Шкільні заклади у Тисменичанах і Назавизові, Меморіальний комплекс воїнам ОУН-УПА в Цуцилові, спортивний майданчик зі штучним покриттям у Стримбі та Пнівський замок.
Ці об’єкти, що потребують фінансування з обласного бюджету, стали визначальними для голови Івано-Франківської обласної ради Олександра Сича, який разом із першим заступником голови обласної ради Василем Гладієм, заступником Сергієм Басарабом та начальником відділу з питань міжнародних зв’язків, інвестицій і проектної діяльності Юрієм Цимбалюком минулотижневого четверга завітав із робочим візитом до Надвірнянщини.
Представники влади Прикарпаття відвідали район з метою вивчення результатів реалізації проектів-переможців обласних конкурсів проектів та програм розвитку місцевого самоврядування й ознайомитися з об’єктами інфраструктури, профінансованими торік, а також, які фінансуватимуть у нинішньому році з обласного бюджету.
Спочатку владний десант зупинився у Тисменичанах, де на керівництво області вже чекали голова районної ради Іван Гурмак, голова районної державної адміністрації Олександр Кеніз, заступник голови райдержадміністрації Богдан Зеленчук, депутати районної ради, Тисменичанський сільський голова Сергій Баланюк, директор Тисменичанської ЗОШ І-ІІІ ст. Василь Луцюк. Тож безпосередньо на подвір`ї школи радилися як фінансово сприяти, щоб перекрити покрівлю цього закладу.
Потім маршрут проліг до Назавизова. Численна делегація оглянула із середини недобудовану частину приміщення ЗОШ І-ІІІ ст., де, крім спортивного залу, планують облаштувати ще і класні кабінети, а також кімнати для дошкільнят.
Необхідність капітального ремонту Меморіального комплексу воїнам ОУН-УПА в Цуцилові обґрунтували очільникам обласної та районної влади депутати районної ради, заступник керуючого справами виконавчого апарату і директор Цуцилівського НВК брати Василь і Микола Андрейчуки.
Насиченою і водночас пізнавальною видалася поїздка до Пнівської твердині – замку, де розпочато реставрацію. Завдяки перемозі на обласному конкурсі проект «Великі зміни малими кроками. Замок Куропатви ХІІ століття у селі Пнів» реалізують за 900-тисячне гривневе сприяння: міської ради (150 тис. грн.), районної ради (250 тис. грн.), Пнівської сільради (100 тис. грн.) та Івано-Франківської обласної ради (400 тис. грн.).
Щоб зберегти частину фортеці, яка постійно зазнає руйнувань від потічка Підзамче, майже 1,5 млн. грн. передбачено на протиаварійні роботи. Також ініціатори проекту прагнуть у перспективі реконструювати в’їзну вежу і мур між західною та в’їзною вежами цієї історичної пам’ятки.
Важливо визначити і контролювати
Нарада-зустріч у залі засідань районної ради посадовців обласної ради з депутатами обласної та районної рад, сільськими, селищним і міським головами, керівниками новостворених ОТГ, відповідальними працівниками структурних підрозділів районної виконавчої влади, керівниками підприємств, установ та організацій і громадськістю Надвірнянщини під орудою голови районної ради Івана Гурмака тривала майже дві години.
Очільник представницької влади району наголосив, що такі традиційні зустрічі є завжди ефективними і приносять фінансовий результат, оскільки вдається розв’язати чимало питань.
Висловлюючи вдячність керівництву області за плідну співпрацю у 2017-му, Іван Гурмак переконаний, що і цьогоріч, виконуючи програму соціально-економічного розвитку, поспілкувавшись із керівництвом обласної ради, маючи шістьох депутатів облради, району вдасться одержати фінансову підтримку з обласного бюджету для реалізації проектів програми соціально-економічного розвитку чи проектів розвитку місцевого самоврядування.
Голова обласної ради Олександр Сич уточнив, що такі поїздки влади мають системний характер. Керівництво обласної ради об’їздило всі адміністративні одиниці області. Під час поїздок фіксували побажання, визначали пріоритети і намагалися опісля контролювати виконання цих пріоритетів.
