Газета по-надвірнянськи
 

«ДЕНЬ ОРЛА» у Надвірній

6 квітня 2018, 12:45 | Рубрика: Культура Версія для друку Версія для друку 124 переглядів

 «День Орла» у Надвірній відбувся 25 березня, у день народження Маестро, який вилився у чотиригодинний  потужний концерт-пам’ять кращих інструментальних колективів і окремих виконавців обласного центру, Космача, Львова і, звичайно, нашого рідного «Аркана» Сергія Орла.

орел

Цьому передувала невтомна праця родини, яка склала сценарій, збирала цих музик, дочка Олена за півроку розвозила репертуар (погоджувала, аби не повторювалися твори). А ще велика відданість і відповідальність музикантів, які не з одного обов’язку , а за покликом серця прийшли, приїхали, «злетілися», аби віддати свою шану «Апостолу гуцульської музики» на його світлої пам`яті першу річницю.

Заспівом цього мистецького дійства послужив вихід творчої династії патріарха Орла  найменшеньким спадкоємцем Костянтинчиком  з батьком отцем Сергієм, який молитвою і Божим благословенням звернувся до зали, а оркестр виконав «Реквієм» С.Орла на Хвилину мовчання, та перевела до концерту сумовита «Бервінкова» у виконанні Наталії Гурмак з «Арканом».

Оркестр став базовим у концерті і постійно виходив на сцену, аби допомогти гостям та дітям Надвірнянської ДМШ, які дуже ретельно готувалися зі своїми керівниками  Ларисою Синяк, Іриною Попадинець, Тетяною Полянчук. Підсумовуючи виступ трьох колективів музичної школи, директор цієї установи Тетяна Вишпольська надзвичайно проникливо і грамотно аналізувала внесок Сергія Степановича у дитячу музичну спадщину і за його заслуги висловила  ідею запровадити у Надвірній обласний фестиваль віртуозів-скрипалів імені Сергія Орла. Цю думку сприйняли схвально музичні кола, а начальник управління  культури облдержадміністрації  Володимир Федорак підтримав і пообіцяв всіляку допомогу у започаткуванні такого конкурсу. У продовженні свого виступу Володимир Васильович згадав, як на гастролях у Польщі Сергій Орел, відігравши «Полонез» Огінського, на суперечки публіки «чия це музика?» – сказав: «Це – ані українська, ані руська, навіть не польська, а музика від Бога!».

Концертні номери перепліталися зі споминами земляків та артистів. Ведучий Володимир Молдавчук надзвичайно уміло «вкраплював» цікаві історії із творчої біографії Маестро. До речі, після концерту люди питали: «А звідки ви запросили такого ведучого:  з театру чи філармонії?…»

З хвилюванням і трепетом у серці співала найпершу «Гуцульську колискову» Любов Орел, заслужений працівник культури України, зі сльозами – внучка Люба Стефанська та дочка Олена Яченко із своїми вихованцями  «Шовкової косички». Їм засвічувався час від часу екран, ніби  підтримував тато і дідусь, який постійно споглядав з великого портрета  посередині сцени, у горах витаючи.

Засвідчити свою повагу до творення корифея-земляка прийшли представники влади – заступник голови районної ради Ігор Писклинець, Надвірнянський міський голова Зіновій Андрійович, голова районного товариства  «Гуцульщина» Роман Гурмак, які мали що сказати, бо знали музиканта багато років, як великого людинолюба, щирого й доброго.

орел2

По-новому зазвучав твір «Ой, під вишнею» у виконанні ансамблю «Quattro Gorde» обласної філармонії, якому Сергій Степанович подарував не одну композицію, а їхньому солістові Олександру Семчуку за тиждень створив 10 оркестрівок на Різдвяні пісні, бо той терміново їхав на гастролі в Німеччину. Надвірнянам дуже сподобався цей академічний гурт під орудою талановитої Анжели Приходько. А зведений Львівсько-Космацький оркестр справив справжній фурор творами Орла, особливо, «Жайворонок» у виконанні соліста Яреми Павліва, який після консерваторії захищає дисертацію на творах та випускає окремий том з вибраних творів Маестро.

колектив

Нескінченний потік музики переповнював нашу Ратушу, і ось уже ведучий запрошує ще один колектив з Франківська, ровесника 40-річного «Аркана» – народний муніципальний оркестр народної музики «Рапсодія» під орудою заслуженого артиста України Любомира Никорака. І в цьому колективі не обійшлося без «родзинки». Виявляється, що з таким потужним маститим колективом вперше як соліст  виступив наймолодший музикант з Делятина Віталік Гоголь. І зовсім не поступався дорослим.

інструмент

На високому піднесенні зіграли в цей день улюблені Сергію Степановичу солісти: Світлана Коноваленко, Петро Гундяк, Наталія Сенів та керівник оркестру Володимир Остап`юк. Несподіванкою для учасників концерту і гостей стала зустріч надвірнянського трембітаря Андрія Василіва біля меморіальної дошки Сергію Орлу.

Народний фольклорно-етнографічний колектив «Шовкова косиця» (кер. О. Яченко) розчулив зал піснями друзів – С. Орла і Нестора Чира «Горянки» та піснею про Надвірну. А друге дітище Сергія Степановича церковний хор «Елеус» (регент Любов Стефанська) виконав одну із 4-ох Богородиць Орла.

Як сказав на початку ведучий, і присутні пересвідчилися, до кінця «Дня Орла» всі перебували в ейфорії завдяки його неповторній, геніальній музиці, яка показала всесторонні напрямки творчості – від танцювально-обрядової до духовної, нашого земляка, бо його Бог поцілував в чоло, аби освітлювала ця зірка нам вічне з висоти орлиного польоту.

Завершилося дійство відгуками товаришів: заслуженого журналіста України Богдана Кучера, Марії Ковальчук і зведеним твором оркестрів «Говерла». Його Говерла, до якої Він ішов і всіх закликав. Дружина Любов Орел сердечно подякувала всім, котрі допомагали їй дочекатися цього Дня з родиною, і дарувала кожному духовні твори мистецтва та побажала всім «Многая літа», яку виконали всі спільно. То вже тішився Маестро з піднебесся!…

Наш кор.

Світлина

Романа Глодана.

***

У Музеї Марійки Підгірянки у Білих Ославах з нагоди роковин смерті Маестро, заслуженого артиста України Сергія Орла розгорнули виставку його прижиттєвих світлин під назвою «Зачароване коло аркана». Серед виставлених матеріалів є унікальне фото 1982-го, де митець сфотографований на весіллі Миколи Боднарука.

Завідувач музею Василь Левицький ще у 1987-му, після одного із виступів скрипаля, написав замітку в обласній газеті «Прикарпатська правда» під назвою «Чари кола арканового», де, зокрема, наведено такі слова Сергія Степановича ««Аркан» – гуцульський танець. Ми не випадково запозичили його назву для свого колективу. Наша мета – залучати у вогнисте арканове коло все нових і нових прихильників народної творчості».

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!