Гвіздські гаївки

«Ти, зозуленько сива,

Ти нас розвеселила,

Як почала кувати,

Повиходили всі з хати.

Ой вийшла сестра із братом,

Ой вийшла мама з татом,

Ой вийшли всі дівоньки

Виводять гаївоньки».

Настала весна, принесла тепло, пробудила землю та сповістила про Воскресіння Христа. Адже з усіх великих свят нашого народу найбільший, урочистий і радісний день – це світлий празник Великодня. Особливим виявом радості святкування Великодних свят стали пісні, веснянки та гаївки, ігри й танки, які майстерно виконує наш народ. Вони сягають у сиву давнину, їх передають із покоління в покоління, як дорогоцінний скарб народу.

Хай дзвенить гаївка,

Як колись дзвеніла.

В ній – краса і радість,

І весняна сила.

Три дні до пізнього вечора лунали на нашому церковному подвір’ї великодні гаївки. У них – радість від перемоги життя над смертю, правди над брехнею, радість від пробудження землі, природи. Прославляли красу, добро, любов, життєву долю, жартували.

Нехай великодні пісні, гаївки з гомоном Великодних дзвонів лунають далеко по наших землях і випрошують у Воскреслого Христа ласки та миру для нашого українського народу.

о. Іван ГЕДЗИК,

с. Гвізд.