16 лютого 2018, 17:04 | Рубрика: Акцент Версія для друку
637 переглядів
Його відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття і багатомовності» оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня – 17 листопада 1999 року в Парижі.
Оскільки із 6000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення, ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи.
За пропозицією Бангладеш ЮНЕСКО проголосило 21 лютого 2000-го першим міжнародним днем рідної мови. Отже, світова позиція у вирішенні мовної проблеми звучить однозначно: не можна дозволити мовам зникнути! А щоб вирішувати питання у рамках цивілізованого підходу, необхідно проявляти лояльність та повагу до мови, культури і людей.
За весь час свого існування українська мова теж зазнавала злетів і падінь. Сьогодні, згідно із ст. 10 Конституції України «Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України». Наша мова є рідною майже для 50 мільйонів чоловік.
Здавалося б, Україні з багатомільйонним населенням можна поки що не турбуватися, що українська мова зникає. Але проблем вистачає і на наших теренах. Сотні років поневолення зробили свою «чорну» справу: нинішнім поколінням ще довго доведеться відроджувати велич і багатство рідної мови. Наскільки швидко це станеться, залежить від того, як кожен із нас плекатиме рідне слово щодня і повсякчас, а не лише у день рідної мови… Адже рідна мова – це мова дитинства, мова найпершого досвіду пізнання світу, основа перших взаємовідносин у суспільстві.
Вл. інф.