Брак державних коштів на зарплати медикам області диктує потребу перегляду штатних розкладів у закладах охорони здоров’я
Уже далеко не перше звернення щодо виплати зарплати працівникам бюджетних установ, зокрема тих, що фінансуються за рахунок медичної субвенції із Державного бюджету місцевим, вирішили надіслати Кабінетові Міністрів, Міністерству фінансів, Комітетові Верховної Ради з питань бюджету, народним депутатам України від Івано-Франківщини депутати обласної ради на її 22-й сесії, яка відбулася у п’ятницю, 22 червня. Вони вкрай стривожені тим, що наша область недостатньо забезпечена коштами на оплату праці бюджетників.
Цю бюджетну статтю називають захищеною. Та про який захист трудових прав працівників ідеться, якщо у багатьох районах області не виплачено зарплати медикам за квітень і травень, а в червні бюджетних призначень на виплату зарплати немає. Доповідач із цього питання на сесії – голова постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики Манолій Піцуряк ситуацію у Солотвинській районній лікарні, яку він очолює, охарактеризував так:
– Ми все одно нараховуємо заробіток людям, адже вони виконують щодня свої трудові обов’язки. Призначеннями на липень розрахуємося із працівниками за травень. Тобто, щоб вони мали за що купити буханець хліба, доїхати на роботу й назад, могли заплатити за комунальні послуги, я та інші керівники лікувальних закладів вимушені свідомо йти на порушення бюджетного законодавства, які можуть закінчитися тим, що нашим установам блокуватимуть рахунки, прокуратура відкриватиме провадження проти головних лікарів. Парадокс у тому, що, з другого боку, на установи, де не виплачують зарплати людям своєчасно і повністю, управління Держпраці в області, керуючись уже іншим законом, може накласти штрафні санкції.
Депутат Олександр Левицький навів цифри, які свідчать про те, що торік із міського бюджету Івано-Франківська змушені були для виплати зарплати медикам додати до субвенції, що надійшла містові з державної скарбниці, 110 млн. грн.
Нинішнього року місту доведеться виділити 82 млн. грн., щоб компенсувати брак коштів для галузей охорони здоров’я, освіти, культури, фізвиховання і спорту. Хоча доходи міського бюджету зростають і вагому частину цих додаткових надходжень перестали забирати до Держбюджету, однак тепер центральна влада «перекинула» на місто фінансування ще й закладів профтехосвіти – на це потрібно 100 млн. грн. «Передають нам не нові повноваження, а головний біль», – резюмував обранець.
У той же час критика Кабміну депутатами не була огульною. Вирішення питання недостатньої зарплатної забезпеченості область бодай частково, на 10%, повинна взяти на себе – так вважає депутат Ольга Галабала. На її думку, в деяких закладах охорони здоров’я забагато немедичних працівників. Депутат Андрій Левкович висловив міркування, що потрібно з метою економії коштів скоротити штати тих закладів, де багато медиків працюють на 0,25, 0,5 і 0,75 ставки.
Підсумував обговорення цього питання голова обласної ради Олександр Сич:
– Проблема має два аспекти: з одного боку, держава недодає коштів на виплату заробітку бюджетникам, а з другого – і нам самим потрібно шукати резерви економії грошей. Ми, скажімо, при формуванні цьогорічного обласного бюджету забрали із планованого його бюджету розвитку 30 млн. грн., щоб задовольнити прохання департаменту охорони здоров’я ОДА в додаткових коштах для галузі. А потім виявилося, що з тієї суми 20 млн. підуть на відрахування до бюджету зі ставок 0,25 і 0,5. Почув я про те, що і в недавно створеному обласному госпіталі ветеранів війни набрали працівників на 100 неповних ставок. От де резерв для оптимізації кількості працівників. Не треба маніпулювати тим, що справді у деяких випадках, відповідно до штатного розкладу закладу, його керівник не може призначати працівника на повну ставку – це винятки із правила. Маємо вчитися заощаджувати кошти в умовах бюджетного дефіциту. Вважаю за доцільне доручити департаментам фінансів та охорони здоров’я ОДА здійснити і подати нам аналіз фінансових втрат у медичній галузі.
Цю пропозицію підтримав голова ОДА, депутат обласної ради Олег Гончарук:
– Проведемо найближчим часом колегію облдержадміністрації, щоб визначити резерви зменшення тих втрат. Вона стосуватиметься і галузі освіти. Просити у центральних органів влади гроші для області, звичайно, треба, але за нинішньої напруженої ситуації спершу ми повинні, як мовиться, у себе вдома навести лад з використанням коштів.
