- Народна Воля - http://volya.if.ua -

Становлення і розвиток НГВУ «Надвірнанафтогаз»

Posted By Модератор On 08.09.2017 @ 12:05 In Акцент,Професійне | No Comments

Після закінчення навчання у Дрогобицькому нафтовому технікумі 1956 року мене направили на роботу на 7-й нафтопромисел  у Биткові. Їдучи до незнайомого місця роботи, думав, що це, напевно, глухомань. Але, прибувши за визначеною адресою, залишився приємно вражений цим чудовим  гірським краєвидом і самим промислом. На той час це невелике і повністю незалежне підприємство мало все необхідне для нормального розвитку і проживання – свій газ, чисту джерельну воду, електростанцію, лікарню, клуб, школу, дитячий садок, гуртожиток, готель, а також їдальню, яку обслуговував відділ робітничого постачання.

Бобровський [1]

У структуру нафтопромислу входило дві бригади з видобутку нафти, бригада капітального ремонту свердловин, дві бригади підземного ремонту свердловин, механічна майстерня з ремонту нафтового обладнання, електростанція, житлово-комунальне господарство, автопарк, газоліновий  завод і конюшня.

Характерним на той час виявилося те, що в основному перевезення вантажів і обслуговування об’єктів проводив гужовий транспорт.

1956 року в розробці знаходилося Битківське нафтове родовище, з якого видобули  всього 87,7 тисяч тонн нафти.

16 липня 1957-го на базі нафтопромислу №7 створили нове підприємство НПУ «Надвірнанафта», а згодом 7 січня 1970-го його реорганізували у НГВУ «Надвірнанафтогаз».

1950-1960 роки характеризуються всебічним проведенням геолого-розвідувальних робіт, проведенням глибокого буріння свердловин, удосконаленням технологічних процесів при видобутку нафти. З того часу розпочалася нова ера у розвитку нафтової промисловості. Уже у 1957 році тут видобували 131,5 тис. тонн, у 1958-му – 194,5 тис. тонн, у 1959-му – 272,2 тис. тонн, у 1960-му – 499 тис. тонн і в 1962-му – 533,1 тис. тонн. Це був найвищий показник з усієї історії розвитку Надвірнянського нафтопромислового району і підприємства.

Такому швидкому розвиткові підприємства сприяло те, що у цей період з усіх регіонів тодішнього Союзу почало масово надходити різне оновлене обладнання для нафтовидобутку. З Азербайджану – пересувні  підйомники типу «Бакінець», трапно-сепараційні установки, верстати-качалки, фонтанні арматури, із Росії – бурові установки, насос­ні агрегати, бочковози,  пересувні установки, компресори; із Башкирії й Татарії – хімічні реагенти для буріння і проведення геолого-технічних заходів для інтенсифікації видобутку нафти; зі східної України – насосно-компресорні труби, насосні штанги, глибинні насоси, листове залізо для спорудження резервуарів. Доводилося освоювати нову техніку і технологічні процеси.

У той час на виробництво почали прибувати інженерно-технічні працівники з різних регіонів Радянського Союзу, а також із наших українських навчальних закладів: Дрогобицького нафтового технікуму і Львівського політехнічного інституту, випускники яких згодом очолили структурні підрозділи  підприємства.

До когорти першопроходців у становленні і розвитку підприємства належать: Пальчиков І. Й. – начальник нафтопромислу №7, а згодом із 16 липня 1957 р. начальник НПУ «Надвірнанафта» – Каретніков Л. Г., а також Мельник Л. В., Шпак П.Ф., Степ`як М. В., Модов В. Ф., Воронецький М. К., Чепіков В. М., Драбина Я. М., Бобровський В. Ф., Сегін І. М., Івасів Б. В., Крикун С. І., Базилевич Є. І., Левицький Т. Л., Янів В. Є., Зима П. Є., Ресенчук П. П., Резуненко В. І., Васильців Р. Й.