Мета поїздки – контроль за використанням коштів, що направляли в райони і міста з обласного бюджету; їх якість та ефективність використання, дивитися як реалізуються проекти у рамках конкурсу проектів місцевого самоврядування, оскільки він має для нас принципове значення, зауважив Олександр Сич. Цей конкурс – один із найкращих і чи не єдиний в Україні. Також ціллю є і визначити з місцевою владою пріоритети на поточний рік, а водночас і поспілкуватися власне з активом району. Аналізуючи ситуацію, голова облради зазначив: – …Ми занотували 7 об’єктів, до яких треба привернути увагу, за винятком трьох, які частково виконані. Щодо невиконаних. Якщо ми говорили, що з обласного бюджету посприяти ремонту музею у «червоній» школі у Ланчині, то ми практично не отримали пропозицій, що ж там треба зробити. Добудова у Краснянській ЗОШ І-ІІІ ст. великого корпусу, до якого треба зробити водовідведення. Тут знову, ми не отримали пропозицій, що є пріоритетним. Трохи інша ситуація із ремонтом системи опалення у ДНЗ Ланчина: потребує значного фінансування і залишатиметься на нашому контролі,узагальнив Олександр Сич. Він зупинився на цьогорічних об’єктах: – Перекриття школи у Тисменичанах, за інформацією керівництва району, належить до п’яти пріоритетів району. Будемо шукати можливість при умові спільного фінансування із районного та сільського бюджетів.
Меморіальний комплекс вояків УПА у Цуцилові. До нас ще торік зверталися представники району і села, щоб пролобіювати (в доброму розумінні цього слова) один із тих проектів, що подали на конкурс. Цей об’єкт включений до переліку тих, що фінансуватимемо. Тим більше, громада вже свої кошти вклала.
Школа у Назавизові – добудова другого корпусу. До цієї справи треба залучити кошти із державного бюджету. Бо, якщо «капарити» з місцевого й обласного бюджетів, то це, як мінімум, розтягнеться на 2-3 роки. Три мільйони, про які попередньо мовилося, для нас – це гроші, для державного бюджету це – «копійки». Думаю, що тут треба докласти зусилля і народних депутатів України, щоб це питання зрушити з місця, – вважає О. Сич.
Очільник представницької влади продовжує: – В обласній раді, розглядаючи проблеми районів, передусім, прислухаємося до пропозицій депутатів обласної ради. Робимо все можливе, щоб депутат обласної ради став повноцінним суб’єктом ухвалення рішень, щоб він реально впливав. Цьогорічний депутатський фонд «бюджетний пиріг» складає 40 млн. І пропозицій, звісно, може бути на більшу суму. То для цього в нас є фракції, де повинні визначати пріоритети, дискутуючи всередині, вислуховуючи пропозиції депутатів і, вибираючи, що на думку фракції, найважливіше. Пропозиції фракції – майже обов’язкові для врахування облдержадміністрацією, обласною радою під час напрацювання проектів рішень. Прошу максимальної уваги і комунікації керівництва депутатського корпусу та громади району із депутатами обласної ради. Для того їх обирали, щоб ретранслювати проблеми району на рівні обласної ради. Таким чином ми дотримуємося принципу справедливого розподілу нашого бюджету між адміністративними одиницями області.
У Надвірнянському районі бюджет розвитку у 2017 р. – 30 млн. грн., цьогоріч – 42 млн. грн. Але, якщо у 2016-му Надвірнянщина отримала 13 млн. 300 тис. грн. для розв’язання найрізноманітніших проблем, то у 2017-му – 20 млн. 800 тис. грн. Це означає, що є увага до району і лобіювання інтересів району депутатами обласної ради. Думаю, що в нинішньому році ця цифра може стати більшою. Але це залежить від депутатів, керівництва району.
Далі Олександр Сич виокремив кілька акцентів. Дороги. Торік попередньо закладену цифру у 14 млн. грн. збільшили вдвічі, давши кожному району в середньому по 2 млн. грн., просячи у керівництва кожного району, щоб спільно з депутатами обласної та районної ради, визначили пріоритети і ці кошти не розпорошували. Деякі райони визначили ремонт 1-2 напрямків доріг, а деякі – «порозтягували» по 100 тис. грн., у залежності від кожного депутата. А це –неефективно.
