Пам’ятаймо, поважаймо та шануймо людей поважного віку!

Другий місяць осені починається з особливої дати. 1 жовтня у всьому світі відзначають Міжнародний день людей похилого віку, проголошений Генеральною Асамблею ООН, а в Україні це також і День ветерана.

Україна, як повноправний член ООН, підтримала ініціативу міжнародного співтовариства і з 1991-го щорічно відзначає цей день. Рішення про щорічне відзначення в Україні Міжнародного дня громадян похилого віку та створення належних умов соціального захисту пенсіонерів, інвалідів, одиноких непрацездатних громадян затверджено урядовою постановою від 26 вересня 1997 р. № 1066 «Про щорічне відзначення Міжнародного дня громадян похилого віку».  Відповідно до Указу Президента України від 24 вересня 2004 року № 1135/2004 1 жовтня Україна відзначає і День ветерана.

Цей день – не лише можливість нагадати всім про людський обов’язок бути турботливими і милосердними до найповажнішої частини суспільства. Це і привід до роздумів щодо подальшої долі людства, його культури, взаємозв’язку поколінь.

За міжнародною класифікацією особою похилого віку вважають того, хто досяг 65 років. Таких у світі нині – понад 629 мільйонів, тобто майже кожна десята людина на Землі. До 2050 року їх кількість у багатьох розвинених країнах збільшиться вдвічі, а загальна кількість сягне 2-х мільярдів осіб.

За даними Держкомстату України, кожен 5 житель – це особа похилого віку, шоста їх частина – самотні люди. Половині із самотніх людей потрібна допомога у повсякденному житті, особливо сьогодні, коли для багатьох пенсіонерів основним джерелом існування є пенсія, розмір якої не забезпечує нормального життя.

Ми мало замислюємося над тим, хто ж такі «особи похилого віку», чим маємо завдячувати їм. Передусім, це люди, найбільше багатство яких – досвід, знання, уміння, мудрість. Нинішні «літні люди» є останніми носіями класичної культури межі ХІХ-ХХ століть, того часу, в якому понад усе цінували честь, вихованість, толерантність – ті духовні якості, завдяки яким вони гідно пройшли крізь усі жахи тоталітаризму, голодоморів, репресій та війн.

Наша держава вживає предметних кроків для посилення соціального захисту пенсіонерів та ветеранів, хоча і є ще чимало невирішеного у цьому питанні. Мудрість, практичний досвід і довіра людей старшого покоління вселяють у нас віру у завтрашній день і особливо потрібні всім нам сьогодні. Доброта й чуйність, співпереживання і щиросердність, вміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити у нещасті й біді –  це стало нормою життя наших літніх людей і має служити прикладом для нас – молодшого покоління.

Пам’ятаймо, що людина, яка дожила до поважного віку, гідна поваги навіть тільки тому, що їй це по  милості Божій вдалося.

Шановні надвірнянці поважного віку, пенсіонери і ветерани!

У цей день я низько схиляю перед Вами голову. Нехай Господь Бог дарує Вам довгих років життя, усіх земних благ, любові та шани від синів і дочок, а також міцного здоров’я і миру.

Роман ОГЕРУК,

директор Надвірнянського територіального центру

соціального обслуговування (надання соціальних послуг).