… І допомогти людям з особливими потребами

Для депутатів обласної ради то вже п’ята числом із початку нинішньої каденції виїзна тематична сесія. Відбулась вона у п’ятницю, 27 квітня, у Снятині і цього разу присвячена соціальній проблематиці. Зацікавленій розмові депутатів на 21-й сесії обласної ради передувало ознайомлення з функціонуванням Залучанського дитячого будинку-інтернату та Снятинського психоневрологічного інтернату.

Усім відомо про нелегку працю персоналу, безкорисливу допомогу доброчинців у забезпеченні належних умов проживання підопічних тих закладів, які наприкінці березня відвідали члени постійної комісії облради з питань охорони здоров’я та соціальної політики. А тепер на власні очі побачили й почули, що тут буквально за якийсь місяць відбулися нові відрадні зміни. Скажімо, у дитячому будинку-інтернаті ввели у дію капітально відремонтоване приміщення пральні – на це пішло понад 800 тис. грн. Директор закладу Микола Сухолиткий показав обранцям і оновлені наприкінці минулого року за кошти знову ж таки з обласного бюджету спальні кімнати, коридори, актову залу на другому поверсі головного корпусу.

У басейні, так само побудованому за гроші з обласної скарбниці, проводили реабілітаційні процедури з дітьми. В ігрових кімнатах представники Снятинського відділення благодійної організації «Деполь Україна» займалися з неповносправними хлопчиками й дівчатками, організовуючи для них цікаве дозвілля. За останні три роки дитячому будинку-інтернату в Долішньому Залуччі підприємства, організації, бізнесові структури надали більш як на 6 млн. грн. благодійної допомоги, що вагомо прислужилася поліпшенню харчування дітей, проведенню необхідних ремонтних робіт у приміщеннях тощо. Та, звичайно, основний тягар видатків на утримання закладу – 14 млн. грн. на нинішній рік, тобто на одного підопічного у середньому 121 тис., – лягає на обласний бюджет.

Власне, дітей, котрі перебувають у цьому закладі, називають важко неповносправними. 80 зі 128 підопічних – повністю лежачі. Працівникам будинку-інтернату треба їх нагодувати, помити, чимось зайняти впродовж дня. Отож просто не зможе працювати з такими, як кажуть, державними дітьми за невелику платню людина черства, без чуйності й доброти у серці. Утім, і кожен із нас мав би увійти в їхнє становище і, як учить християнська заповідь про любов до ближнього, осягнути розумом і душею, що поряд живуть ті, хто потребує наших розуміння й милосердя.

Залучанський дитячий будинок-інтернат вважається одним із зразкових в Україні, але і цей заклад потребує уваги й турботи владних структур, щоб умови для дітей були тут ще кращими. На тому ж подвір’ї слід облаштувати пішохідні доріжки, якими змогли б пересуватися діти в інвалідних візках.

Потрібно також відремонтувати перший поверх другого корпусу закладу під спальне відділення. Тож, звичайно, адміністрація будинку-інтернату розраховує на подальше фінансове сприяння обласної ради, яка є його власником, і на сесійному засіданні у виступах обранців прозвучала пропозиція: щоразу, коли є перевиконання обласного бюджету, при внесенні змін до нього виділяти кошти на поліпшення матеріально-технічної бази обласних інтернатних установ сфери соціального захисту.

А в Снятинському психоневрологічному інтернаті за місяць після відвідин членами профільної комісії обласної ради відкрили на другому поверсі реконструйованої старої будівлі відділення підтриманого проживання на 12 осіб – створили його на основі такої групи із восьми чоловіків, яка тут функціонувала. Цих людей поступово адаптували до самостійного проживання в громадянському суспільстві, і вони торік з інтернату пішли жити додому. Завідувач відділення Ольга Макар з колегою навчають підопічних, щоб ті могли самі собі готувати їсти, прасувати, прати, підказують їм, що і як правильно робити.

Цей інтернат найбільший у сфері соціального захисту на Прикарпатті – тут нині перебувають 322 чоловіки, що становить близько 30% усіх підопічних таких закладів. За три останні роки модернізовано систему водопостачання й водовідведення в корпусах, побудовано очисні споруди, яких раніше в інтернаті не було. Депутатам обласної ради їхній колега і директор закладу Дмитро Дякур  показав старанно відремонтовані, утеплені кімнати в спальному корпусі, реконструйоване приміщення кухні з новим обладнанням, пекарню, яка повністю забезпечує підопічних закладу хлібом і хлібобулочними виробами.

– А це теж реабілітація – як бачите, наші хлопці хто читає, хто малює картини й навіть вишиває бісером, а ще дехто бере участь у концертах, що відбуваються в інтернаті. Вони мають можливість займатися і в кабінеті лікувальної фізкультури. Хоча психоневрологічний інтернат не належить до лікувальних установ, а тут надають лише медичний супровід проживанню підопічних, ми створили ціле медичне відділення, – розповів  Дмитро Дякур.

