Газета по-надвірнянськи
 

БОЖЕ ОЧКО

2 березня 2018, 13:14 | Рубрика: Творчість Версія для друку Версія для друку 61 переглядів

(бувальщина)

Старий Кавирник ніяк не міг заснути: то кололо в боці, то кашляв, а найбільше боліло серце за овечками, кізками, які подавали голос із хлівчика, котрий прибудований до хатчини.

– Меланко, ти спиш? – обізвався до жінки, яка постелила собі на печі.

– Агій на тебе, та вже північ, чого мотлошишся?

– Та думаю собі, що робити з тією худібкою, яка жалісно озивається, повір, що у мене серце аж крається. Ади вже марот1 за вікнами, а сніг по коліна. А сінця – ані на зуб.

– Спи, старий, дасть Біг днинку – щось придумаємо.

Старий захропів.

…У Кавирників одинадцять синів. Хатчина маленька: лягали спати на припічку, запічку, широкій постелі, на глиняній долівці; Меланка із меншими тулилася на печі. Одного зимового вечора котові не стало місця у хаті, то він влігся на овечій шапці одного зі старших синів (ночували у шапках, бо зима дуже сувора). На ранок шапка стала мокрою.

Данило Кавирник встав, почухав потилицю і сказав:

– Ну, хлопці, пора шукати собі прибіжище. Женіться!

Прозвучало, як наказ – ніхто не смів перечити.

Через три роки хату покинули дев`ять синів, коло батьків залишилися Юрко та Микола.

… На печі застогнала Данилиха: пора вставати, піч розпалити, кулешу зварити, капустяник спекти.

– Даниле, ци чуєш? Вийди за поріг та подивися, чи Боже очко з’явилося на небі.

Старий, сопучи, хряснув дверима. Пізніше ввійшов до хати, обхопив голову руками і кілька хвилин дивився на вогонь, що палахкотів у печі, бо на ніч не можна залишати піч без дров.

– Меланко, небо в сірих кошлатих хмарах – уже знову пролітає сніг. Вижену їх на Кливку, хай Господь Бог опікується моїми овечками та кізками.

– Йой, ґаздику ґречний, та ти поведеш їх на загибель.

У Данила градом котилися сльози. Одягнув кожух, насунув шапку на самі очі і вийшов на подвір’я. Відчинив хлівчик, а там його зустрів багатоголосий хор…

– Ходімо, мої милі, там не пропадете, може, скубнете вересу між купинами, жерепу, хвої зі смерічок чи сосен.

Піднімалися на гору Кливку. Люди визирали із хат і думали: чи не заслаб, бува, Данило?

З гори виднілося майже все сільце, вкрите білими розлогими капелюхами. Овечки та кізки розбрелися по горі. Данило вже не оглядався, під сосною вклякнув на коліна й уста прошептали: «Господи, застіти2 всю людську худібку й мою на водах, на росах, на пасовищах, на луговищах, на всіх любих поступках хорони її, Господи, я грішний тебе, Бога, прошу: помилуй її, Господи…».

А сніг ішов; вже й дороги не стало видно, якою Кавирник повертався з гори. «Оце тобі весна…», – подумав. А Боже очко десь забарилося за хмарами.

Дійшов до хати, а з вікна вже виглядали його мізинчики: Юрчик та Миколка.

Меланка поставила на стіл паруючий куліш із бринзою, але Данилові страва не йшла до рота. Він приліг на лаву і дивився у стелю, думаючи, що у заметах робитиме його худібка? Меланка мовчала – не хотіла тривожити чоловіка. Хлопчики, мов баранці, повистрибували аж за комин.

…Минуло три тижні. Зі стріх почали скапувати великі краплі. Річка Бистриця стала ширшою. Миколка, як вихор, улетів до хати і скрикнув:

– Татку, мамцю, на небі з’явилося Боже очко.

До полудня сірі, чорні клаптики з’явилися на землі.

– Йдеш, Даниле? – боязко обізвалася Меланка.

– Куди?

– Туди.

І вона показала на Кливку.

Данило пішов, піт заливав очі, ставало жарко: весняне сонце щедро обігрівало землю. Кавирник підходив до Кливки – серце шалено билося у грудях: чи вижила його худібка? Підійшов ближче й очам своїм не повірив: біля кожної кізки, овечки лежало чи стояло козеня, ягня, а то й по двоє. Лише один баран заплутався у колючий дріт і вже не рухався. Ноги перестали слухатись Данила. Він упав на коліна, глянув на небо і прошептав: «Дякую тобі, Господи, за все…». А з неба усміхалося до Данила Боже очко, посилаючи ласкаві весняні промінчики на землю, яка вже пробуджувалась від зимового сну…

 1 Марот (діалект) – березень.

2 Застіти (діалект) – захисти.

Парасковія ЛАХВА-ГУЦИНЮК,

учитель Пасічнянської ЗОШ І-ІІІ ст.

19 грудня 2017 р.

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!