Такий стрижневий напрям обласного семінару учителів української мови і літератури на тему «Розвиток творчих здібностей учнів на уроках української мови і літератури», який відбувся у день 203-ї Кобзаревої річниці у Тисменичанській ЗОШ І-ІІІ ст.

Поетичним словом, українською піснею та хлібом-сіллю зустріли гостей учні школи. Директор Василь Луцюк привітав учасників семінару і презентував очолюваний навчальний заклад. У школі навчаються 372 учні, а навчально-виховний процес забезпечують 47 педагогічних працівників, з яких один – учитель-методист, 6 – старших учителів, 28 – мають вищу кваліфікаційну категорію, по 8 – першу і другу категорії, а також 3 спеціалісти.

Насичена програма семінару поєднала урок мовленнєвого розвитку у 8-А класі, на якому вивчали тему «Твір-опис пам`яток історії та культури у публіцистичному стилі. Твір-опис пам`ятника Тарасові Шевченку на основі власних спостережень». Урок провела учитель Наталія Яцко на високому науково-методичному рівні з використанням краєзнавчого матеріалу. Учитель попередньо здійснила екскурсію з учнями у Надвірну до пам`ятника Кобзареві, який відкрили 25 вересня 1994 р. з участю праправнучки Кобзаря Людмили Красицької, відомого Кобзаря України Василя Литвина та скульптора – нашого краянина, професора Львівської академії мистецтв Василя Гурмака. На уроці провели віртуальну подорож по містах України, зокрема, Івано-Франківську і за кордоном, в яких встановлені пам`ятники невмирущому Поету. Учитель вміло організувала роботу учнів на уроці, створивши доброзичливи ауру. І за визначенням-оцінкою присутніх урок сприяв розвитку пізнавальної активності учнів.

Привернула увагу і зацікавила виставка «Кобзар у нашому домі». Учителі Ганна Хімей та Марта Фучко зі своїми вихованцями зуміли передати той споконвічний дух і потребу українців жити, працювати і творити з Кобзарем у минувшині, у нашому повсякденні і з твердою вірою, що так чинитимемо у майбутньому.

Виховний захід, представлений вечорницями «Ідем з дитинства до Тараса», до організації і проведення якого особливо доклалися учителі Оксана Зельман та  Віра Гриджук. Учні уміло відтворили вечорниці Шевченкових часів, ближче познайомили з його героями, намагались передати дух тієї епохи, настрій героїв, їх переживання та сподівання і запросили учасників семінару подивитися очима Кобзаря на давні події і на життя простих людей. Майстерним виконанням головних ролей відзначилися Господиня вечорниць Мар`яна Зельман, Господар Павло Плитус, Гості Віталіна Бот, Софія Семчук, Анатолій Тимчук, Ілона Костик. Ніхто не залишився байдужим до усмішок у виконанні Ярослава Гвоздянчука. Бандуристки Ярослава Пленюк і Віталіна Бот проспівали пісню на слова Тараса Шевченка «Зацвіла в долині червона калина». Зворушили душу пісні 9-класниці Віоли Манзюк та 11-класниці Надії Федорів.

В інформаційно-пре­зентаційному модулі методист районного інформаційно-методичного центру відділу освіти РДА Марія Візінська, а також у підсумково-узагальнювальному модулі  науковий керівник, доктор філологічних наук, професор кафедри педагогіки та психології Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Марія Федунь і методист цього інституту Світлана Худецька окреслили методичний простір словесників Надвірнянщини, а також відзначили методичну рефлексію-діалог і висловили сподівання, що кожний із учасників семінару почерпнув для себе вагому частку цікавого і корисного та переконався, що, коли наші діти читають Шевченка, співають пісні на його поезії, складають вірші, то ми можемо бути впевненими за їхнє майбутнє як свідомих українських громадян-патріотів. Семінар переконав, що сьогодні у нашому суспільстві існує нагальна потреба у творчих, діяльних, обдарованих, інтелектуально й духовно розвинутих громадянах. Тому одним із основних завдань сучасної школи і є виховання творчої, всебічно розвиненої особистості. Важливим чинником у цьому процесі є вивчення рідної української мови і літератури.

З цього огляду пропоновані обмеження, а то й зменшення кількості таких українських уроків, а також задуми столичних чиновників від освіти об’єднати-стиснути гуманітарні предмети є політикою надто недалекоглядною і явно не національною та недержавницькою.

Творчість і неупокорений життєвий шлях Кобзаря, позначений військовою муштрою солдатчини у засланні з царської волі, служить і служитиме прикладом і гідністю для українських воїнів, які зараз захищають територіальну цілісність нашої держави на сході. Великий Кобзар народився на українській землі, проте належить до тих світочів, котрі стають дорогими для всього людства. Великий син України відродив нашу націю, звеличив свій народ і присвятив йому власну творчість. Наснажуймось поетичними рядками методиста-педагога Наталії Уманців з Івано-Франківська: «Дай нам, Боже, про злу долю// лиш з «Кобзаря» знати,// І чужому научатись,// й свого не цуратись,// Щоб зі словом Тарасовим// чули нас у світі!// Дай нам, Боже, щастя й долю,// Бо ми – твої діти!». Бо направду: «Через 203 вагомих літ //Читаємо  Шевченків Заповіт:// Соборно жито засіваймо,// Соборно правду пожинаймо,// Соборно волю бережімо,// Соборно славу вознесімо.// Соборно чужого научаймось,// Соборно й свого не цураймось,// Соборно думу заспіваймо,// Соборно Бога в серці маймо!».

Іван ГРИДЖУК «Народна Воля»