Газета по-надвірнянськи
 

Свято Михайла увінчане вшануванням повстанців – Лицарів ОУН і УПА

24 листопада 2017, 13:01 | Рубрика: Пам`ять і шана Версія для друку Версія для друку 64 переглядів

У вівторок, 21 листопада, в одній із повстанських столиць Прикарпаття – селі Зелена нашого району – відбулося урочисте відкриття надмогильного пам’ятника на могилі Голови Всеукраїнського Братства ОУН-УПА, референта СБ Надвірнянського районного проводу ОУН Михайла Зеленчука (псевдо «Деркач»), вшанування 100-річчя із дня народження сотника УПА, референта СБ Надвірнянського надрайонного проводу ОУН Луки Гринішака («Довбуша») – обидва уродженці цього села – та відзначення Дня Гідності і Свободи.

памятник

Ці заходи увінчалися ще однією знаменною подією – вперше в історії України, а саме славних сторінок вогняної боротьби УПА на західноукраїнських землях, вручили відповідно Срібні і Бронзові Хрести Бойової заслуги І та ІІ класу родичам повстанських командирів.

На ці події завітало чимало гостей – численні комбатанти визвольних змагань на чолі з головою Всеукраїнського Братства ОУН-УПА імені Генерала Романа Шухевича- «Тараса Чупринки» Богданом Боровичем, заступник голови ОДА Ігор Пасічняк, депутат обласної ради Руслан Осташук, голова райдержадміністрації Олександр Кеніз із заступником Богданом Зеленчуком та заступник керівника виконавчого апарату районної ради, депутат районної ради Василь Андрейчук.

          “– Здавалося, що події, хоч і відбувалися у різний час, але вони об’єднуються одним, – промовив Ігор Пасічняк. 21 листопада в Україні згідно з указом Президента України відзначають День Гідності та Свободи. – А сьогодні тут поруч із нами сивочолі ветерани і ми спільно відкрили пам’ятник Михайлові Зеленчуку, який після проголошення Незалежності України створив Всеукраїнське братство вояків ОУН-УПА.  Посадовець ОДА провів паралелі із сьогоденням. – У ті важкі та буремні 1940-1950 роки хлопці боронили гідність та свободу нації, і так само вчинили Герої Небесної Сотні у 2014-му. Якщо ми пам’ятатимемо наше минуле, то матимемо своє українське майбутнє. Він висловив щиру вдячність за допомогу у встановленні пам’ятника районній владі, сільській громаді, підприємцям і виконавцям робіт”.

У такий пам’ятний день депутат районної ради Василь Андрейчук пригадав пророчі слова Провідника ОУН Євгена Коновальця «У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у націю». 1 грудня 2013-го, коли мільйони людей вийшли на вулиці та майдани Києва, і тоді ми напевно зрозуміли смисл цих слів. Символічно, що ми сьогодні вшанували пам’ять курінних і сотенних Української Повстанської армії – вихідців із Надвірнянщини, які у лавах УПА та продовжили боротьбу за визволення України.

у-Зеленій-біля-памятн

Голова Координаційної ради з вшанування пам’яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА Микола Посівнич за підтримки районної та обласної влади та від імені Світового ювілейного оргкомітету з відзначення 75-річчя створення УПА вручив відзнаки родичам полеглих Героїв УПА. При нагородженні у період боротьби в УПА вояк отримував посвідку, а саму нагороду мали вручити тоді, коли  Україна стане незалежною.

