24 лютого 2017, 13:45 | Рубрика: Новини
Версія для друку
987 переглядів
У неділю, 19 лютого, у с. Пнів відбулися заходи із вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Воїнів Майдану. Біля символічної Могили Борцям за Волю України за участі пнівської громади пройшов мітинг-реквієм «Мамо, я не вернусь…», присвячений третій річниці трагічних подій на Майдані, підготовлений учасниками художньої самодіяльності Пнівського будинку культури (дир. Ірина Гордійчук, худ. кер. Галина Пуканюк).
Захід розпочався із пам’ятної панахиди, яку відслужив парох церкви Непорочного Зачаття Діви Марії о. Микола Костик. Хвилиною мовчання та молитвою присутні віддали шану полеглим Героям Небесної Сотні. Пнівський сільський голова Василь Гладиш закликав завжди пам`ятати про подвиг Героїв Небесної Сотні хоча б для того, щоб їхні жертви та смерті патріотів України, котрі полягли в російсько-українській війні, не стали марними.

Учитель історії Пнівської ЗОШ І-ІІІ ст. Іван Калатан наголосив, що Революція Гідності ще не завершена, адже убивці Героїв Майдану ще й дотепер не покарані, а деякі з них сидять у Верховній Раді України та інших «теплих» кріслах. Співголова Ради старійшин с. Пнів Ганна Хащук згадала поіменно деяких майданівців, полеглих від куль беркутівців, та закликала пам`ятати їхні імена, а також допомагати всіма можливими методами теперішнім Героям-АТОвцям, котрі відстоюють Українську незалежність на сході нашої держави.
Ще довго з покоління у покоління передаватимуть батьки синам і дочкам, а ті – своїм дітям, спогади про тих, котрі залишили життя земне у 2013-2014 рр., а також про тих, котрі продовжують захищати свою Батьківщину від московських окупантів. Саме про це йшлося у вірші «Він воює», який, звертаючись до свого батька-АТОвця, прочитала дочка учасника АТО Ростислава Гордійчука, Іринка. А вірш «Жінко, чого ви плачете» у виконанні Тетяни Онуфрак не залишив байдужим нікого. Присутні зі сьозами на очах слухали розповідь-історію мами, яка втратила єдиного сина на війні з російськими окупантами. Але матері до останнього не хотілось вірити у те, що її кровинка на небесах.Адже він, її син, тут – з нами. Її син – Герой!
Минула зима, прийде весна. Та не зупинити час нікому. І ніякі роки не затьмарять слави подвигу наших лицарів, котрі рятують Україну від ганьби і загибелі. Про це йшлося в інших патріотичних віршах у пам’ять про подвиг учасників Революції Гідності, які читали учасники художньої самодіяльності Мар`яна Гуш, Андрій Гутин, Софія Сіщук, Діана Трач, Дмитро Вірста. Музичні композиції у виконанні Дмитра Вірсти (пісня-реквієм «Пливе кача» та «Біля тополі»), вокального ансамблю «Горлиця» («Моя Україна») нагадали, що ще не одне покоління згадуватиме тих, кому випало стільки нещасть, смертей, радості й горя, крові й поту на десятки поколінь. А ми завжди пам`ятатимемо Вас, наших Героїв, і поставмо Свічі Пам`яті тут, просто неба. Хай вони зігрівають і оплакують славних синів і дочок України, Героїв Небесної Сотні.
Володимир ПИТЛЮК,
с. Пнів.