Ось таку нагороду-подяку – організатору VI Чемпіонату світу з футболу серед української діаспори Ігорю Бокію (праворуч) від керівника обласного відділення НОКУ Мирослава Карабіна під час засідання оргкомітету у Надвірній 21 червня.

Як ми повідомляли, у Надвірній і Богородчанах із 24 по 29 червня ц. р. відбудеться VI Чемпіонат світу з футболу серед діаспорних команд, присвячений Дню Конституції України.

Згідно з розпорядженням Надвірнянської райдержадміністрації № 167 від 8 червня ц. р. відповідно до статей 6, 13, 25, 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», Положення про проведення VI Чемпіонату світу з футболу серед діаспорних команд, затвердженого заступником Міністра молоді та спорту України від 28.04.2017 р. № 749/55, Єдиного календарного плану спортивних змагань та навчально-тренувальних зборів області та району з олімпійських видів спорту на 2017 рік, розпорядження облдержадміністрації від 24.05.2017 р. № 280 «Про проведення VI Чемпіонату світу з футболу серед діаспорних команд», з метою організації та проведення на належному рівні міжнародної спортивної події і презентації нашого району затверджено відповідний план заходів. Крім спортивних футбольних баталій для спортсменів передбачені екскурсії на Пнівський замок, Музей нафтопромислів Галичини у Пнів`ї та Манявський Скит, а також проживання у Делятинському готелі «Маливо».

Напередодні старту змагань відбулась розмова з Ігорем Бокієм, автором ідеї та головою оргкомітету щорічного Чемпіонату світу з футболу серед діаспорних команд, а також директором міжнародної організації українських громад «Четверта хвиля».

– Здається, лише вчора відлунав марш на міському стадіоні у Тернополі, який сповіщав про завершення V-го чемпіонату світу серед діаспорних команд, а вже через десять днів станемо свідками відкриття VI-го чемпіонату.

– Маєте рацію, рік минув дуже швидко. Інтенсивність роботи з підготовки кожного чемпіонату настільки висока, що буквально в день закінчення турніру я усвідомлював, що якщо почнемо підготовку до наступного турніру не сьогодні, а хоча б за тиждень, то вже будемо в цейтноті. Треба також брати до уваги різницю в часі між Канадою й Україною. Враховуючи те, що під час підготовки турніру необхідно зробити сотні дзвінків і провести десятки Skype-конференцій, більшу частину днів щомісяця доводилося прокидатися о третій-четвертій ранку. Напруження часом було таке, що плуталися дні тижня. Проте ми усвідомлювали, що результат вартий витраченого часу та зусиль.

– Цього року чемпіонат змінив прописку. Із чим це пов’язано?

– Коли чемпіонат був ще лише задумом, ми хотіли, щоб він відбувався щоразу в іншому місті. Проте обставини склалися так, що повну підтримку міг ґарантувати лише Сергій Надал, міський голова Тернополя. І зараз, користуючись можливістю, хочу ще раз висловити йому і його професійній команді безмежну вдячність за всебічну допомогу та сприяння в організації і проведенні п’яти чемпіонатів поспіль. Я абсолютно переконаний, що це не останній наш спільний масштабний проект і попереду нас чекає плідна співпраця.

Після того, як ми отримали пропозицію Олега Гончарука, голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації, провести VI-й чемпіонат у містах Надвірній та Богородчанах, ми зважили всі ризики та прийняли рішення пристати на його пропозицію.

– Який цього року склад учасників змагань і за яким принципом відбувається відбір команд?

– Цього року в нас рекордна кількість команд – вісім. Приємно зазначити, що з’явилися й дебютанти. Склад чемпіонату сформували колективи з Молдови, Білорусі, Іспанії, Польщі, Румунії, Ізраїлю, Естонії, Латвії, а також збірна Австрії та Німеччини (Українська Європа). У чемпіонаті мають право брати участь лише спортсмени-аматори, громадяни країн, які вони представляють, або власники робочих, студентських, гостьових віз тощо. Вони також мають бути допущені до змагань за станом здоров’я лікарем і за умови обов’язкової наявності страхового медичного поліса, дійсного на період проведення змагань. Регламентовано й вік учасників – 18-60 років.

– За якою схемою проходитиме чемпіонат?

– Передусім, хочу відзначити, що за рішенням оргкомітету відкриття чемпіонату  освятить духовенство традиційних українських християнських церков. А далі усе, як у професійному футболі, таким чином. Попередні (групові) ігри – за одноколовою системою (поділ на групи «А» та «В»); чвертьфінальні, півфінальні та фінальні – за кубковою системою. Команду-переможця, фіналіста і команди-учасниці нагороджують кубками та грамотами Федерації футболу України (ФФУ). Кращих гравців чемпіонату нагороджують індивідуальними відзнаками Національного олімпійського комітету України (НОКУ). Також будуть і заохочувальні призи від приймаючої сторони – Богородчанської та Надвірнянської райдержадміністрацій і відповідних районних і міських рад.

