Повідомлення з Комітету Організації Об`єднаних Націй з питань освіти, науки, культури (ЮНЕСКО) про те, що до переліку об`єктів Світової спадщини ЮНЕСКО внесено масиви пралісів в українській частині Карпат, стало величезним досягненням і визнанням копіткої праці охоронців культурної та природної спадщини українців. Таке рішення прийняли у Кракові під час 41-ї сесії Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, яка працювала упродовж тижня і завершила свою роботу 12 липня ц. р. Переможців, які потрапляють під захист ООН і отримують інвестиції для розвитку, обирали із довгого списку номінантів. У цьому переліку ЮНЕСКО 7 українських об`єктів, 6 із яких належать до культурного типу. Єдиний із тих, який належить до природного, – «Букові праліси Карпат», які отримали авторитетне визнання у 2017 році.
Букові праліси та старовікові ліси Карпат і Поділля включили до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у рамках розширення об’єкта «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини і реліктові букові ліси Німеччини». Тепер він має назву «Букові праліси Карпат та інших регіонів Європи» й охоплює не три країни, як раніше Україна, Словаччина і Німеччина, а дванадцять – Албанія, Австрія, Бельгія, Болгарія, Хорватія, Іспанія, Італія, Румунія та Словенія.
До об’єкта занесли такі українські лісові масиви як Горгани на території ПЗ «Горгани» Надвірнянського району (заповідна зона – 753,48 га) та на території Закарпаття – Розточчя (384,81 га), Сатанівська Дача (212,01 га), Синевир – Дарвайка (1588,46 га), Синевир – Квасовець (561,62 га), Синевир – Стримба (260,65 га), Синевир – Вільшани (454,31 га), Зачарований Край – Іршава (93,97 га) та Зачарований Край – Великий Діл (1164,16 га), – повідомляє офіційний сайт ЮНЕСКО.
До речі, особливо цінним спадком з минулого є озеро Синевир. Цю високогірну водойму співвітчизники під час загальнонаціонального опитування вписали у перелік семи див-чудес України. Донедавна у складі НПП «Синевир» діяв Музей лісу і сплаву на Чорній Ріці. Однак унікальну гідроспоруду зруйнували майже повністю паводки 1998 і 2001 років. Тепер за допомогою держави Музей відновлюють, для чого уряд уже спрямував кілька мільйонів гривень. У НПП «Синевир» входить багате історичними, архітектурними об`єктами село Колочава із десятьма музеями, оточене пралісами. Тут розташовано реабілітаційний центр бурих ведмедів.
Позитивному результату передувала клопітка робота співробітників і науковців ПЗ «Горгани» (в. о. директора Ярослав Голинський) та інших установ, які доклали багато зусиль для дослідження пралісів нашого природного заповідника й просування цих ділянок до авторитетного міжнародного визнання. Позитивне рішення Комітету ООН стало подарунком до професійного свята природоохоронників – Дня працівників природно-заповідної справи, яке відзначили 7 липня. Включення до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО відкриває великі перспективи щодо розширення території заповідника для збереження пралісів і старовікових лісів, посилення охорони його територій та поглиблення наукових досліджень. Високий статус пралісів в Українських Карпатах, зокрема, у ПЗ «Горгани», дає їм гарантії збереження й цілісності, підвищує престиж територій і установ, які ними опікуються. Цей статус забезпечує пріоритетність у залученні коштів міжнародних донорів, обіцяє нові робочі місця, покращення добробуту горян, котрі прийматимуть і обслуговуватимуть туристів.
До 2017 року до складу транскордонного об’єкта «Букові праліси» входили лісові масиви Чорногора, Уголька – Широкий Луг, Свидовець, Мараморош, Кузій – Трибушани, Стужиця – Ужок. Підготовку номінації, польові дослідження та приїзд експертів ЮНЕСКО проводили за підтримки Дунайсько-Карпатської Програми Всесвітнього фонду природи (WWF) в Україні з 2015 року.
Нагадаємо, у травні ц. р. Верховна Рада України ухвалила Закон про охорону пралісів («Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів»). Цей документ забороняє рубки у пралісах і вводить сувору відповідальність за їх знищення та пошкодження. Підписантами законопроекту стали 13 народних депутатів України. Проте наразі Президент не підписав Закон.
12 жовтня 1988 року Україна, ще перебуваючи у складі СРСР, ратифікувала Конвенцію ЮНЕСКО про охорону Всесвітньої культурної і природної спадщини, а перша українська пам`ятка увійшла до переліку об`єктів Світової спадщини 1990 р. на 14-й сесії Комітету. Список об`єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні нараховує 7 найменувань, що приблизно становить 0,68 % від загальної кількості об`єктів Світової спадщини у світі (1034 за станом на 2015 рік). Статус об`єкта Світової спадщини не лише почесний, а й корисний тим, що ЮНЕСКО виділяє кошти на його збереження, а сам об`єкт користується особливою увагою туристів, що також приносить фінансову користь.
Чому ж в Україні так мало об`єктів отримали цей почесний статус? Тому, що ЮНЕСКО не лише дає гроші, а й контролює стан об`єкта. Владі перше подобається, а друге – ні. Тому чиновники не дуже й намагаються здобути почесний титул. Відомі скандали навколо існуючих в Україні об`єктів Світової спадщини: вирубки лісів у Карпатах (під охороною ЮНЕСКО перебувають лише прадавні букові ліси цього регіону), незаконні забудови біля Собору Святої Софії та Києво-Печерської Лаври у Києві. Хіба лише один український об`єкт зі списку ЮНЕСКО сповна скористався фінансуванням цієї організації і покращав із часу здобуття почесного статусу – архітектурний ансамбль центру Львова.
Вл. інф.