Іван Гурмак відразу уточнив, що у Надвірнянщині поступили зважено і правильно: – Ми зібрали депутатів обласної та районної рад і як позаторік, так і торік зосередили кошти на кількох напрямках, не розпорошували. Голова облради похвалив за такий господарський підхід і резюмував, що все-таки обласних коштів на лагодження автошляхів – відчутно мало. Для поверхневого ремонту місцевих доріг треба 9 млд. грн. Таких коштів, звісно, в обласному бюджеті немає. Тому потрібна хороша, державна програма. Нарешті, цього року, реалізовують проект «Дорожній фонд». Тобто зараз у держбюджеті акумулюють кошти і дають як субвенцію з урахуванням протяжності доріг. По дорожньому фонду область отримала цього річ 280 млн. грн. субвенції. Але це – небагато, якщо цю цифру порівняти з нашою потребою у 9 млд. грн. І це при тому, що частина цих коштів піде на обслуговування доріг взимку тощо. – І депутати на ці кошти можуть впливати лише символічно. Розпорядником цих коштів є: ОДА, Міністерство регіонального розвитку, – пояснив О. Сич, – із ОДА ми дійшли порозуміння, що спільно із залученням депутатського корпусу розроблятимемо концепцію ремонту доріг місцевого значення, принаймні, на три роки. Критерієм для доцільності ремонту пропонуємо: дороги, стратегічні для області у розрізі кожного району; дороги, що мають символічне значення (скажімо, дорога до С. Бандери, до патріарха Романюка тощо); дороги, стан яких викликає соціальне збурення. Чекаємо конкретних пропозицій від ОДА і депкорпус пропонуватиме свою думку.
Болісним назвав питання заробітної плати. Принципова позиція обласної ради – усі видатки із заробітної плати з обласного бюджету здійснювали безперебійно і жодних проблем з боку області не виникало. Натомість по видатках із Державного бюджету у вигляді субвенцій на охорону здоров’я та освіту, постійно відчували проблему. Згідно з ухваленим на початку року бюджетом кошти не перерахували. Насправді Кабмін нас шантажував, мовляв: грошей немає, «вигрібайте засіки». Ми б зрозуміли уряд, якби коштів не було у держбюджеті, – каже О. Сич. – Але, коли ми знаємо, що грошовий ресурс наявний, гроші не дають, а вимагають, щоб давали з обласного бюджету, то це – маніпуляція. Бо зекономлені кошти у Держбюджеті використовували на інші цілі. Немає чого від грошей, зекономлених на заробітній платі вчителям і лікарям хизуватися, що десь, щось будували, ремонтували. І це треба. Але спочатку дайте на заробітню плату, а кошти, що залишаються, дайте на лобіювання інтересів, на підготовку до виборів у тому чи іншому окрузі, висловив свою точку зору керівник влади Прикарпаття і конкретизував: – Надвірнянський район програв двічі. Тому, що і зарплати не було, і грошей,зекономлених у Держбюджеті для лобіювання інтересів депутатів на розвиток соціально-економічної структури району не одержали. Тому моя позиція – завжди вимагати, щоб державний бюджет давав те, що має віддати. Конституція України, говорить, що всі рішення, ухвалені державними органами, повинні бути забезпечені державними ресурсами. Олександр Сич зізнається: – Я не тішуся цифрою, що протягом 2017 року всі місцеві бюджети Прикарпаття «витягли» понад 400 млн. грн. і віддали на заробітну плату. Вони віддали ті кошти, що мав дати Кабінет Міністрів. А це – непобудовані школи, садочки, дороги і т. д. Ми й надалі дотримуватимемося такої позиції. Усі виплати з обласного бюджету надходитимуть безперебійно, а все, що із Держбюджету, вимагатимемо, щоб держава в особі Кабінету Міністрів віддавала те, що треба віддати. І не припиняла таким чином розвиток території, зокрема, Прикарпаття.
Об’єднані територіальні громади. Вважаю, що цей процес – незворотній. Але треба підійти зважено до процесу формування ОТГ, щоб вони були повноцінні, не підпадали під персональні ситуативні політичні процеси, а формувалися на довгу перспективу. Бо мали проблеми з Переріслянською ОТГ, коли спочатку оголосили вибори громади, а потім звертаються до депутатів облради, щоб ухвалили рішення. Треба спочатку внести зміни до перспективного плану (їх вносить облрада за пропозицією ОДА і на підставі висновку про самодостатність громади), а вже опісля подавати до ЦВК про проведення виборів і не навпаки робити. Депутати облради хочуть повністю впливати на цей процес. Наша позиція однозначна – там, де є добровільність, даватимемо згоду на внесення змін.
