Газета по-надвірнянськи
 

Служив двом великим духовним силам – молитві і пісні

16 березня 2018, 14:31 | Рубрика: Державність, Духовність Версія для друку Версія для друку 62 переглядів

У неділю, 4 березня, в селі Млини Ярославського повіту біля Перемишля (Республіка Польща) відбулися урочисті заходи з відзначення 203-ї річниці від дня народження видатного громадського діяча, священика і композитора, творця музики Державного Гимну України Михайла Вербицького.

Віддати шану видатному українцю до його могили приїхали голова Івано-Франківської облдержадміністрації Олег Гончарук, голова Львівської ОДА Олег Синютка, голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин, голова Тернопільської облдержадміністрації Степан Барна, голова Надвірнянської РДА Олександр Кеніз, багаточисельні делегації Прикарпаття і Надвірнянщини, Львівщини і Тернопільщини, представники українських громад у Польщі.

IMGL9630

Голова ОДА Олег Гончарук відзначив, що Михайло Вербицький створив головну пісню України, яка впродовж багатьох століть об`єднує українців у боротьбі за незалежність. Нині під час війни з російським агресором на сході України Славень «Ще не вмерла України» надає сили українцям у жорстокій боротьбі за відстоювання територіальної цілісності нашої держави. Він висловив упевненість, що на цій землі два Гимни – України і Польщі – звучатимуть як символ перемог двох народів – українського і польського.

Сотні українців цього дня приїхали вклонитися могилі і пам`яті видатного композитора, автора музики Гимну «Ще не вмерла Україна» і набратися духу і патріотизму у цих священних місцях – селі Млинах і дерев`яній старовинній церкві Покрови Пресвятої Богородиці, в якій служив парохом отець Михайло Вербицький. Ці місця пам`ятні, цінні і дорогі кожному українцеві – такі мотиви вдячних слів голови РДА Олександра Кеніза та голови громадської ради при РДА Віталія Трачука

Отець Михайло Вербицький – видатний композитор, громадський діяч, автор Гимну України «Ще не вмерла Україна» – народився 4 березня 1815 року у селі Явірник-Руський, що на Надсянні, де його батько Михайло був священиком.

У 1828 році при перемишльській катедрі владика Іван Снігурський заснував хор, а згодом і музичну школу, в яких співав і навчався Михайло. Згодом Михайло Вербицький вступив до Львівської духовної семінарії. У другій половині сорокових років він написав музику повної Літургії для змішаного хору, яка і сьогодні звучить у багатьох церквах Галичини. Із 1856 року він – священик у селі Млини на Яворівщині, де прожив решту свого життя.

Урочисто виконали хоровий твір, створений Михайлом Вебицьким на слова Павла Чубинського уперше у Перемишлі у день празника Св. Івана Хрестителя – 1-го липня 1864-го. Ця патріотична пісня, немов веселка поєднала наддніпрянців із галичанами: «Заспіває наш брат за Дунаєм або під Полтавою, а ві Львові і в Бескидах голос лунає. Застогне Галицька Русь під Карпатами, а понад Дніпром у людей серце болить», – так писав Пантелеймон Куліш у листі до редактора львівської газети «Слово».

Михайло Вербицький до кінця свого життя служив двом великим силам нашого духовного життя – молитві і пісні. Служив самовіддано, одержимо і повсякчас.

Як вдячність через літа і століття, як всенародна шана і любов українців злинула увись у той березневий день на давньоукраїнській млинівській землі невмируща у віках «Ще не вмерла України».

Назарій ГРИДЖУК «Народна Воля»

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!