Час прийому відвідувачів Центрів обслуговування платників (далі – ЦОП), створених у відділеннях при Надвірнянській ОДПІ (прийом документів, консультування, надання адміністративних послуг) – з понеділка по четвер з 9 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв., у п’ятницю – з 9 год. 00 хв. до 16 год. 45 хв., у суботу – з 9 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв. Обідня перерва – з 13 год. 00 хв. до 13 год. 45 хвилин.
В останній день граничного строку подання звітності, визначеного п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) (з урахуванням вимог п. 49.20 ст. 49 ПКУ), час роботи ЦОП подовжується до 20 год. 00 хвилин.
У разі значної кількості відвідувачів куратор ЦОП зобов’язаний збільшити час роботи ЦОП з дотриманням вимог трудового законодавства.
Вищенаведений режим роботи ЦОП передбачено п. 11 ст. 12 Закону України від 06 вересня 2012 року № 5203-VI «Про адміністративні послуги» та наказом Державної фіскальної служби України від 20.05.2016 № 458 «Про затвердження документів, які регламентують діяльність центрів обслуговування платників».
Для уточнення роботи ЦОП необхідно звертатись до контролюючого органу за місцем реєстрації.
Що ж стосується подання звітності в електронній формі, то відповідно до п. 2 розд. ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за № 320/15011 (далі – Інструкція), при відправленні електронних документів платник податків самостійно визначає кінцевий термін їх відправлення (враховуючи час на своєчасну доставку документів до контролюючих органів у разі можливого пошкодження телекомунікаційного зв’язку або ненадходження першої квитанції).
Контролюючі органи приймають податкову звітність з 9 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. щоденно, крім вихідних, святкових і неробочих днів.
У разі надходження податкового документа в електронному вигляді до контролюючих органів до 16 години платнику податків протягом двох годин з моменту прийняття (неприйняття) надсилається друга квитанція, в іншому випадку – протягом перших двох годин наступного робочого дня (п. 4 розд. ІІІ Інструкції).
При цьому терміни прийняття звітності контролюючим органом в електронному вигляді не відрізняються від термінів прийняття звітності у паперовому вигляді, за винятком подання податкової звітності в електронній формі в останній день граничного строку подання. В останній день граничного строку подання податкової звітності в електронній формі контролюючі органи приймають податкову звітність до останньої години (до 24-ї години) дня, в якому спливає такий граничний строк.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 135).
Внесено зміни до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів нерезидентів – інвесторів у цінні папери
Законом України від 07 вересня 2017 року N 2146-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів нерезидентів – інвесторів у цінні папери» уточнено, що не підлягають оподаткуванню доходи, отримані нерезидентами у вигляді процентів або доходу (дисконту) на державні цінні папери або облігації місцевих позик, або боргові цінні папери, виконання зобов’язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями, або у вигляді інших доходів за державними цінними паперами, що виплачуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або у вигляді процентів, сплачених нерезидентам за отримані державою або до бюджету Автономної Республіки Крим чи міського бюджету позики (кредити або зовнішні запозичення), які відображаються в Державному бюджеті України або місцевих бюджетах чи кошторисі Нацбанку, або за кредити (позики), які отримані суб’єктами господарювання та виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями (пп. 141.4.10 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України).
Закон набрав чинності 10 вересня 2017 року – з дня, наступного за днем його опублікування в газеті «Голос України» від 09.09.2017 N 166.
Моніторинг податкових накладних: коли реєстрація не зупиняється
Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) у листі від 06.09.2017 №2723/99-99-07-05-01-18 (далі – лист ДФС №2723) повідомила, що починаючи з 01.07.2017 р. згідно з п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинено у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, якщо така податкова ПН/РК відповідає сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації у ЄРПН (далі — Критерії). Зазначені Критерії разом з вичерпним переліком документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 зі змінами (далі – наказ №567).
Усі податкові ПН/РК, що подаються на реєстрацію в ЄРПН з метою оцінки ступеня ризиків, достатніх для їх зупинення, до проведення Моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків (далі – Моніторинг), за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються ДФС на відповідність до ознак, визначених п.- п. 1–4 п. 5 Критеріїв. Якщо за результатами перевірки ДФС встановлено, що ПН/РК відповідає одній з цих ознак, – така ПН/РК не підлягає Моніторингу.