Наголошую на зваженій кадровій політиці. Поки що це завдання з ОТГ не досягнуто. Вони створювалися для того, щоб стати економічно самодостатніми. Жодна з них не є економічно самодостатня, твердить О. Сич. Торік в області не було жодної ОТГ, котра би не зверталася до обласної ради за допомогою (на заробітну плату, на ремонт школи та ін.) Можемо зараз сподіватися, що після створення останніх громад такими самодостатніми, об’єктивно потужними стануть Ямницька та Брошнів-Осадська ОТГ. У Надвірнянщині, можливо, Делятинська ОТГ, прогнозує голова обласної ради.
Але річ не тільки в прорахунку самодостатності, бракує зваженої політики. Коли, скажімо, на старті громада набирає 70-80 найманих працівників, а потім просить гроші на заробітну плату, то для чого набирати таку кількість? Наберіть спочатку 20, а потім у силу своїх ресурсних можливостей і кадрового потенціалу збільшуйте, порадив Олександр Сич.
***
Перший заступник голови обласної ради Василь Гладій подякував депутатам обласної ради від Надвірнянщини за консолідовані зусилля, зважену позицію.
Друга теза його виступу. Там, де є співфінансування, там є успіх. Класичним вирішенням питання, як приклад, навів Тисменичанську ЗОШ. Щоб перекрити там покрівлю закладу, консолідують зусилля, ухваливши три рішення: сільської ради, районної та обласної щодо співфінансування даного об’єкту.
Водночас Василь Гладій виокремив і негативну особливість району: – Ви або не отримуєте, або отримуєте мізер із Державного бюджету. І, якщо проаналізувати минулий рік, то в нас є такі райони, де десятки мільйонів гривень спрямували із державного фонду регіонального розвитку, Державного бюджету. Звичайно, тут є політична складова, вважає перший заступник голови. Ми є заручниками тієї ситуації, де нині Верховна Рада, Кабінет Міністрів України виконують невластиві їм функції: визначають об’єкти які повинні фінансуватися з Державного бюджету. Це є політична корупція. Якщо ти-прихильник влади, ти отримаєш фінансування, якщо ти в опозиції-фінансування не отримуєш. Тому маємо такий перекос, що один район може отримати 50 млн. грн. із державного бюджету, а інший 200-400 тис., чи взагалі нічого.
Він висловив думку, що скоро позбудемося такої старої радянської системи. Кошти на розвиток території повинні виділятися як субвенція місцевим бюджетам у певних пропорціях відповідно до повноважень і тоді таких перекосів не буде. Але поки що Надвірнянський район від цього дуже багато втрачає, резюмував Василь Гладій, провівши паралелі з Назавизівською ЗОШ І-ІІІ ст. Але вирішити цю проблему лише за рахунок наших бюджетів не можемо. При фінансуванні з дербюджету ми б дали 100-відсоткове співфінансування з обласного бюджету і цю проблему могли б закрити у нинішньому році, підкреслив Василь Гладій.
Вдалося залучити понад 16 мільйонів гривень
Щодо обласного конкурсу проектів та програм розвитку місцевого самоврядування. Торік діяли чотири пріоритети: туризм і рекреація; додана вартість у сільському господарстві; залучення інвестицій у частині генерального планування територій; розвиток міст, селищ, сіл за напрямками водопостачання і розвиток місцевих пожежних частин. Цьогоріч, зауважив Василь Гладій, передбачається напрацьовані певні зміни. Зокрема, залишають тільки водопостачання (в частині розвитку міст, селищ, сіл), оскільки практика показала, що за останні три роки ми виділили значну частину коштів на розвиток місцевих пожежних частин. Водночас впровадять екологічну безпеку (тверді побутові відходи, каналізаційні мережі по бюджетних установах). Якраз управління екології ОДА спільно з обласною радою опрацьовує цей пріоритет. Загалом всі пріоритети визначать до 1 квітня.
За 2011-2017 р. р. облрада зорганізувала і провела вісім обласних конкурсів. Від нашого району подано 155 проектів, що є одним з найкращих показників в області, зазначив Василь Гладій. Переможцями стали 48 проектів на загальну суму 13 млн. 200 тис. грн. Із них – 6 млн. 200 тис. грн. – обласний бюджет; 4 млн. грн. – місцеві бюджети, 3 млн. грн. – від організацій-партнерів. Таким чином, у район вдалося залучити понад 16 млн. грн.