На свято Михайла вперше таке вшанування відбулося в історії нашої області й України та країн зарубіжжя. За наказом Головного військового штабу УПА у 1940-і роки були нагороджені: Бронзовим Хрестом бойової заслуги від 1 лютого 1945 р. – командир сотні «Залізні» Іван Федорович Андрейчук, який народився у с. Середній Майдан у 1921-му, загинув 8 жовтня 1946-го біля хутора Кучерівка с. Грушка Тлумацького району («Вихор») – вручили його племінниці Ользі Бевзюк; Бронзовим Хрестом бойової заслуги (від 20.07.1945 р.) і Срібним хрестом бойової заслуги 1-го класу (наказ ГВШ ч. 20 від 15.08.1946) – командир куреня «Підкарпатський» 22 ТВ «Чорний ліс» Павло Іванович Вацик («Дмитро», «Прут») народився у Заріччі 17 липня 1917-го, загинув 1 березня  1946-го біля с. Пациків Тисменицького району (отримає почесну відзнаку син племінниці Микола Вацик); Бронзовим Хрестом  бойової заслуги (від 1.02.1945 р.) – референт СБ Надвірнянського надрайонного проводу ОУН Лука Михайлович Гринішак («Довбуш», «СД-5», «1426», «156») народився у Зеленій у 1917-му (1918-му – ?), розстріляний у Києві 30 травня 1956-го (вручили онукові Іванові Клюшті); Бронзовим Хрестом бойової заслуги (від 14.01.1945 р. за наказом ГВШ ч. 1/46 від 15.02.1946 р.), Срібним Хрестом Бойової заслуги 1-го класу – організаційний референт Станіславівського окружного проводу, провідник Надвірнянського надрайонного проводу ОУН Петро Васильович Мельник («Верх», «Хмара», «Ручай», «П-44»), народився у присілку Мельники с. Камінне 10 жовтня 1910-го, загинув у селі Лоєва 27 квітня 1953-го (вручили дочці племінниці Галині Шиш); Бронзовим Хрестом бойової заслуги – командир сотні «Бистрі» куреня «Сивуля», політвиховник цієї сотні Федір Іванович Микитишин («Вихор-1»), народився у Перерослі у 1927-му, загинув 22 березня 1947 р. у рідному селі (отримає нагороду сестра Анна Микитишин); Бронзовим Хрестом бойової заслуги (від 22.01.1946 р.) і Срібним Хрестом бойової заслуги 2-го класу (наказ ГВШ №20/46 від 15 серпня 1946-го), – командир куреня «Смертоносці» Данило Васильович (Дмитрович) Рудак, народився у  Назавизові 31 серпня 1916-го, загинув у с. Остриня Тлумацького району 16 серпня 1948-го (вручили племінниці Парасці Срібній). У їхніх словах – щирі спогади про своїх родичів, які мріяли і вмирали заради кращого майбуття України.

Спогадами про Михайла Зеленчука поділилися Богдан Борович і племінник повстанця Петро Косюк. – Життя України весь час у небезпеці, хоч вона ніколи і не зазіхала на чужі території, – відзначив голова проводу Всеукраїнського Братства ОУН-УПА. – Пригадую, як ми спілкувалися із другом Михайлом про його нелегку повстанську боротьбу, про засудження до розстрілу, який згодом замінили на 25 років сталінських концтаборів. А Петро Косюк розповів про різні сторони діяльності свого дядька – викриття зрадників, які співпрацювали із чекістами і здавали воїнів, як, наприклад, дяка із Маняви, який складав списки тих родин, котрих необхідно виселити у Сибір. У концтаборі Михайло Зеленчук вирізьблював портрети російських поетів та письменників і обмінював їх на ліки, чай, часник, цим і рятував  життя засудженим побратимам. Уже після проголошення Незалежності України дбав і всіляко домагався створення умов для відпочинку та оздоровлення вояків УПА.

Вагомо доклалися до організації заходу сільський голова Віталій Хопта, учні місцевої школи під  орудою директора Тараса Дем`янчука, мистецькі колективи, отці УГКЦ Григорій і Мирон. А за повсякчасну і діяльну працю депутата обласної ради, начальника обласного управління лісового і мисливського господарства Руслана Осташука заради розбудови гірських сіл нашого району – Пньова, Пасічної, Зеленої та Бистриці відзначили грамотою ОДА.

Вагому і чи не найбільш відповідальну роль у людському житті відіграє пам’ять про тих людей, які на всіх етапах творення історії боролися за краще майбуття нашої держави. На превеликий жаль, боротьба і надалі триває – незалежність гартується у боях на сході країни, де докорінно втілюється у життя свобода і гідність нації.

***

Довідково: Михайло Юрійович Зеленчук народився 27 вересня 1924 року у с. Зелена, навчався у місцевій школі, у 1944-1947 роках – вояк, ройовий, чотовий сотні УПА «Гуцули», бунчужний куреня «Бескид»; у 1947-1949 роках – командир чоти спеціального призначення;  1950-1951 роках – референт СБ Надвірнянського районного проводу ОУН. У 1952 році нагороджений медаллю УПА «За боротьбу в особливо важких умовах». 8 травня 1955-го схопили на провокативному зв`язку, засуджений до розстрілу військовим судом, вирок замінили на 25 років таборів. Повернувся із заслання у 1972-му, працював на меблевому комбінаті в Івано-Франківську, у 1993-2012 роках – Голова Всеукраїнського Братства ОУН-УПА, помер 19 січня 2013 року.

Василь ІВАСЮК «Народна Воля»

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!