Газета по-надвірнянськи
 

Михайло ІВАНЮК: «Ланчин і Добротів першими у районі об`єднуються»

4 серпня 2017, 13:00 | Рубрика: Самоврядування Версія для друку Версія для друку 125 переглядів

Ланчинська громада завжди відзначалася гідним наслідуванням патріотизму, прогресивним мисленням щодо необхідності проведення ефективних реформ в Україні задля покращення рівня життя за європейськими стандартами, згуртованістю як під час Революції Гідності, так і в допомозі військовим, які нині захищають територіальну цілісність нашої держави на східних її рубежах. До думки громади завжди прислухається її очільник – селищний голова Михайло Іванюк, а в багатьох випадках генерує і власні ініціативи, необхідні для покращення життєдіяльності Ланчина.

Іванюк

Наша розмова з ним про реалії сьогодення і можливі найближчі перспективи.

– Пане голово, нещодавно Ланчин урочисто відзначав День селища. З якими здобутками Ви зустріли День народження Ланчина?

– Святкування Дня нашого селища започатковане з моєї ініціативи ще коли я очолював громаду наприкінці минулого століття. Запровадив я його після детального ознайомлення з історією Ланчина і з`ясування першої письмової згадки про нього – у липні 1241 р. Декілька років ми відзначали День селища над річкою Прут на свято Івана Купала. За порадою священиків, щоб не влаштовувати народних гулянь під час посту і дотримуватись вимог релігії, ми перенесли урочистості на 12 липня біля будинку культури. І так щорічно святкуємо свято Верховних Апостолів Петра і Павла. Виняток – один рік після трагічних подій під час Революції Гідності.

У нас є талановиті аматори сцени, які під орудою завідувача бібліотеки для дорослих Марії Попович та директора будинку культури Василя Цюрака готують чудову концертну програму. Тільки один рік запрошували немісцевих учасників художньої самодіяльності. Усі інші роки насолоджуємось мистецькою імпрезою наших прекрасних танцювальних і співочих колективів та окремих виконавців. Серед дорослих учасників є багато юних ланчинців. Їх виступи активізовують батьків, дідусів і бабусь, яким особливо цікаво подивитись на виступи своїх нащадків. Так День селища став спільним родинним святом громади. Запрошуємо також підприємців. Для молоді традиційно організовуємо дискотеку. Співпрацюємо з правоохоронними органами у забезпеченні громадського порядку.

Відрадно, що у нас тісна співпраця із депутатами обласної  ради Михайлом Іваночком і Юрієм Голінеєм та районної ради Марією Яворською й Ігорем Голінеєм. Завдяки їм та з допомогою районної ради і РДА вдалося перекрити дах нашої лікарні металочерепицею. Підкреслюю, саме завдяки спільній співпраці, а не чиєїсь персональної заслуги. Під час перебування на посаді голови РДА Михайла Іваночка спільними силами вдалося оновити покрівлю першого корпусу Ланчинської ЗОШ І-ІІІ ст., зараз перекриваємо другий корпус цієї освітньої установи. У школі І-ІІ ст. завершили будівництво їдальні для учнів на 50 посадочних місць. Є підприємець, котрий готовий із початком нового навчального року запровадити харчування школярів.

Триває реалізація місцевого проекту щодо облаштування сходів біля джерела, з якого споконвіку люди брали воду. Це важливе історичне місце, яке необхідно облагородити. Там є потічок, тому логічно створити умови для заправлення водою пожежної машини. Неподалік церковна громада спорудить капличку Архистратига Михаїла – покровителя нашої православної церкви.

Посилено працюємо над тим, щоб відкрити музей Юрія Шкрумеляка у приміщенні селищної ради (колишня «червона школа»). Уже проведені такі роботи: поштукатурено, залиті «стяжки», встановлено міжкімнатні двері, вікна та систему опалення. Потрібно ще 100-120 тис. грн. для завершальних кроків: облаштування підвісної стелі, перешпаклювання стін, встановлення плитки на підлозі, електропроводки, оновлення сходів на другий поверх. Маємо запевнення від Михайла Іваночка про виділення з обласного бюджету коштів, які б посприяли відкриттю музею до кінця року.