Перший заступник керівника влади Прикарпаття Василь Гладій поінформував, що на сесії обласної ради 16 лютого планують внести зміни до програми розвитку місцевого самоврядування і започаткувати ще один окремий додатковий конкурс – «Ініціативи місцевих карпатських громад». Організатором його є Асоціація органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати Україна»: Івано-Франківська, Львівська, Закарпатська та Чернівецька обласні ради домовилися про проведення такого конкурсу.
Учасниками конкурсу є органи місцевого самоврядування й інститути громадського суспільства цих 4-х областей. Це – ще одна можливість залучення коштів на розвиток громад. Пріоритетним у конкурсі є транскордонне співробітництво (обов’язковою умовою тут є наявність закордонного партнера); популяризація історико-культурної спадщини; збереження природної спадщини і розвиток інформаційно-комінікаційних технологій. Конкурс триватиме із 1 березня до 1 травня цього року.
Заступник голови обласної ради Сергій Басараб наголосив, що без злагодженої роботи районних держадміністрацій і ради результат неможливий. Тому спільна праця двох гілок представницької і виконавчої влад у районі завжди дає єфект на користь громади.
Сергій Басараб зосередив увагу на основних напрямках діяльності обласної представницької влади. Зокрема, щодо ремонту доріг. Кількість грошей у Дорожному фонді і проблематика фінансування може бути розтягнена на десятки років. Тому одним із напрямків роботи обласної ради є нетрадиційний – пошук дешевих коштів, які можна залучити для того, щоб виконати впродовж двох років те, що планувалося зробити протягом кількох, підкреслив Сергій Басараб. Також поінформував про пілотний проект обласної ради із проведення енергоаудиту комунального лікарського закладу «Обласний кардіологічний диспансер». Там завдяки енергозберігаючим заходам вдалося досягти значної економії коштів. Тому посадовець рекомендував закласти кошти у кожній громаді, для кожного комунального закладу, утеплити не лише фасади, замінити вікна, а й повністю виконати всі роботи згідно з європейським цивілізованим енергоаудитом. Це невеликі кошти, але вони дадуть насправді величезну економію, переконливо мовив Сергій Басараб. В обласній раді створено підрозділ, що займається залученням європейських інвестицій. За короткий час залучили вже сотні тисяч євро. Успішно працює робоча група, яка може допомогти у написанні проектів громаді.
Під час наради керівникам органів місцевого самоврядування роздали рекомендації (алгоритм дій) як забрати гроші за землю, зайняту під магістральними газопроводями, лініями електропередач. На думку голови обласної ради, це уможливить захищати інтереси сільських та селищних рад і наповнювати місцеві бюджети.
Обіцянками не розкидаються
Питання, адресовані представникам обласної ради на чолі з Олександром Сичем, загострили найактуальніші проблеми району, чимало з яких потребують державного сприяння у своєму розв’язанні.
Голова Ради старійшин міста Богдан Мушак порушив питання спорудження у Надвірній спорткомплексу із плавальним басейном. Як уточнив голова районної ради, за кошти районного бюджету реалізація цього проекту не відбудеться. Без допомоги із Державного бюджету це виконати неможливо.
Голова обласної ради зауважив, що не звик розкидатися обіцянками. – Тому казати, що доб’юся, щоб у Держбюджеті заклали кошти на цей спорткомплекс, не можу, бо таких повноважень не маю. Єдине, що можу зробити, скерувати до переліку об’єктів, що подають до державного фонду регіонального розвитку, немає значення скільки на це потрібно коштів: 15, 20 чи 30 мільйонів грн., це кошти не підйомні для обласного, районного і міського бюджетів, – підкреслив Олександр Сич і додав: – До цього і до інших питань у нас – принципова позиція: як тільки в область заходять кошти, обов’язково даємо на співфінансування. Якщо, скажімо, заходять 100 млн. грн. ми зі «шкіри виліземо», але 10 знайдемо. Тому, якщо б хтось зумів добитися, щоб так, як у сусідньому Коломийському районі прийшло 20 млн. на басейн, то ми б із «шкіри вилізли» і 2 млн. знайшли б. Це те, що я можу обіцяти від імені депутатів. Але казати, що ми з обласного бюджету збудуємо вам басейн за 25-40 млн. … Ну, не буду я вас обманювати.
