Газета по-надвірнянськи
 

Трудовий чи цивільно-правовий договір? Обираємо з розумом

11 серпня 2017, 11:13 | Рубрика: Соціальне Версія для друку Версія для друку 33 переглядів

Часто підприємства, які планують використовувати працю фізичних осіб, стоять перед дилемою: які договори укладати – трудові чи цивільно-правові? Щоб полегшити вибір, потрібно з’ясувати, у чому суть таких договорів, чим вони відрізняються один від одного, для яких саме випадків найбільше підходять.

 Трудовий і цивільно-правовий договори (ЦПД) мають деякі спільні риси. Наприклад, в обох випадках фізособа-працівник (виконавець) виконує роботу (надає послугу), за яку роботодавець (підрядник/замовник) виплачує йому певну суму коштів. Але значно більше між такими договорами відмінностей.

 Трудовий договір є угодою між працівником та роботодавцем, що зобов’язує (ст. 21 КЗпП): працівника – виконувати роботу, визначену трудовим договором, і підлягати внутрішньому трудовому розпорядку; роботодавця – виплачувати працівнику зарплату і забезпечувати необхідні для виконання роботи умови праці, передбачені трудовим законодавством, колективним договором та угодою сторін. Тобто, трудовий договір – це угода про здійснення і забезпечення трудової функції. За таким договором працівник зобов’язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання певного завдання трудова діяльність фізособи не припиняється. Предметом трудового договору є праця працівника у процесі виробництва.

Цивільно-правовий договір. Найрозповсюдженішими серед ЦПД є договори: на виконання робіт (інакше кажучи, договори підряду); на надання послуг. Хоча на практиці зустрічаються й інші види ЦПД. Наприклад: на виконання науково-дослідних робіт, дослідно-конструкторських і технологічних робіт; доручення; комісії. І це не дивно, адже сторони мають право самі обирати з ким, на яких умовах і в якій формі укладати договори. Зупинимося на договорах підряду та надання послуг. «Родзинка»  їх у тому, що за такими договорами підрядник/виконавець зобов’язується за завданням замовника і на свій ризик виконати/надати прописану в них роботу/послугу. А замовник зобов’язується прийняти та оплатити її. Тобто, предметом ЦПД є виконання/надання підрядником/виконавцем певного обсягу робіт/послуг. За підсумками виконання договору підряду замовник отримує від підрядника конкретний кінцевий результат, виражений у певній матеріальній формі. Водночас результат від надання послуг зазвичай не має матеріальної форми. Тому за підсумками виконання договору про надання послуг замовник отримує від виконавця не сам результат (тобто річ або майно), а певні дії. Приймання виконаних робіт (наданих послуг) здійснюють за актом, з якого має бути видно, які саме роботи (послуги) виконано (надано) та прийнято. Саме акт є підставою для оплати робіт (послуг).

ЦПД і трудові договори створюють різні правовідносини: вільні цивільно-правові (ЦПД) або більш зарегульовані трудові (трудовий договір). Виявляється це, перш за все, в обсязі прав та обов’язків сторін. Якщо з особою укладено трудовий договір, то роботодавець зобов’язаний дотримувати трудові права і гарантії цієї особи, установлені цим договором, колективним договором, що діє на підприємстві, трудовим законодавством. Причому «урізати» у трудовому договорі права працівника не вийде. Адже умови договорів про працю, що погіршують становище працівників порівняно з трудовим законодавством, є недійсними. А ось при укладенні ЦПД замовник, як правило, повинен виконувати тільки ті обов’язки, що покладені на нього цим договором. Порівняємо для прикладу тільки деякі трудові і ЦПД-обов’язки: 1) оплата за договором. У межах трудового договору зарплату повинні виплачувати з чіткою періодичністю, а її розмір не має бути нижчим за мінімальну заробітну плат. За ЦПД періодичність виплати винагороди та її суму обмежують тільки волею сторін (оплачують не процес, а результат роботи/послуги); 2) підстави для розірвання договору. Якщо роботодавець надумає з власної ініціативи розірвати трудовий договір, то зможе це зробити виключно за підставами, передбаченими у ст. 40 і 41 КЗпП. Розірвати ЦПД набагато простіше; 3) охорона праці. Трудовий договір зобов’язує роботодавця створювати працівникам умови праці, установлені чинним законодавством. В їх числі й умови, пов’язані з охороною праці. Щодо ЦПД подібних вимог немає, адже такий договір не регулює процес виконання роботи/надання послуги. У цивільно-правових відносинах визначальним фактором для умов праці виконавця є те, про що домовилися сторони; 4) спеціальні вимоги. Роботодавець повинен враховувати чимало приписів, що діють у межах трудових відносин. Щоб обрати найвідповідніший варіант відносин з фізособою, замало назвати договір з ним трудовим або цивільно-правовим. Адже назва договору сама по собі ні на що не впливає. Найголовніше – зміст договору. Тож, будьте уважні!

Відділ праці та соціально-трудових

відносин управління соцзахисту населення РДА.

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!