Гестаційний діабет – проблема сьогодення

Вагітність – це період гормональної перебудови в організмі матері. З розвитком вагітності змінюється толерантність до глюкози, формується фізіологічна інсулінорезистентність. У разі наростання інсулінорезистентності та неадекватного вживання великої кількості простих вуглеводів рівень цукру крові зростає і розвивається гестаційний діабет (ГД).

Найчастіше захворювання з’являється після двадцятого тижня. Але може бути виявлено і на ранніх термінах. У США провели ряд досліджень, що стосуються розвитку ГД у жінок у період вагітності. Результати показали, що ця проблема стосується 4% із числа жінок, які виношують плід. У Європі дані показники коливаються на рівні 1-14%.

У жінок із погано контрольованим діабетом можливі ускладнення для плоду: він збільшується у розмірах, а у великого плоду великий ризик травмування під час пологів плечових кісток, ключиць; великий ризик психічних відхилень, дихальних розладів, різних вад розвитку (вади серця чи головного мозку), ожиріння і діабету в майбутньому. Існує також ряд ускладнень, які можуть розвинутися у матері: порушення нормального перебігу вагітності, розвиток гестозу, завмерла вагітність, інфекції статевих шляхів (які також є небезпечними для плоду), захворювання органів зору та нирок.

Скринінг вагітних у лабораторних умовах на сьогодні є єдиним критерієм, що дозволяє точно встановити розвиток ГД. У момент постановки на облік у жіночій консультації лікар призначає усім майбутнім матусям обов’язкове дослідження аналізу крові натще для визначення рівня цукру, а жінкам, які належать до групи ризику з розвитку ГД, і тест толерантності до глюкози. Аналіз проводять на тлі звичайних фізичних навантажень і повсякденної дієти. Кров для лабораторного дослідження беруть із пальця, нормальний рівень глюкози не виходить за межі 3,3 -5,1 ммоль/л.

Основними принципами профілактики ГД є правильне харчування, достатня фізична активність, регулярний конт­роль рівня цукру в крові.

Щодо харчування, то рекомендується перейти на добове, харчування 5-6 разів на день, невеликими порціями. Необхідно обмежити легкозасвоювані вуглеводи, кондитерські вироби, випічку, солодкі фрукти (банани, виноград, інжир), а також споживання жирів (вершкове масло, маргарин, майонез, жирна сметана, вершковий сир). Свинину, сосиски, сардельки, копченості, будь-які м’ясні напівфабрикати рекомендують замінити пісними сортами м’яса: яловичиною, куркою, кроликом, а також рибою. Потрібно включити у раціон продукти, багаті на клітковину: складні вуглеводи (крупи, зернові, хліб з цілісних злаків) і зелені овочі (огірки, капуста, кабачки, редис, селера, стручкова квасоля, салат і т. д). Необхідно відмовитися від страв швидкого приготування, фаст-фуду, газованих напоїв. Вагітній рекомендують тривалі піші прогулянки. У разі діагностування ГД застосовують інсулін.

Отже, ГД є дуже важливою акушерською проблемою через значну поширеність цієї патології та її несприятливий вплив на перебіг вагітності і стан плоду. Однак є й інший дуже важливий неакушерський аспект цієї проблеми. ГД є предиктором цукрового діабету, частіше 2-го типу. Як мінімум, половина жінок, які перенесли під час вагітності минуще порушення вуглеводного метаболізму, протягом наступних 10-20 років хворіють діабетом. Саме тому активне виявлення ГД у вагітних відкриває реальний шлях формування групи ризику з діабету серед жінок і дає можливість проведення цілеспрямованих профілактичних заходів, а постійні обстеження, контроль з боку фахівців, аналізи і точне виконання всіх медичних вимог знизять ризик ускладнень і дозволять з’явитися на світ здоровому і міцному малюку.

Владислав ЙОСИПЕНКО,

студент 5-го курсу ВДНЗУ

«Буковинський державний медичний університет».

Тетяна БУЛИК,

асистент кафедри акушерства та гінекології ВДНЗУ

«Буковинський державний медичний університет».