Так ми планували попередньо. Але у зв`язку з утворенням об`єднаної територіальної громади обставини можуть змінитися. Не виключені інші варіанти. Зокрема, школа, якій ми віддали колишнє приміщення селищної ради, носить ім`я Юрія Шкрумеляка. Можливо, депутати селищної ради вирішать виділити, скажімо, два кабінети для музею нашого легендарного патріота-земляка у центральному корпусі школи. Є приміщення й у будинку культури на другому поверсі. При об`єднанні громад по-різному може скластися ситуація. Але поки що плануємо облаштування музею саме у цьому приміщенні, де працює виконавчий апарат селищної ради.

Практично нам вдалося завершити оновлення вуличного освітлення. Існуючому 40-45 років і, зрозуміло, воно перебувало у не найкращому стані. Ми замінили всі світильники. Але через оголені електропроводи дощ часто спричиняв відімкнення то в одній частині селища, то в іншій. Нещодавно цю проблему вирішили завдяки встановленню ізольованих електропроводів. Тепер селище повністю освітлене вздовж центральної дороги. Звичайно, хотілось би, щоб вечірніми вогнями сяяли і бічні вулиці. Але на все потрібні кошти, а тарифи знову зросли і просто «нокаутують». Можливо, з часом фінансова ситуація зміниться на краще.

– Звичайно, життя сповнене несподіванок. Щоправда, сюрпризи не завжди приємні, як нещодавній зі львівським сміттям…

– Для мене  це болюче питання. Про казус із завезенням львівського сміття у Ланчин відомо, напевно, не тільки у районі, а й далеко за його межами. А для жителів селища – «сміттєвий візит» узагалі став топ-темою. Незрозуміло звідки з`явились чутки-звинувачення, що селищний голова буцімто особисто за грошову винагороду дав «зелене світло» львівським фурам. На мій погляд, так можуть думати тільки недалекоглядні люди. По-перше, у мене є будиночок за 300 метрів від нашого так званого сміттєзвалища. У ньому я відпочиваю із сім`єю та друзями. Я – перший, котрий зацікавлений взагалі у закритті цього тимчасового полігону ТПВ. По-друге, я перший прибув сюди, щоб забезпечити дизпаливом трактор сільської ради. І якщо б у мене існувала якась попередня домовленість про завезення сміття зі Львова, я б загріб його тихо і швидко, щоб ніхто не бачив, не чув і не знав. Я ж учинив інакше. Спочатку з`ясував, що це сміття справді зі Львова, що підтверджували знайдені копії паспортів, документів про підприємницьку діяльність тощо. Із таким непотребом приїхали чотири фури.

Я одразу прийняв рішення: вивезти сміття і поставив до відома керівництво району та області. Вивезення його на полігон у с. Рибне Тисменицького району коштувало бюджету селищної ради 15 тис. грн., стільки ж виділено із районного резервного бюджету за рішенням позачергової сесії районної ради. Депутатові обласної ради Юрію Голінею затрати відшкодовано поки що частково.

Я за те, щоб із Ланчина повністю вивозити сміття, яке продукуємо, але це не реально здійснювати нашим ГАЗ-53, якому уже 12 років. Тому його тимчасово складуємо на місцевому сміттєзвалищі. Знайшли підприємця, який забирає звідси пластик, скло, папір, а це практично половина завезених відходів. За це він оплачує трактор, який підгрібає рештки. Тому там постійно порядок.

Завдяки цьому ми не підвищуємо тариф нашим жителям за послуги із вивезення сміття. Цей збір – 150 грн. на рік від двору незалежно від кількості жителів і ваги зданого сміття. Полігон відкритий. При потребі ланчинці самі вивозять, зокрема, залишки будівельних матеріалів після ремонту та ін. Але це стосується тільки односельчан.