У той період виросли кваліфіковані кадри робітничого класу – оператори з видобутку нафти, капітального і підземного ремонту свердловин, токарі і слюсарі  з ремонту нафтового обладнання. Серед них виділялися самовідданою працею  оператори з видобутку вуглеводнів Мороз І. Й., Перев`язко В. С., котрого тричі обирали депутатом Верховної Ради СРСР, токар Мачета Ф. Ф., слюсар із ремонту нафтового обладнання Марич В. М., який двічі обраний депутатом до Верховної Ради СРСР.

1960-1990 роки характеризуються введенням в експлуатацію нових нафтових і газоконденсатних родовищ. Для їх облаштування  великий об’єм робіт виконало будівельно-монтажне управління.

За цей період побудували низку групових нафтогазозборів, нафтопроводів, газопроводів, водопроводів,  компресорних і насосних станцій, базу технологічного транспорту  і виробничу базу в с. Пнів, проведено електрифікацію об’єктів.

Для збільшення видобутку нафти і газу масово проводили геолого-технічні заходи (гідравлічні розриви пластів, термічні і хімічні обробки пластів, підтримання пластового  тиску  шляхом закачування у пласти води і газу), що посприяло нарощуванню потужностей виробництва.

Із введенням в експлуатацію у 1960-1970 роки Космацького і Росільнянського газоконденсатних родовищ значно покращився  фінансовий  бюджет  підприємства. Це дало можливість виділяти значні кошти на промислове виробництво і на вирішення соціальних питань у колективі. У тих роках побудували житлове мікромістечко на вул. Руднєва для нафтовиків у Надвірній, два дитячі садочки, школу № 3, розширену районну лікарню, відкрили профілакторій у смт. Битків і базу відпочинку на березі Чорного моря.

Особливо важливу роль у розвитку підприємства відіграло створення навчально-курсового комбінату 28 травня 1962 року, який уже відзначив свою ювілейну дату – 55-річчя. Цей навчальний заклад повністю забезпечив кваліфікованими кадрами Надвірнянське НГВУ, а також підприємства нафтової галузі західного регіону України. Похвальним є те, що при учкомбінаті створено музей, де наочно можна побачити експонати й обладнання, яке поетапно застосовували протягом усієї роботи підприємства.

За період становлення і розвитку НГВУ «Надвірнанафтогаз» багато наших  працівників  перейшли працювати на інші споріднені підприємства. А колишній геолог нафтопромислу № 7 Петро Шпак став міністром геології України. Колишнього начальника НГВУ «Надвірнанафтогаз» Якова Коршуна запросили на роботу в Москву в Міністерство нафтової промисловості.

Працюючи на різних роботах і посадах із 1956 по 1993 роки, 87-літній автор цих спогадів з оператора з видобутку нафти досягнув посади начальника виробничо-технічного відділу, присвятивши усе трудове життя рідному підприємству НГВУ «Надвірнанафтогаз», а також з 1985 по 1993 роки очолював Раду його трудового колективу.

Зараз підприємство переживає складні часи. Значно скоротились обсяги видобутку нафти і газу. Держгеонадра у цей час проводить антидержавну й антинародну політику щодо нафтової галузі в Україні, що в найближчому майбутньому призведе до її знищення.

Станом на сьогодні ліквідовано дві контори буріння, що поставило у скрутне становище наше нафтогазовидобувне управління. Без буріння свердловин неможливе відкриття нових  родовищ і нафтових покладів. Для нарощення видобутку нафти підприємство не отримує необхідних матеріальних і фінансових ресурсів.

Керівництво, профспілкова і ветеранська організації докладають максимальних зусиль для збереження НГВУ і його колективу. Свої претензії і вимоги до керівництва держави і Держгеонадр нафтовики висловлювали на мітингах у м. Надвірній та у Києві. Сподіваюсь, що владні структури держави почують волаючий нафтовицький голос надвірнянців.

В’ячеслав БОБРОВСЬКИЙ,

ветеран НГВУ «Надвірнанафтогаз».


Article printed from Народна Воля: http://volya.if.ua

URL to article: http://volya.if.ua/2017/09/stanovlennya-i-rozvytok-nhvu-nadvirnanaftohaz/

URLs in this post:

[1] Image: http://volya.if.ua/wp-content/uploads/2017/09/Бобровський.jpg

© 2010 Narodna Volya. Всі права застережено.