Від сплати земельного податку звільняють такі категорії фізосіб: інваліди першої і другої групи; фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Звільнення від сплати земельного податку для таких категорій фізичних осіб поширюється на земельні ділянки:
- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
- для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара
Зазначена норма передбачена п. 281.1 та п. 281.2 ст. 281 Податкового кодексу України.
Платники Надвірнянщини сплатили майже 14 млн. грн. ПДВ
За чотири місяці поточного року суб’єктами господарювання, що знаходяться на обліку в Надвірнянській ОДПІ, сплачено до Державного бюджету України податку на додану вартість в сумі 13987,9 тис. гривень. Зокрема, у квітні надійшло 3269,5 тис. грн. ПДВ.
Цьогорічні показники надходжень ПДВ перевищили минулорічні на 6835,2 тис. грн. і займають частку серед надходжень податків і зборів до Держбюджету – 7%.
У січні-квітні ц. р. представникам бізнесу Надвірнянщини відшкодовано майже 4271,8 тис. грн. податку на додану вартість, що на 1895,6 тис. грн. більше, ніж впродовж аналогічного періоду минулого року.
До слова, з 01.04.2017 набрав чинності новий Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26. Серед іншого, цим Порядком передбачено:
- автоматичне внесення до Реєстру заяв протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження;
- повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру;
- щоденне оприлюднення Реєстру на своєму веб-порталі, крім інформації про реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування.
«Спрощенці» Надвірнянщини спрямували до бюджетів понад 6 млн. грн. єдиного податку
За словами заступника начальника Надвірнянської ОДПІ Оксани Пліщук впродовж січня-квітня 2017 року платниками Надвірнянщини сплачено 6293,7 тис грн єдиного податку. Це на 2793,7 тис грн більше минулорічного показника. Більша частина коштів – 5002 тис грн, сплачена фізичними особами-підприємцями, що на 2418,9 тис грн. більше чотирьох місяців минулого року. Від юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, до бюджету надійшло 1291,6 тис. грн. Це на 374,9 тис. грн більше ніж за аналогічний період минулого року.
Звертаємо увагу, що Законом України від 21.12.2016 №1797-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» внесено зміни до розділу ХІV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу, а саме, при розрахунку загальної кількості найманих осіб у фізичної особи-підприємця, який є платником єдиного податку, не враховуються працівники, які призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Платники району сплатили майже 62 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб
За чотири місяці 2017 року платники податків Надвірнянщини сплатили до Зведеного бюджету 61,7 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб, що на 19 млн. грн. більше відповідного періоду минулого року. Про це повідомив начальник Надвірнянської ОДПІ Василь Гнатюк. Зокрема, місцевий бюджет отримав 46,3 млн. грн. податку, що відповідно на 14,3 млн. грн. перевищує минулорічні показники.
За словами посадовця, частка сплаченого ПДФО у загальній сумі надходжень податків і зборів до місцевого бюджету складає 69 відсотків. Тому громадянам слід завжди пам’ятати, що сплата податку на доходи фізичних осіб – це внесок у розвиток місцевої громади, а сумлінне оформлення трудових відносин з найманими працівниками – це гарантії їх соціального захисту.
Нагадаємо, Законом України від 21 грудня 2016 року № 1801-VІІІ „Про Державний бюджет України на 2017 рік” з 1 січня 2017 року встановлено мінімальну заробітну плату у розмірі 3200 гривень. Прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць з 1 травня поточного року становить 1684 гривні.
У 2017-му платники Надвірнянщини перерахували майже 62 млн. грн. єдиного соціального внеску
Протягом січня-квітня поточного року надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування становило 61954,3 тис гривень. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на 10746,7 тис. гривень.
Із загальної суми надходжень у квітні поточного року надійшло 18713,6 тис.гривень. єдиного соціального внеску.
Нагадаємо, що Законом України від 06 грудня 2016 року №1774-VІІІ „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесено низку змін до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464–VI „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”. Зокрема, нововведення торкнулись нарахування та сплати єдиного внеску фізичними особами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність.
Плата за землю збагатила місцеві бюджети майже на 8 мільйонів гривень
Плата за землю посідає друге місце за обсягами надходжень до місцевих скарбниць Надвірнянщини.
З початку 2017 року надходження плати за землю від платників, які перебувають на обліку в Надвірнянській ОДПІ, склали 7872,3 тис. гривень, що на 2498,7 тис.гривень більше минулорічних надходжень. В тому числі, юридичними особами сплачено 7035,4 тис. гривень, що на 2415,4 тис.гривень більше січня-квітня 2016 року. Решта – 836,7 тис. гривень – фізичними особами, що на 81,3 тис.гривень більше минулорічного показника.
В інспекції нагадують, що з 21 березня 2017 року (дня опублікування в «Офіційному віснику України») набрала чинності нова редакція форми Податкової декларації з плати за землю із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2017р. № 9.