Не зупиняється реєстрація ПН/РК якщо:
1) податкова накладна не підлягає наданню отримувачу (покупцю). Такі ПН складаються у разі:
- здійснення операцій з постачання неплатникам ПДВ;
- при умовному продажу (зокрема, при нарахуванні податкових зобов’язань відповідно до п.198.5 ст.198 та п.199.1 ст.199 ПКУ, анулюванні реєстрації платника податку, у разі перевищення бази оподаткування над договірною вартістю);
- при отриманні послуг від нерезидента;
- при здійсненні експортних операцій;
- зведені податкові накладні за щоденним підсумком реалізації;
2) податкова накладна складена за операцією, що є звільненою від оподаткування (стаття 197; пункти 2, 3, 41,12, 23,26,261,27,28,32,38,45,46,47 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ);
3) обсяг постачання, в ПН/РК, зареєстрованих в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію ПН/РК, становить менше 500 тис. грн. та керівник – посадова особа такого платника податку займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох діючих платників податків. При визначенні обсягу постачання не враховується сума ПДВ. За поточний період береться звітний період, в якому складена ПН/РК, що реєструється в ЄРПН;
4) загальна сума сплачених у 2016 р. єдиного внеску та податків і зборів платником та його відокремленими підрозділами становить більше 5 млн. грн. При розрахунку суми податків не беруться до уваги суми ПДВ, сплачені при ввезенні товарів на митну територію України (ця ознака використовується з 01.04.2017 до 01.01.2018);
5) одночасно D>0,05, а P < Pм х 1,3,
де D – розрахункова величина, яка дорівнює S/T;
S – загальна сума сплачених за останні 12 місяців сум єдиного внеску та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;
T – загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою та ставкою 7%, за останні 12 місяців, за зареєстрованими ПН/РК
P – сума ПДВ в зареєстрованих у звітному (податковому) періоді ПН/РК, з урахуванням поданої на реєстрацію ПН/РК;
Pм – найбільша місячна сума ПДВ в зареєстрованих ПН/РК за останні 12 місяців.
Лист ДФС №2723 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72419.html
Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків
Наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 N 632 затверджено Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків (далі – Наказ № 632). Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 02 серпня 2017 р. за N 948/30816 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування – 15 вересня 2017 року (бюлетень «Офіційний вісник України» від 15.09.2017 № 72).
Адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.
Арешт майна може бути повним або умовним та полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у п. 94.5 ст. 94 гл. 9 розд. II Податкового кодексу України.
Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Рішення про застосування арешту майна платника податків та рішення про накладення арешту при тимчасовому затриманні майна приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу.
Арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:
платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;
відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих в установленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;
платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).
Коли податкове повідомлення-рішення вважається врученим?
19.09.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 21.07.2017 №658 «Про затвердження Змін до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків». Цим наказом внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків».
Зокрема, наказом №658 уточнено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному п. 42.4 ст. 42 ПКУ.
Крім цього, у новій редакції викладено всі форми податкових повідомлень-рішень.
Оновлені можливостей «Електронного кабінету платника» щодо зупинених ПН/РК
Відтепер платники ПДВ можуть переглянути відомості щодо зупинених ПН/РК, як своїх так і контрагентів.
ДФС доопрацьовано «Електронний кабінет платника» в частині надання доступу платникам ПДВ до даних Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) в режимі реального часу щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування (ПН/РК).
Платникам ПДВ після ідентифікації з використанням ЕЦП будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів в особистому кабінеті надано можливість перегляду відомостей щодо ПН/РК, зареєстрованих, реєстрацію яких зупинено відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу, а також щодо яких комісією ДФС прийнято рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Пошук інформації в ЄРПН здійснюється за основними реквізитами ПН/РК, а також за індивідуальним податковим номером продавця та покупця товарів/послуг. Також платники мають можливість завантажити ПН/РК в електронному вигляді (у форматі xml з ЕЦП).
Громадяни, які належать до пільгових категорій звільняються від сплати земельного податку за умови подання заяви
Відповідно до п. 287.2 ст. 287 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня.
Згідно з п. 285.1 ст. 285 ПКУ базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Підпунктом 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 ПКУ передбачено, що платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому ПКУ.
Відповідно до п.30.2 ст. 32 ПКУ підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.
Водночас податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету (п. 30.4 ст. 30 ПКУ).
Перелік категорій фізичних осіб – власників земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п. 281.1 ст. 281 ПКУ.
Звільнення від сплати земельного податку, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених у п. 281.2 ст. 281 ПКУ.
Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому виникло це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).
Крім того п. 281.4 ст. 281 ПКУ передбачено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги.
Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.
Згідно з абзацом п’ятим п. 286.5 ст. 286 ПКУ платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо:
розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку;
права на користування пільгою із сплати податку;
розміру ставки податку;
нарахованої суми податку.
Отже, фізична особа – власник земельної ділянки або декількох земельних ділянок одного виду використання, яка належить до пільгових категорій, звільняється від сплати земельного податку за умови подання письмової заяви у довільній формі до 01 травня поточного року до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки (у разі наявності декількох ділянок – про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги) про надання пільги, яка починає застосовуватися з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 112.04).