Газета по-надвірнянськи
 

«Морячок»… На жаль, тільки на барельєфі

31 березня 2017, 16:00 | Рубрика: Бійці передової, Пам`ять і шана Версія для друку Версія для друку 9,146 переглядів

Минулої п’ятниці на фасаді Делятинської ЗОШ І-ІІІ ст. № 1 відкрили меморіальну дошку бійцю 53-ї окремої механізованої бригади, колишньому учневі Анатолію Олександровичу Гаркавенку, який загинув поблизу шахти Бутівка на Донеччині 30 січня 2016 року. Найтеплішими спогадами про «Морячка», а саме такий позивний мав вояк, поділилися директор школи Олег Петріщак і класний керівник Оксана Країло. Представники місцевої влади висловили щирий жаль, що у кращі світи відходять такі молоді люди, яким би розбудовувати Україну та створювати сім’ї.

дошка

Зазвучав Національний Гімн України, здійнявся увись синьо-жовтий стяг, запанувала хвилина мовчання. І ось Олег Петріщак із мамою Героя Анною Степанівною зняли полотно із пам’ятної дошки. І ніби дух бійця повернувся на делятинські простори, які після Кіровоградщини стали для нього рідними. – Анатолій запам’ятався мені як галаслива і непосидюча дитина, постійно заглядав до спортивного залу, ділився сокровенним – своїм першим коханням, переживаннями та турботами – розповідає Оксана Країло. Вона свого учня за майстерність декламування віршів називала «Сірооким красенем із душею поета». – Толік рано пізнав усі труднощі життя, важко працював і ті зароблені копійки ніс до сімейного бюджету, – ділиться спогадами класний керівник. – Не плекав великих ілюзій щодо подальшого навчання у вищих навчальних закладах.

учит

Єдиним виходом для нього стала служба у морському флоті Збройних сил України. Рідним, друзям та вчителям Анатолій Гаркавенко розповідав про ті нелегкі будні – старе іржаве судно у спеку розпікалося так, що на ньому майже можна було спекти яєчню. Коли в Україну вдерлася путінська орда, не став відсиджуватися вдома. Завжди мріяв прийти до рідної школи з бойовими нагородами і прапором, та не встиг… Це за нього зробила його кохана Валерія…

На відкриття меморіальної дошки завітало чимало делятинців, ветерани російсько-української війни та представники місцевої влади. Голова районної ради Іван Гурмак згадав з яким сумом та печаллю прокотилася по району звістка про загибель молодого хлопця Анатолія Гаркавенка. – Він віддав своє  життя, щоб ми з вами жили у мирній країні, повинні увіковічнити пам’ять про цю велику людину. Іван Гурмак також запропонував вивчити юридичні і правові аспекти для присвоєння школі імені Анатолія Гаркавенка. Перший заступник голови РДА Іван Тодорук із найщирішими словами вдячності і пошани звернувся до вояків, які пройшли горнило війни на сході України, і з великим сумом – за загиблими.

вояки

Делятинський селищний голова Петро Якимець відзначив, що це тільки маленька частка з того, як ми можемо увіковічнити пам’ять про Анатолія Олександровича. – Він був із тих молодих людей, які мали творити і будувати новітню Україну. Найтрепетнішими стали слова обласного координатора Української добровольчої армії Василя Абраміва, адресовані командирами «Морячка» його мамі за виховання сина: – Українська нація століттями бореться проти окупантів, за свою волю та свободу. Та впевнений, поки славна земля народжуватиме таких мужніх і нескорених героїв, як Анатолій, то ми обов’язково переможемо.

– Меморіальна дошка – знак вшанування бійця і символ пам’яті про нього, – наголосила помічник народного депутата України Юрія Дерев’янка Ольга Ганиш. – Кожен, хто долучився до відкриття меморіальної дошки і проведення заходу, розділяє із друзями і рідними Анатолія біль втрати. Вона від імені Юрія Дерев’янка передала найщиріші побажання миру і благополуччя та висловила вдячність учителям і батькам, які виховали справжнього Героя-захисника України. Учасник російсько-української вій­ни, заступник керівника громадської організації учасників АТО «Крук» Юрій Остапчук із сумом у голосі констатував, що допоки наша влада збагачуватиметься, то гинутимуть найкращі сини України.

Директор освітнього закладу Олег Петріщак мовив, що ідея спорудити барельєф на честь Героя виникла в учнів 6-А класу разом із класним керівником Марією Товпашко, надалі на її втілення в життя спрямували виручені кошти від проведення шкільного ярмарку, благодійні внески педагогів, медиків, однокласників Анатолія і народного депутата України Юрія Дерев’янка. Роботи виконав уродженець Делятина, знаний скульптор Володимир Довбенюк, освятив – Протосинкел Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ о. Богдан Іванюк.

Вечір пам’яті, підготовлений учнями ЗОШ № 1, сльозами стискав серце. Кожний вірш, пісня, виступ приурочені світлій пам’яті «Морячка». І ось на відеозаписі він – ще у шкільні роки вміло декламує вірш «І прийде весна» Лесі Верховинки. Прийде, та, на превеликий жаль, ціна свободи і процвітання нашої нації, надто дорогою…

Василь ІВАСЮК «Народна Воля»

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!