Форму податкової декларації спрощенців оновлено
З 05.05.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.03.2017 № 369, яким внесено зміни до форм податкових декларацій платника єдиного податку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, а саме:
форми податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця;
форми податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи);
форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи.
З урахуванням вимог Податкового кодексу України, звітувати за новими формами декларації платники-спрощенці будуть – з ІІІ кварталу 2017 року.
З вищезазначеними наказами можна ознайомитись у загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі, який розміщено на веб-порталі ДФС України за посиланням: http://zir.sfs.gov.ua.
Про нове в обліку та реєстрації платників
З 20 березня 2017 року набрали чинності зміни, внесені наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2016 № 1125 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» (далі – наказ № 1125), якими скасовано або спрощено (удосконалено) окремі документи, що подаються платниками податків до контролюючих органів та видаються контролюючими органами платникам податків. Так, наказом № 1125 внесено зміни до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588), та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130.
Зокрема, платникам надано змогу подати засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотримання умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП, заяви за формою № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» та заяви про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП.
Зазначимо, що з дня набрання чинності наказом №1125 визначаються такими, що втратили чинність, документи, що були видані контролюючими органами до набрання чинності зазначеним наказом та є ді йсними на дату набрання чинності цим наказом, а саме:
- довідки про взяття на облік платника податків за формою № 4-ОПП (крім тих, що були видані платникам податків, відомості щодо яких не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр), а саме відокремленим підрозділам іноземних компаній, організацій, у тому числі постійним представництвам нерезидентів, уповноваженим особам договорів про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи, управителям майна, інвесторам (операторам) за угодами про розподіл продукції, виконавцям проектів (програм) міжнародної технічної допомоги, дипломатичним місіям, військовим частинам та фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність;
- повідомлення про включення платника податків до категорії платників окремих податків за формою № 16-ОПП.
При цьому довідки про взяття на облік платників податків за формою № 4-ОПП, що були їм видані, застосовуються як довідки про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру, за формою № 34-ОПП до моменту виникнення змін у даних платника податку, що зазначаються у такій довідці.
В яких випадках нецільова благодійна допомога підлягає оподаткуванню
До оподатковуваного доходу платника податку не включається сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами — юридичними або фізичними особами протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. (у 2017 році — 2240 грн).
Сума перевищення нецільової допомоги над вказаним розміром включається податковим агентом до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, як інші доходи і підлягає оподаткуванню на загальних підставах податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.
Сума нецільової благодійної допомоги, яка протягом 2017 року сукупно не перевищує 2240 грн. відображається у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ під ознакою доходу «169».
Якщо сума нецільової благодійної допомоги перевищує встановлений граничний розмір, то сума перевищення відображається у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ під ознакою доходу «127», як інші доходи.
Зазначена норма визначена пп. 170.7.3 ст. 170 Податкового кодексу України.
До Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій внесено зміни
Державна фіскальна служба України у листі від 26.04.2017 № 10382/7/99-99-15-02-01-17 надала роз’яснення щодо внесених Постановою КМУ від 29 березня 2017 року №195 змін до Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з нього. Про це повідомляють в ДПІ у м.Рівному.
Зокрема, зазначеними змінами передбачено, що неприбуткові організації, включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, яким було повідомлено про невідповідність вимогам п. 133.4 ст.133 Податкового кодексу України, а для житлово-будівельних кооперативів – також про відсутність завірених ними копій документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку, зобов’язані до 1 липня 2017 року привести свої документи у відповідність до норм чинного законодавства та в цей же строк подати копії таких документів контролюючому органу. Неприбуткові організації, які у зазначений строк не привели свої установчі документи у відповідність із вимогами, встановленими пунктом 133.4 статті 133 ПКУ, та не надали копії таких документів, виключаються контролюючим органом з Реєстру.
Також, порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, доповнено нормою про те, що релігійні організації до 01.01.2018 р. не можуть бути виключені з Реєстру через невідповідність установчих документів вимогам пп. 133.4.1 п.133.4 ст.133 Кодексу.
Відповідно до внесених змін, новостворені неприбуткові організації, які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та які за результатами розгляду таких документів внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, вважаються для цілей оподаткування неприбутковими організаціями з дня їх державної реєстрації.
Крім того, збільшено терміни з 10 до 30 днів для подання контролюючому органу реєстраційної заяви та копій документів у разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації або внесення змін до її установчих документів.
Ознаки безнадійної заборгованості визначено статтею 14 Податкового кодексу України
Відповідно до п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) безнадійна заборгованість – заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:
а) заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;
б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;
в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;
г) заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов’язаних з таким кредитором, та осіб, які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах, та осіб, які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їх заборгованості не перевищує три роки;
ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб – заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);
д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв’язку з його ліквідацією;
е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;
є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;
ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;
з) заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією.
До безнадійної заборгованості банків може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі сума основної заборгованості та/або сума нарахованих доходів, за яким прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів, крім боргу за фінансовими кредитами осіб:
пов’язаних з таким кредитором;
які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах;
які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, та період між датою звільнення таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 102.17).