Так званий комунальний податок  (150 грн.) спрямований не лише на вивезення ТПВ. Він акумулює всі кошти, які використовуємо на прибирання центральної частини населеного пункту, двох парків, цвинтаря, підбілювання дерев тощо. Укладаємо договір із нашою комунальною службою, якій щомісячно платимо 10 тис. грн. за необхідні роботи. Укладені відповідні договори із підприємцями, від яких забирають ТПВ. Завдяки цим діям, у т. ч. рішенню селищної ради про згадані платежі від жителів, маємо чисту річку та потічки. Люди оплачують послуги і не засмічують навколишнє середовище.

– Які ще приймаєте рішення на сесіях і чи з повною віддачею працюють депутати селищної ради та члени виконкому?

– На сесіях (8-9 на рік) обговорюємо в основному земельні, фінансові та багато інших поточних питань. Обрано 25 депутатів, двоє з яких принципово сесії не відвідують. Кворум на сесії іноді проблематичний у зв`язку із міграцією людей. Тепер 6 депутатів перебувають за кордоном. Із діяльністю виконкому легше, тому що актив підбирає голова із числа тих, котрі майже постійно перебувають у селищі.

– Чи не виникає конфлікт­них ситуацій із учасниками АТО?

– Ні. Згідно із сесійним рішенням виділяємо нашим 18 АТОвцям по 500 грн. до Великодніх свят. Їхні діти відвідують ДНЗ безкоштовно. Вони звільнені від земельного та комунального  податків на вивезення сміття. У нас немає вільних земельних ділянок, тому ми уклали угоду відповідно із районною радою.

– Знаємо, що громада села Добротів не проти увійти до майбутньої Ланчинської об`єднаної територіальної громади (ОТГ). Чи ведете переговори з іншими громадами, які згідно із Перспективним планом області входять до названої ОТГ (села Саджавка, Середній Майдан, Вишнівці, Глинки, Красна)?

– Я один із перших у районі виступив з ініціативою про створення ОТГ. Ми дали запрошення усім названим громадам. Рішення за ними, поки існує принцип добровільності.

Важливо, щоб послідовними і логічними були кроки держави, щоб не змінювались, умовно кажучи, «правила гри». Усі пам`ятають, як держава взяла на себе зобов`язання, до прикладу, освітянської субвенції: оплата праці вчителям, технічним працівникам, за енергоносії і ремонт. Тепер держава гарантує тільки зарплату вчителям, а техпрацівникам, енергоносії переклала на місцеві бюджети.

У чому перевага ОТГ? В отриманні ПДФО, вірніше, тільки 60 відсотків від нього. Прем`єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що цей податок планують зменшувати: 40 % від ПДФО спрямовують у Держбюджет. На мій погляд,  справедливіше було б у Держбюджет забирати тільки неосвоєні залишки коштів ОТГ. А так виходить, що повноваження є, але фінансово не дуже підкріплені. Є залежність від центрального бюджету. І поки вона існує, створеними ОТГ легше керувати, маніпулювати. Той, хто отримує, завжди залежний від того, хто дає. Тому при нинішньому законодавстві об`єднання громад не вважаю вигідним, особливо, якщо доводиться застосовувати механізм оптимізації, мінімізації тощо.

Але, попри все об`єднан­ня громад потрібне. Об`єд­нуватись громадам треба, але на розумних засадах, на чесних умовах.

– Тому Ви все-таки зважились на об`єднання із громадою Добротова. Деталізуйте, які саме рішення прийняли на двох останніх сесіях щодо ОТГ і які подальші дії?

– Ланчин і Добротів – одні з перших у Надвірнянщині вирішили об`єднатиcя, спільно з депутатами пройдено всі необхідні етапи і 31липня цього року відбулась сесія селищної ради, на якій, враховуючи позитивний висновок Івано-Франківської обласної державної адміністрації про відповідність проекту Конституції та законам України, прийнято остаточне рішення «Про добровільне об`єднання територіальних громад». Таке ж рішення прийняла Добротівська сільська рада. Направлено листа голові Івано-Франківської ОДА щодо звернення до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів та селищного голови Ланчинської об`єднаної територіальної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Орися СПІВАК «Народна Воля»

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!