У прийнятому зверненні до столичних інстанцій облрада просить нинішнього року збільшити на 195,2 млн. грн. фінансовий ресурс із Держбюджету для забезпечення своєчасної виплати зарплати за рахунок коштів медичної субвенції працівникам лікувальних закладів, а загалом бюджетних установ області – на 402,8 млн.
Вельми активним, почасти й дискусійним, стало обговорення депутатами і проекту звернення до Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана щодо ситуації зі станом доріг загального користування в Івано-Франківській області. Міркуваннями з цього приводу поділилися, назвали адреси непроїзних доріг у нашому краї депутати Василь Попович, Олег Атаманюк, Михайло Іваночко, Олександр Левицький, Василь Сенатович, Андрій Романюк, Михайло Королик, Ольга Федишина, Святослав Никорович, Манолій Піцуряк. Останній запропонував для швидкого і з відносно малими фінансовими затратами ремонту багатьох доріг зробити на них гравійне покриття. Адже через їх непрохідність для карет швидкої допомоги та пожежних машин є ризик для здоров’я і життя людей. Дехто пропонував доповнити згадані у тому зверненні аварійний шляхопровід у селищі Делятині і міст на автодорозі Татарів-Кам’янець-Подільський в урочищі «Буковець» Верховинського району цілим переліком таких доріг, мостів, які необхідно капітально ремонтувати або ж будувати нові. Але тоді, певна річ, перелік вийшов би надто довгим. Доповідач – директор департаменту будівництва, ЖКГ, містобудування та архітектури ОДА Володимир Рачкевич пояснив, що просто неможливо відновити всі дороги і мости, які потребують цього, за ті кошти цільового призначення, котрі Кабмін виділив нашій області на нинішній рік.
Слова попросив голова депутатської фракції БПП «Солідарність» в обласній раді Остап Дзеса:
– Здійснені за останні три роки на Прикарпатті у великому обсязі державним коштом роботи з ремонту низки автомобільних шляхів є вже самі по собі безпрецедентною подією, якої не було до того в історії Прикарпаття за весь період незалежності. Це викликає у жителів багатьох міст і сіл краю бажання, щоб уже сьогодні взялися до ремонту доріг і в їхніх селах та містах, але все одразу зробити неможливо. А понад 1260 мостів, що їх необхідно обслуговувати, які є на прикарпатських дорогах загального користування, – це більше від кількості таких споруд у всіх інших областях Західної України, разом узятих. Мости ж, зруйновані стихією 2008 року, нам ще відновлювати й відновлювати…
Свій погляд на проблему висловив голова обласної ради Олександр Сич:
– Грошей для відновлення всіх мостів і доріг, на жаль, немає. На це потрібно десь понад 15 млрд. грн. – про наявність такої суми в обласному бюджеті говорити не доводиться. Проте багато людей цього не хоче розуміти. Є і такі, хто це добре розуміє, але бавиться в політику. Профільна комісія облради погодила з ОДА концепцію виконання ремонтних робіт на автодорогах регіону на наступні три роки. Першочергова потреба коштів на це – понад мільярд грн., тоді як області виділено із Державного дорожнього фонду лише 280 млн. грн.
Голова облради поцікавився у директора департаменту фінансів ОДА Ірини Мацькевич, скільки акцизного податку на пальне збирають в області за рік, і почув у відповідь: 200 млн. грн.
– Напевно, стільки збирають завдяки лише десятій частині АЗС, – припустив О. Сич. – Багато ж автозаправок приховують реальні обсяги продажу пального. Є й «ліві» заправки, що взагалі не платять державі жодних податків. Корінь зла бачу в тому, що ніхто не знає, скільки насправді продають в області пального і скільки з того обсягу продажу має бути зібрано акцизного податку. Маємо з’ясувати, наскільки адекватно повертають нам в область той акциз, який ми збираємо, а наразі отримуємо лише невеликий відсоток від зібраного.
