Учора і сьогодні

У далекому 1970 році (я вчився на п’ятому курсі факультету журналістики Львівського університету) мені випало щастя бачити і чути велику людину – Шандора Ека, професора із Будапешта. Цей неординарний чоловік знав майже все про науковий світ, але його метод думати і розповідати завжди тяжів до порівнювань: що було вчора, а що є сьогодні.

І це – чітка, об’єктивна оцінка розвитку, прогресу, перш за все, економічно-господарських відносин країни чи краю, а чи, навіть, містечка. Зрозуміло, що поступ забезпечували знаючі, чесні і відповідальні та кваліфіковані робітники.

У нашій незалежній Україні, на жаль, усе робилося навпаки і ця біда почалася з моменту президентства Леоніда Кучми. Він, як писали центральні ЗМІ, на вимогу Міжнародного валютного фонду, який позичає на своїх надто жорстких умовах мільярди доларів (а це великі борги для народу держави), почав роздержавлювати та приватизувати найважливіші комплекси промисловості – і всі високі чиновники українського уряду стали відразу мільйонерами та мільярдерами-скоробагатьками, фактично, обікравши простий народ. Економічно розвинену з великим науковим потенціалом країну розвалили, що маємо і дотепер. А що президент Леонід Кучма? Чи зазнав хоч публічного осуду? Навпаки, вдруге став чи обрали президентом України. Тільки один знайшовся чесний і сміливий чоловік – Георгій Гонгадзе, який на цілу державу сказав голосно: «І цей кретин знову лізе у президенти!». Георгій поплатився за це своїм життям, ставши героєм! Це діялося у 1999 році.

Таким чином метод Шандора Ека дієвий у будь-який час і період нашої історії. Він актуальний особливо при теперішньому президенті П. Порошенку, якому не варто повторити «дубль» Л. Кучми і загалом дистанціюватися від російської православної церкви і самого В. Путіна.

Роман ФЛИС,

ветеран прикарпатської журналістики,

член НСЖУ,

смт. Делятин.