Він прихильник запровадження ефективних новацій не тільки в методах реабілітації підопічних інтернату. Керівника закладу тепер зацікавили альтернативні джерела енергії: «Чомусь держава забороняє інтернатним установам встановлювати сонячні електростанції і модулі для підігріву води. Ми ж тоді могли б економити кошти – задля кращого забезпечення того ж медичного відділення обладнанням та медикаментами».

На сесії про основні напрями роботи в області у сфері соціальної політики доповідав директор департаменту соціальної політики ОДА Володимир Корженьовський. Він поінформував, що в цій сфері зайнято 3,2 тис. працівників. Діє чотири регіональні цільові програми. Близько  9 млн. грн. спрямовано у 2017 р. на реалізацію обласної програми підтримки сімей загиблих і постраждалих під час масових акцій громадського протесту в період з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року, учасників бойових дій, осіб, які перебувають чи перебували у складі добровольчих формувань, що утворилися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, та інших громадян, які залучалися і брали безпосередньо участь в антитерористичній операції в районах її проведення (зі змінами) . Майже на 10 млн. грн. профінансовано торік обласну комплексну Програму соціального захисту населення Івано-Франківської області на 2017-2021 рр. (Депутати заслухали окремими питаннями виконання цих програм за 2017 р., також до другої внесли зміни). На здійснення Програми соціального захисту працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, на 2015-2019 рр. асигновано у 2017 р. з обласного бюджету 1,4 млн. грн., а найменше – 60 тис. – на обласну Програму соціальної підтримки та реабілітації інвалідів зору на 2015-2019 рр.

Міркуваннями щодо різних аспектів соціальної політики в області в її нерозривному зв’язку з політикою загальнодержавною поділилися депутати Сергій Коцюр та Михайло Королик, який так прокоментував згадану в доповіді інформацію про те, що торік житлові субсидії отримували 265,4 тис., або 58,8%, прикарпатських сімей, і організаціям – надавачам послуг та субсидентам переказано понад 2,8 млрд. грн.:

– Сумно, що в таких великих обсягах ідуть на субсидії кошти із Держбюджету. Адже це утримувані з нас податки – ми дотуємо оплату комунальних послуг людьми, що перебувають за межею бідності, і фактично збагачуємо власників приватних енергетичних компаній – олігархів. А треба в нашій державі створити такі умови, щоб люди мали змогу працювати й нормально заробляти на життя.

– Нині на житлові субсидії витрачають більше коштів, ніж на охорону здоров’я українських громадян, – доповнив свого колегу голова постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики Манолій Піцуряк. – Та й могла б давати держава ці чималі гроші, скажімо, тим 85% вихованців Залучанського дитячого будинку-інтернату, котрі не мають жодних зв’язків з рідними.

Слово було надано й офіційним представникам сусіднього з Івано-Франківщиною повіту Марамуреш (Румунія) – директорові департаменту соціального захисту Аліні Косте та професорові Миколі Месарошу. Гості поділилися досвідом реформування системи соціального захисту в їхній країні, одним із пріоритетів якого став поступовий відхід від традиційної моделі інтернатів на користь закладів сімейного типу, тобто проживання неповносправних дітей і дорослих у сім’ях.

З цього приводу перший заступник голови обласної ради Василь Гладій сказав:

– Від румунських колег депутати обласної ради почули дуже актуальну інформацію, бо й ми на порозі таких перетворень, зокрема реформування у сфері соціальної політики, яке серед іншого передбачає підписана Україною угода про асоціацію з ЄС. В інтернатних установах соціального призначення, які сьогодні відвідали депутати, ми прагнемо підвищити якість надання соціальних послуг. Але бачимо, що потрібно змінювати тип таких установ, підопічні яких мають перебувати в комфортних умовах, максимально наближених до сімейного типу проживання невеликою кількістю людей. Тоді вони почуватимуться в колі родини, а соціальні працівники допомагатимуть їм у тому, чого люди з особливими потребами самі зробити не можуть.

Що ж до розглянутих на сесії інших соціальних питань, то варто згадати хоча б такі моменти. Торік було надано субвенції з обласного бюджету місцевим на щомісячну виплату дітям до 18 років та неповнолітнім братам і сестрам загиблих під час масових акцій громадського протесту в період з 21 листопада 2013 р. по 21 лютого 2014 р. в розмірі прожиткового мінімуму та додаткову виплату бійцям-добровольцям, які брали участь у захисті територіальної цілісності й державного суверенітету на сході України, по 500 грн. на місяць.

Та при обговоренні відповідного питання порядку денного сесії зі слів депутата Михайла Іваночка з’ясувалося і те, що в той час, як сім’ї п’яти Героїв Небесної Сотні – прикарпатців отримали безплатно збудовані для них нові помешкання, родині Василя Шеремета із селища Ланчина Надвірнянського району не надано й досі нової квартири, бо один із забудовників, який дав таку обіцянку, не виконав її. Тож голова обласної ради Олександр Сич підтримав пропозицію голови постійної комісії облради з питань соціально-економічного розвитку, управління комунальною власністю, розвитку малого і середнього бізнесу Остапа Дзеси звернутися до Асоціації забудовників з проханням, щоб вони спільними силами збудували житло і для сім’ї В. Шеремета.