– Організація спортивного заходу такого масштабу є надзвичайно складною справою, що потребує значного фінансування. Завдяки яким організаціям чи особам стало можливим проведення чемпіонату цього року?

– Реалізація такого проекту потребує об’єднаних зусиль багатьох людей, державних установ та організацій. Основні організаційні функції, як і щороку, взяли на себе представники «Четвертої хвилі» з Торонто (президент – Роман Галущак). Крім цього, потрібно віддати належне організаційним здібностям і наполегливості Олега Гончарука, його заступника Ігоря Пасічняка, котрий безпосередньо координує зусилля начальника управління у справах спорту і молодіжної політики Ореста Оклієвича й голів Надвірнянської та Богородчанської РДА Олександра Кеніза і Франка Єжака, заступника голови Надвірнянської РДА Богдана Зеленчука, голови Надвірнянської районної ради Івана Гурмака, заступника голови районної ради Ігоря Писклинця,  Надвірнянського міського голови Зіновія Андрійовича, заступника міського голови Василя Василенка, начальника відділу молоді і спорту РДА Христини Богославець та багатьох інших. Також важливим є те, що цією справою щоденно опікуються Мирослав Карабін, керівник обласного відділення НОКУ, і Тарас Клим, голова Івано-Франківської обласної федерації футболу. Неабияку підтримку щодо основних видатків на проживання, харчування, забезпечення транспортом, екскурсійною програмою, дозвіллям, експлуатацію спортивних споруд, суддівство змагань, що лягли на плечі РДА та міських рад, надали Міністерство молоді та спорту, Світовий Конґрес українців (а ця організація об`єднує українців у 53-х державах світу), НОКУ, ФФУ та Василь Карленко, голова комісії НОКУ зі співпраці з діаспорою.

– Безумовно, очікується і маштабна культурно-мистецька програма для спортсменів.

– Звичайно, не все вимірюється грошима. Люди мистецтва також долучилися до реалізації нашого проекту. Я щасливий повідомити, що цього року чемпіонат отримав власний гімн, написаний народним артистом України Анатолієм Матвійчуком, великим шанувальником спорту і футболу, зокрема, котрий, власне, сподіваємося, вперше виконає його перед широкою публікою на церемонії відкриття 25 червня та урочистому закритті Чемпіонату у Надвірній 28 червня. Крім цього, «Четверта хвиля» запланувала провести благодійний сольний концерт Анатолія Матвійчука для всіх організаторів, учасників, волонтерів, уболівальників і просто жителів Івано-Франківщини у Богородчанському районному будинку культури у вівторок, 27 червня, о 20-й год.

– Чи залучають організатори до проведення чемпіонату юне покоління українського футболу?

І дуже активно. Понад те, юних футболістів очікує приємний сюрприз. Справа в тому, що за кілька місяців до початку турніру на наш заклик серед української громади Канади долучитися до проведення чемпіонату відгукнувся Володимир Шинке, власник будівельного бізнесу з Вінніпеґа, котрий висловив бажання профінансувати закупівлю комплекту футбольної форми для дитячої футбольної команди з Коломиї. Нам дуже сподобалася ініціатива п. Володимира, але ми подумали, що було б доречно потішити і юних футболістів із міст-господарів змагань. Тому на черговому засіданні рада директорів «Четвертої хвилі» одноголосно прийняла рішення виділити кошти на придбання двох комплектів футбольної форми для дитячих дівочих футбольних команд із міст Надвірної та Богородчан відповідно «Надвірняночка» і «Богородчаночка».

Важливі питання підготовки, організації і проведення VI «діаспорного» Чемпіонату з футболу – у центрі уваги організаційного комітету, засідання якого відбулося у Надвірній 21 червня під керівництвом начальника управління у справах спорту і молодіжної політики ОДА Ореста Оклієвича і голів Надвірнянської і Богородчанської райдержадміністрацій Олександра Кеніза і Франка Єжака.

– Очевидно, на проведенні VI Чемпіонату у Надвірній і Богородчанах Ви і Ваша громадська організація у діаспорі не зупинитесь. Яку маєте ідею продовження чемпіонату на найближче майбутнє?

