Газета по-надвірнянськи
 

«Юріїв день» на «співочому» полі у Гвозді

18 травня 2018, 13:06 | Рубрика: Духовність Версія для друку Версія для друку 127 переглядів

Нещодавно у с. Гвізд уже вп’яте проводили фестиваль «Юріїв день» на «співочому» полі. Організатор – учитель української мови та літератури місцевої школи Катерина Бойко. Цьогорічне свято не обійшлося без гостей із сіл Велесниця, Мирне, Старуня, що на Богородчанщині, а також із Надвірної.

Гвізд

Цей день українці дуже шанують. Вважають, що на Юрія «весна сходить на землю», а сам святий цього дня «відмикає землю».

Тому перший вигін худоби на пасовисько вважається неповторним дійством: кожна господиня на ворота урочисто вбирає берізку або вільху,  прикрашає жовтим лототнем  і м’ятою, щоб сметана й  молоко були у корів густі й  жирні. А ще на роги худібки плели також віночки із жовтих квіточок. Виганяли корів  на випас свяченою шуткою (вербою), скропивши свяченою водою, щоб знала корівка стежку до рідної хати.

У церквах священики  відправляють спеціальну службу, на чотири сторони світу, освячують худобу, скроплюють свяченою водою або обходять череду з іконою святого Юрія.  Благословлялася й освячувалася вся живність домашня: і худібка, і коник, і бджілка, і курчатка, і гусочки, і кізоньки, і баранчики. Примовляли:

Щоб курчата, і гусята,// Індичата, і качата –//Щоб вся птиця в цю хвилину// Благословляла Юрієву днину.

А ще не можна не згадати про цілющі властивості Юрієвої роси:

Пробіжуся босоніж// По Юркових росах,// Силу я зберу таку,// Що й богатир носить.

Про хвору людину казали: «не вийти на Юрієву росу» означає, що жити людині залишилося недовго. Бо, якщо не допомогла весняна життєдайна роса, то уже нічого не допоможе. У цілющу силу весняної роси, а також життєдайну силу весняних дощів, що пробуджують природу і дарують надію на добрий урожай, люди вірять із давніх-давен. А ще Юріїв день запам’ятався народними прикметами: «Сіно до Юрка – збіжжя до Ілька», «Юрій із теплом, а Микола з кормом».

У народі вірять, що у день святого Юрія починає співати соловейко і вперше кує зозуля. Дівчата в цей день ворожать на женихів.

На «співочому» полі, яким у Гвозді називають громадське пасовище, після спеціальної молитви за худібку і посіви у місцевій православній церкві Архистратига Михаїла Київського патріархату, відбулися народні забави, розваги, співи, коломийки, грали троїсті музики.  Діти на фестивалі мали інші розваги: їх возили на конях та возах, що запам`ятається їм на все життя.

А після всього – святковий обід із пишним українським короваєм, який подавали гостям разом із медом. Веселилися гвіздчани до самого вечора на «співочому» полі, щоб рік видався урожайним і худібка стала благодатною.

о. Любомир ТРАСКО,

настоятель церкви Архистратига Михаїла УПЦ КП с. Гвізд.

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!