Матусю, пробач за чорну хустину…

Пнівчани і сотні краян провели в останню путь вояка-захисника Юрія Головченка

Минулої п`ятниці, 20 жовтня, гірське село Пнів оповила скорбота. Приспущені державні синьо-жовті та національні червоно-чорні прапори. Село у великій тузі та скорботі проводжало в останню путь свого односельчанина, Людину з великої букви, Людину, яку події на сході країни не залишили байдужою і котра, взявши у руки зброю, пішла захищати свою рідну землю від московського окупанта. Село проводжало 39-літнього ЮРІЯ ПЕТРОВИЧА ГОЛОВЧЕНКА – військовослужбовця-контрактника Збройних сил України, який загинув 13 жовтня поблизу міста Золоте у Луганській області у переддень 75-ої річниці УПА.

Напередодні у передвечірню пору словами «Герої не вмирають!» сотні пнівчан і краян зі сльозами на очах, на колінах зустріли труну з тілом полеглого у зоні АТО свого односельчанина-військовослужбовця  ЮРІЯ ГОЛОВЧЕНКА.

Живий ланцюг людей простягнувся від початку села до будинку, де мешкав Юрій Головченко. Не стримували сліз ні діти, ні дорослі, плакали чоловіки та жінки, коли тіло загиблого підвезли до рідної домівки. Навіть заплакав горіх біля оселі, де проживав герой, затужив, скапуючи слізьми за своїм господарем.

Владика Коломийської єпархії УГКЦ Василій Івасюк у співслужінні зі священиками УГКЦ із Надвірної та навколишніх сіл відслужили Парастас за убієнним на російсько-українській війні.

20 жовтня попрощатися до родинної оселі загиблого, віддати йому шану прийшли бойові побратими, які супроводжували труну з тілом загиблого, на чолі з командиром батальйону, в якому служив Юрій Головченко, учасники та ветерани АТО, легендарна волонтер-доброволець, наша землячка, «мати Пісків», як її з любов`ю називають вояки і волонтери, Степанівна – Євдокія Попович-Веприк, голова районної організації воїнів АТО Олег Туєшин, заступник голови громадської організації вояків АТО «Крук» Юрій Остапчук, активісти Громадської ради при РДА, відповідальний працівник сектору мобілізаційної роботи апарату ОДА Степан Максим`юк, голова районної ради Іван Гурмак,  заступники голови РДА і районної ради Богдан Зеленчук та Ігор Писклинець, Надвірнянський міський голова Зіновій Андрійович, Пнівський сільський голова Василь Гладиш, депутати районної та Пнівської сільської рад, члени виконкому і працівники апарату сільської ради, депутат обласної ради, співзасновник Благодійної волонтерської організації «Свобода. Гідність. Перемога», представник «Карпатської Січі» Василь Сенатович, рідні, друзі, колишні однокласники, учні та учителі Пнівської школи, сотні односельчан і краян.

Проводжаючи Героя неоголошеної московсько-української війни ЮРІЯ ГОЛОВЧЕНКА в останню путь, односельці утворили від його домівки уздовж дороги живий ланцюг. Люди тримали у руках свічки, квіти з траурними стрічками. До вічного спочинку земляки проводжали Юрія у скорботі, зі сльозами на очах та щирою молитвою навколішки, схиливши голову перед світлою пам’яттю загиблого земляка. Ніхто не приховував сліз. Похоронна процесія, яка розтягнулася на кількасот метрів, рухалася у невимовній тузі під траурну мелодію військового оркестру.

Поховали Юрія Головченка на сільському цвинтарі навпроти Символічної могили Борцям за волю України під автоматні залпи-сальви та патріотичні вигуки «Герої не вмирають!» у супроводі Державного гімну України. Чин похорону звершив Пнівський декан УГКЦ, отець-мітрат Богдан Михайлина у співслужінні зі священиками навколишніх сіл.

Світла пам’ять про Юрія Головченка, який віддав своє життя за те, щоб Україна залишалась вільною та єдиною , збережуть назавжди у своїх серцях вдячні односельчани і краяни, для яких він став прикладом мужності.

Володимир ПИТЛЮК.