Врегулювати проблему на рівні держави
Голова районного профспілкового комітету працівників освіти Михайло Винник звернувся до керівництва області з проханням моніторити ситуацію у новостворених Переріслянській сільській і Ланчинській селищній радах ОТГ стосовно фінансового забезпечення працівників освітньої галузі. Зокрема, Переріслянській ОТГ доводиться тяжко утримувати з місцевого бюджету чотири ДНЗ. А до Ланчинської ОТГ Міносвіти застосувало некоректну формулу для надання субвенції – як до міста. Результат: ланчинським педагогам відчутно бракуватиме освітньої субвенції. Тож такий стан речей ставить у нерівні умови педагогічних працівників (приміром, можуть бути різні надбавки за престижність, грошова винагорода тощо) і робить їх заручниками обставин.
Білоославський сільський голова Василь Щербюк порушив проблеми: добудови ДНЗ, який планували здати в експлуатацію ще 2013 року; ремонту дороги «Делятин-Яблунів»; одержання додаткової субвенції на покриття заборгованості із заробітної плати деяким органам місцевого самоврядування. І, якщо із розв’язанням першої проблеми обласна рада ще визначатиметься, то стосовно лагодження дороги Олександр Сич сподівається у «доброму порозумінні» з ОДА виробити стратегію, щоб ця дорога ввійшла до переліку тих автошляхів, що повинні ремонтувати. За словами О. Сича, з обласного бюджету не виділяли кошти як субвенцію на покриття заборгованості із зарплати сільським і селищним радам, оскільки це є компетенцією районного бюджету. Голова районної ради Іван Гурмак уточнив, що завдяки вжитим заходам заборгованість поступово зменшується. Депутатський корпус завжди з розумінням відноситься до ситуації. Очікується, що на наступній, березневій сесії районної ради врахують усі ці моменти.
Щодо врегулювання ситуації з оплатою за оренду підприємцями Надвірної об’єктів, що відносяться до комунальної власності області, Олександр Сич адресував відповідні доручення, про це він повідомив підприємцю, який під час наради озвучив цю наболілу проблему.
На окрему нараду зацікавлених сторін зберуться, щоб впорядкувати фінансові відносити між Ланчинською селищною радою ОТГ і відділенням Держказначейства у районі, де заблокували рахунки цієї ОТГ, внаслідок чого, за словами її керівника, Ланчинського селищного голови Володимира Поповича, порушено принципи життєдіяльності та життєзабезпечення громади.
Питання про опозиційність районів адресував пенсіонер з активною життєвою і громадянською позицією- надвірнянець Богдан Бойчук. Василь Гладій уточнив, що недопустимо, як є зараз, коли фінансування районів (округів) залежить від входження парламентаря до правлячої коаліції. Олександр Сич наголосив: – В обласній раді немає ні опозиційної партії, ні опозиційних районів. У нас усі, без винятку, фракції беруть участь у напрацюванні рішень, що стосується бюджетів.
Кому поталанить більше?..
Комплексне питання, в якому переплелися доля дітей і … приміщень Надвірнянської школи-інтернату, що перебуває у власності обласного фонду комунального майна, порушив також Богдан Мушак.
Як поінформував начальник відділу освіти РДА, депутат районної ради Степан Северилов, нині тут навчається 93 учні. Школа-інтернат повністю фінансується з районного бюджету, який цього року склав понад 10 млн. грн. Вартість навчання одного школяра обходиться у більше 100 тис. грн. на рік. Тому обговорення подальшого існування цього закладу – якраз на часі. Степан Северилов вважає, що спочатку варто врегулювати питання оперативного управління цим закладом, оскільки цьому довший час не приділяли уваги. Крім того, проблему «усугублює» наявність незадіяних споруд, що перебувають у занедбаному, аварійному стані: є навіть ризики обвалу. 2015 року депутати районної ради пробували передати цей заклад у комунальну власність району. Проте зараз, як з`ясувалось, так вчиняти недоцільно, оскільки за рахунок теперішнього районного кошторису неможливо повноцінно утримувати заклад, а тим паче довести його до ладу, щоб діти перебували в безпечних умовах.
Як відомо, у приміщенні школи-інтернату розміщена ще й Надвірнянська ЗОШ І-ІІІ ст. № 4.
Свою позицію висловив голова районної ради Іван Гурмак, який вважає, що майнове питання треба розмежувати: те, що використовується двома школами і те, що не задіяне. Представницький орган влади району мав зустріч із керівником обласного фонду комунального майна, де також обговорили наболіле питання. Щодо незадіяних приміщень Іван Гурмак вважає за доцільність передати їх в оренду так, як це зробили з іншим майном комунальної власності області.
