13 липня 2018, 13:47 | Рубрика: Пам`ять і шана Версія для друку
1,442 переглядів
10 липня Україна провела в останню путь дисидента та політика, свого видатного сина Левка Григоровича ЛУК`ЯНЕНКА, який на Різдво Івана Хрестителя, 7 липня, відійшов на 90-му році у Вічність.
Втрата дійсно величезна й непоправна. Таких людей називають совістю нації і Левко Лук`яненко, безперечно, до них належав. Він був козаком не тільки зовні, а й мав козацьку душу, ототожнював себе із козацьким ватажком Северином Наливайком. 27 років – майже третину свого життя – провів у радянсько-комуністичних в`язницях за свої політичні і національні переконання. Дивом уникнув розстрілу, який тодішній Верховний Суд замінив 15 роками позбавлення волі. Він – автор Акта проголошення Незалежності України, котрий Український парламент прийняв у 63-й день його народження. Народний депутат України 4-х демократичних скликань. Кандидат на посаду Президента України у 1991 році. Лауреат Національної Шевченківської премії. Герой України.
Пригадується велелюдна зустріч Левка Лук`яненка в Івано-Франківському Народному домі на вул. Шевченка як своєрідний звіт перед громадськістю після завершення його дипломатичної місії на посаді Посла України у Канаді. Непросто доводилось йому наводити лад у колективі змосковщених дипломатів, котрим не дуже й то боліла українська державність та доля української нації й діаспори.
Надвірнянщина і досі пам`ятає його приїзд і зустріч у районному будинку культури 19 грудня 1990-го. Славного Українця велично тоді вітали самодіяльні митці фитьківського «Перевесла». Його палкий патріотичний виступ ні в кого не залишив сумніву, що незалежна Українська Держава проголошена й утверджується на віки.
Голова ради старійшин м. Надвірної Богдан Мушак зберігає досі фотознімок про той пам`ятний і важливий день, на якому Левко Лук`яненко разом із побратимом по парламенту Зіновієм Думою стоять у колі надвірнянців. Богдан Мушак від імені очолюваної ради старійшин висловлює щирі співчуття рідним і близьким з приводу гіркої втрати вірного сина України.
У близьких партійно-робочих стосунках із Левком Лук`яненком перебували світлої пам`яті Федір Ковтун із Лісної Тарновиці, депутат обласної ради 1-го демократичного скликання. У нього Левко Григорович неодноразово гостював і переживав-проживав декілька непростих днів після звільнення з тюремного ув`язнення. Федір Ковтун один із перших у районі і Прикарпатті став членом Української Гельсінської Спілки, яку очолював Левко Лук`яненко. Тісно співпрацювали з ним і Богдан Олійник із Камінного, котрий стояв на чолі районної організації Української Республіканської Партії, а також Юрій Луців, Василь Половко. Лідером цієї партії був Левко Лук`яненко. Дні спільного тюремного ув`язнення як політв`язень із Левком Лук`яненком розділяв і наш земляк із Саджавки Володимир Андрушко.
Левко Лук`яненко пішов у Вічність з великою всепереможною вірою в Україну, не маючи жодного сумніву у справедливості Української Справи.
Вічная Вам пам`ять, Левку Григоровичу, Славний Козаче і Великий Українцю.