На сесії вели мову і про інші аспекти соціальної політики в області й загалом у державі. Депутат Ігор Дебенко привернув увагу присутніх до встановленого в Україні мінімального розміру зарплати 3 723 грн., яку він, генеральний директор ОТБ «Галичина», вважає «штучною і великою мірою утопічною цифрою». Бо фактично виходить «зрівнялівка» в оплаті праці через те, що перший тарифний розряд не досягає рівня «мінімалки» і її «дотягують» різними доплатами. Великою мірою і з цієї причини фахівці високої кваліфікації їдуть працювати за кордон.

Внесено зміни до обласного бюджету на 2018 рік. Але цьому передувало досить активне, почасти навіть емоційно загострене, обговорення питання. Зокрема депутати Манолій Піцуряк та Олег Атаманюк стурбовано говорили про те, що годі вести мову про покрокове здійснення реформи в охороні здоров’я без забезпечення закладів її первинної ланки комп’ютерною технікою, якщо коштів на придбання її органи місцевої влади не мають.

– Справді, МОЗ розпочало ту реформу і мало б не тільки приймати відповідні рішення, а й передбачати та узгоджувати з Мінфіном виділення необхідних для їх виконання сум коштів, – прокоментував занепокоєння обранців голова обласної ради Олександр Сич. – Щодо цього, нагадаю, ст. 142 Конституції України говорить, що рішення державних органів повинні забезпечуватись відповідними ресурсами. 

Депутат Михайло Королик нагадав, що з 1 травня набирає чинності постанова Кабміну про монетизацію пільг із перевезення громадян, проте уряд знову ж таки перекладає фінансування надання їм цієї соціальної послуги на органи місцевого самоврядування. А от один млн. грн. коштів від перевиконання обласного бюджету за 1-е півріччя, на думку обранця, потрібно спрямувати на надання одноразової матеріальної допомоги громадянам, бо вже вичерпались відповідні кошти у департаменту соціальної політики ОДА, до якого, як, зрештою, і до керівництва й депутатів обласної ради, наші краяни, особливо онкохворі, звертаються з відповідними заявами.

Обласна рада внесла зміни до своїх рішень від 16.02.2018 р. «Про розподіл коштів бюджету розвитку обласного бюджету на 2018 рік» та «Про фінансування природоохоронних заходів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища за рахунок планових надходжень у 2018 році». Депутати схвалили звернення обласної ради до центральних органів влади щодо ухвалення антиолігархічного пакету докорінних перетворень.

Одним із найважливіших питань порядку денного сесії стало звернення до Голови Верховної Ради України Андрія Парубія, Прем’єр-Міністра України Володимира Гройсмана, Міністра екології України Остапа Семерака, Голови НАБУ Артема Ситника, керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького щодо зволікання Державної служби геології та надр України у наданні ПАТ «Укрнафта» спеціальних дозволів на користування надрами.

З цього питання депутатів поінформував заступник голови постійної комісії обласної ради з питань екології та раціонального природокористування Олександр Матусевич, який доповів депутатам, що 17 квітня згадане питання розглядали на засіданні постійної комісії. Після дебатів члени комісії одноголосно вирішили ухвалити звернення (зазначене вище) і рекомендували внести його до порядку денного чергової сесії Івано-Франківської обласної ради. Олександр Матусевич ознайомив депутатів обласної ради із текстом звернення та закликав підтримати його.

Представник від ПАТ «Укрнафта» Роман Струтинський поінформував присутніх депутатів, керівників виконавчої влади та представників громадсько-політичних організацій про ситуацію, що склалася навколо «Укрнафти».

Після того, як голова обласної ради поставив питання на голосування, усі депутати одноголосно прийняли звернення.

Раніше такі звернення одноголосно ухвалили на сесіях Надвірнянської районної та Надвірнянської міської рад, а також сільські та селищні ради Надвірнянщини. У 2018 році закінчується термін дії спецдозволів на користування надрами для 4-х родовищ НГВУ «Надвірнанафтогаз». У випадку зупинки цих родовищ, держбюджет може недоотримати за рік близько 266,6 млн. грн. рентних платежів, у т. ч. обласний, районні та місцеві бюджети втрачають орієнтовно 13,3 млн. грн. за рік. Загалом за 3 місяці ц. р. ПАТ «Укрнафта» уже сплатила 19,4 млн. грн. рентної плати до бюджетів усіх рівнів Івано-Франківської області.

Згідно з вимогами чинного антикорупційного законодавства в рамках підготовки антикорупційної програми Івано-Франківської обласної ради депутати затвердили Положення про комісію з оцінки корупційних ризиків у діяльності Івано-Франківської обласної ради й утворили таку комісію.

Іван ГАВРИЛОВИЧ.