Окрема пропозиція прозвучала з уст заступника голови районної ради Ігоря Писклинця. Вона полягає в об`єднанні Надвірнянської школи-інтернату та СДЮСШ ОР профкому ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» з метою створення спеціалізованої школи-інтернату. Ігор Писклинець аргументував це тим, що інтернатних закладів згідно з реформою освіти вже не буде, а СДЮСШ ОР завод не зможе утримувати (дуже висока ймовірність). До того ж, (і на цьому акцентував увагу також депутат районної ради Сергій Штогрин) серед вихованців спортивної школи – чимало учнів Надвірнянського інтернату. Саме ці діти із, подекуди, вкрай драматичною долею, але загартовані життєвими випробуваннями і суворим інтернатівським побутом, витривалі і наполегливі, чи не першими, ставши вихованцями відомого у краї заслуженого тренера України Євгена Боднарука, принесли спортивну славу Надвірній й донині продовжують здобувати переконливі перемоги у спортивних баталіях всеукраїнського і світового рівнів. Між іншим, ця ідея, оприлюднена Ігорем Писклинцем, здобула вже багато прихильників серед краян.
Вислухавши обидві точки зору, голова обласної ради Олександр Сич і його перший заступник Василь Гладій, передусім, наголосили, що обласна рада проаналізує ситуацію із приміщеннями. Зокрема, приміщення двох шкіл, можливо, передадуть у районну власність, а решту майна або виставлять на аукціон (при умові ухвалення спільного рішення), або знайдуть інше застосування (використання).
Водночас, обласна влада зобов’язана діяти згідно з рекомендаціями Міністерства освіти у рамках проведення реформи. Районному керівництву порекомендували шукати шляхи виходу спільно із департаментом освіти ОДА.
Зараз на Прикарпатті функціонують 14 інтернатних закладів, по кожному з яких ухвалюватимуть рішення в контексті освітньої реформи. Для цього вже нинішнього року департамент освіти ОДА повинен напрацювати комплексну програму, що і уможливить відповіді на питання: що робити з майном, із кадрами і т.д.
Згідно із підписаними Україною зобов’язаннями перед ЄС наша держава виходить на європейські стандарти надання якості освіти. А вони передбачають, зокрема, максимально повернути дітей у сім`ї, наголосили обласні посадовці. Ті діти, яких уже неможливо повернути додому, навчатимуться у звичайних загальноосвітніх школах, але зі школи повертатимуться в інтернати, з яких знімуть функцію надання освіти. Там зможуть мешкати до 15 дітей, яким допомагатимуть вчити уроки, готувати їжу – тобто соціалізувати їх, інтегруючи у суспільство.
Посадовці уточнили, що вже з цього року заборонено приймати дітей в інтернатні заклади. А якщо дитину все ж прийняли, то це – надзвичайна ситуація, коли вимагають пояснень за кожну дитину чому вона опинилася в інтернаті. Тож, на кожного із 2 тисяч інтернатівських вихованців області сформують окрему «карту», де і передбачать його подальше місцеперебування, а фактично, долю.
Принаймі, так прозвучало на нараді 8 лютого у районній раді під час першого в цьому році візиту голови обласної ради Олександра Сича до Надвірної.
P. S. Варто зауважити, що Надвірнянська школа-інтернат, а особливо, незадіяні її приміщення, вже ставали визначальним соціальним проблемним об’єктом для влади. Скажімо, у 2011-му 23 лютого тодішній (і нинішній) голова облради із заступником Остапом Дзесою та іншими відповідальними працівниками, а також з тодішніми керівниками Надвірнянщини Василем Поповичем і Володимиром Калічком відвідали цей заклад. Як зазначає часопис «Народна Воля» (№ 29-32 від 18 березня 2011 р.), «після ознайомлення у Надвірнянській школі-інтернаті із ситуацією, на думку заступника голови обласної ради Остапа Дзеси, тут потрібно, не відкладаючи, вирішувати долю незадіяного навчального корпусу (пустує майже 18 років) у напрямі переоблаштування його під соціальне житло за бюджетні і меценатські кошти… Інакше будівля остаточно зруйнується».
Леся ДУТЧАК «Народна Воля»