– Не сприйміть за самовихваляння чи піар, але маю амбітну і грандіозну мету, а точніше, надзавдання: розвинути чемпіонат, розширити його рамки до Всесвітньої олімпіади «Україніада» з участю представників української діаспори з усіх країн світу (а українців у діаспорі майже двадцять мільйонів!), які б змагалися крім футболу, у волейболі, баскетболі, тенісі, легкій атлетиці та інших видах спорту.

Мусимо цінувати усі талановиті кадри української діаспори. Маю надію, що чемпіонат у Надвірній і Богородчанах лише підтвердить, підсилить і окрилить мене та інших організаторів-однодумців щодо здійснення такої заповітної мрії, ідеї, передусім, для утвердження українства у світі.

– Що б Ви побажали учасникам змагань перед початком чемпіонату?

– Ми всі чудово знаємо, що продовжується війна. Щодня на сході України йдуть бої і, на превеликий жаль, майже щодня є втрати. Але маємо довести всьому світу і перш за все нашому одвічному ворогу, що ми незламна нація і труднощі лише згуртовують українців в усьому світі незалежно від громадянства і місця проживання, що власне і доводить саме проведення нашого чемпіонату. Тому бажаю учасникам проявити характер і волю під час ігор, отримати задоволення в колі нових друзів після важких ігрових днів і насолодитися чудовою природою Прикарпаття і ще раз утвердитись у благодатності, щедрості, святенності і великій духовності та красі нашої рідної України.

Думки поза полем чемпіонату

Наш співрозмовник Ігор Анатолійович Бокій народився 24 квітня 1962 року у селі Катеринівка Долинського району Кіровоградської області. Пам`ятатиме це степове село повік, бо там його пуповина. Його мама, до речі, журналіст, уродженка Львівщини. Через два роки батьки переїхали на Дніпропетровщину. Там закінчив гірничо-технологічний інститут. Як зізнався, до 30 років не розмовляв українською мовою.

Після направлення батька у Бережани на Тернопільщину, почав освоювати своє українство. Має двох синів. Дружина Анна Кисіль донедавна працювала у громадській діаспорній організації.

Так склались жорстокі життєві обставини, що вимушено емігрував у 2000-му із сім`єю спочатку у Сполучені Штати Америки, де починав помічником муляра, а згодом у Канаду, отримавши її громадянство. Усе сімейство Бокіїв тут розмовляє українською.

Крім гірничого інженера-механі­ка, має професійний поклик до футбольного суддівства, у чому себе проявив на відповідних матчах І та ІІ ліги України наприкінці минулого століття. До речі, Ігор судитиме і фінальний поєдинок чемпіонату у Надвірній. «Футбол – у мене у крові» – це його аксіома. Ще й досі перебуває у полоні восьмимісячної підготовки до згаданого чемпіонату, ідею якого означує, передусім, як надпотужне бажання і можливість показати світові емігрантський дух українства і поширити його, зокрема, у центральні та східні області нашої держави.

Якби склалися, за його висловом, менш-більш мінімальні сприятливі обставини, то із задоволенням знову повернувся б в Україну і міг би цілком достатньо та результативно працювати в одній із державних або структурі органів місцевого самоврядування.

До нашого краю має приналежність у тому, що теща – уродженка Яремчі.

Тричі – у 2012-му і 2014-му роках був офіційним спостерігачем на Президентських і Парламентських виборах у Донецькій області, зокрема, у Краматорську. Навіть зазнав буденної гіркоти одноденного перебування там заручником…

Має велику надію, що українці в діаспорі і надалі залишатимуться небайдужими до рідної Вітчизни і своїм досвідом та працею допомагатимуть їй. Пишається такими українцями, як Микола Баглай, котрий у Польщі зумів доказати свою майстерність і фаховість футбольного судді в обслуговуванні матчів високого рівня Польської ліги.

Завдяки ініціативі і старанням Ігоря та його дружини Анни, а також однодумців у діаспорі цього року зібрали майже 5 тисяч тонн гуманітарного вантажу – одягу, спортивних і побутових товарів для дітей-переселенців із тимчасово окупованих областей України. У полі зору громадської організації «Четверта хвиля» – підтримка дітей-сиріт загиблих і поранених вояків АТО. Зокрема, організовують відпочинок дітей згаданої категорії у Канаді. Запам`ятався недавній концерт-марафон «Діти Торонто – дітям України» для них, організований «Четвертою хвилею».

Своє кредо означує єдиним словом – «Завжди…». У нього вкладає: у будь-якій справі, корисному починанні, яке б хто не пропонував і яке б хто прохання про допомогу не висловлював – він завжди готовий підтримати, підкласти своє плече і руку, допомогти взаєморозумінням і щирим словом.

Іван ГРИДЖУК «Народна Воля».