Депутати схвалили звернення обласної ради щодо розроблення Державної комплексної програми розвитку Галича; про необхідність судових позовів у міжнародно-правові інституції щодо стягнення з Російської Федерації відшкодування репресованим українцям завданих матеріальних та моральних збитків; про припинення політичних переслідувань українських громадян у Російській Федерації; щодо надання Івано-Франківському академічному обласному українському музично-драматичному театру ім. І. Франка статусу «національний»; щодо запобігання погіршенню надання екстреної (швидкої) медичної допомоги населенню на догоспітальному етапі, підвищення оплати праці працівників системи екстреної медичної допомоги, збільшення медичної субвенції з Державного бюджету України на 2018 рік; щодо необхідності вживання заходів з метою недопущення зменшення надходжень до місцевих бюджетів від плати за землю за земельні ділянки, надані для залізниць у межах смуг відведення, надані гірничовидобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин; щодо забезпечення соціальної справедливості в засадах оплати праці працівників бюджетної сфери; щодо припинення приватизації об’єкта незавершеного будівництва «Перепрофілювання лікувально-оздоровчого центру під ендокринологічний санаторій». Прийнято заяву обласної ради про підтримку звернення Президента України та Верховної Ради до Вселенського Патріарха Варфоломія щодо надання Томосу про визнання Православної Церкви в Україні Автокефальною.
Депутати затвердили звіт про виконання обласного бюджету за перший квартал ц. р. Як поінформувала Ірина Мацькевич, за цей час надійшло доходів загального та спеціального фондів у сумі понад 2,8 млрд. грн. Із них 92% – кошти Держбюджету, що надходять області у вигляді міжбюджетних трансфертів. Власних надходжень обласний бюджет отримав на суму 239 млн. грн., із них коштів загального фонду – 175 млн. грн. та спеціального фонду – 64 млн. грн. Також внесено зміни до цьогорічного обласного бюджету.
Розгляд депутатами питання про внесення змін до рішення обласної ради від 24.07.2015 р. «Про перспективний план формування територій громад області» (зі змінами) засвідчив, що є випадки, коли деякі села хочуть вийти з уже утворених ОТГ й увійти до складу інших. Очевидно, це можна пояснити тим, що при утворенні ОТГ багато в чому формально підійшли до внесення до їх складу цих населених пунктів, що проведені сходи жителів сіл для визначення думки більшості з них стосовно того, до якої ОТГ приєднатися, не були повноцінними, часом у них брало участь лише 15-20 осіб. Така ситуація виникла і в новоутвореній Заболотівській ОТГ: громади п’яти сіл захотіли вийти з неї й увійти до складу планованої Снятинської ОТГ.
Попри прохання голови Заболотівської ОТГ Івана Танюка бодай відтермінувати те від’єднання, наведені на сесії ним та окремими депутатами обласної ради аргументи, що у результаті цього буде послаблено економічну спроможність новоутвореної громади, що ті села розташовані на більшій відстані до Снятина, аніж до Заболотова, при обговоренні питання переважила точка зору тих обранців, котрі наполягали на потребі дотримання принципу добровільності при входженні сіл до ОТГ.
Депутати заслухали звіт постійної комісії обласної ради з питань захисту прав учасників і ветеранів антитерористичної операції на сході України та їхніх сімей, з яким виступила голова комісії Наталія Чаплинська, а також звіт про виконання у 2017-му Обласної програми охорони навколишнього природного середовища до 2020 року. Внесено зміни до низки чинних програм і прийнято Програму з виконання робіт із землеустрою для забезпечення оформлення права на землі Лісового фонду на 2018-2022 роки, регіональну цільову програму «Відзначення в області 150-річчя від дня народження Василя Стефаника у 2021 році» на 2018-2021 роки та інші. Погоджено обсяги регіонального замовлення на підготовку робітничих кадрів і молодших спеціалістів у 2018 році для професійно-технічних навчальних закладів області, а також ліміти використання лісових ресурсів при здійсненні побічних лісових користувань на 2018 рік.
Серед інших питань, розглянутих депутатами, – проекти рішень, що регулюють майнові та земельні відносини. Затверджено у новій редакції статути деяких медичних закладів. Призначено директором Івано-Франківського геріатричного пансіонату Віталія Яворського, директором Делятинського неврологічного інтернату – Нелю Бойко, директором Івано-Франківської обласної комплексної ДЮСШ із зимових видів спорту – Ігоря Гладиша. Продовжено трудові відносини з начальником обласного комунального підприємства «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» Василем Бегеєм, з директором Івано-Франківського обласного КП «Льодова арена» Євгеном Герендою. А от після заслухання звіту начальника обласного КП «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» Валерія Чорного за рішення про продовження з ним таких відносин більшість депутатів не проголосувала. О. Сич попросив наглядову раду цього підприємства додатково зробити й подати керівництву обласної ради результати аналізу доходів і видатків, умов оплати праці його працівників і керівного складу.
Обрано головою постійної комісії облради з питань захисту прав людини, законності, правопорядку, антикорупційної політики, люстрації та очищення влади Богдана Станіславського, тож його введено до складу президії обласної ради замість Тараса Виноградника, який раніше очолював цю комісію.
Іван Гаврилович.