Газета по-надвірнянськи
 

Тернисті священичі дороги єпископа Симеона Лукача

13 липня 2018, 13:20 | Рубрика: Духовність Версія для друку Версія для друку 40 переглядів

Сьомого липня минуло 125 років із дня народження святого мученика, єпископа підпільної Української греко-католицької церкви, в’язня радянсько-комуністичних концтаборів Симеона Лукача.

Він із Божими ласками, підтримкою та вірою зумів пройти цей непростий шлях, несучи та пропагуючи у серцях краян віру до Бога, сповідування християнських цінностей і норм.

лукач

Після закінчення школи у рідному селі Старуня Богродчанського району у 1910-му, продовжив навчання у Коломийській духовній гімназії, а пізніше – у 1913-1919 роках – у Станіславській духовній семінарії. Після чого єпископ Григорій Хомишин висвятив його на священика, працював у духовній семінарії, отримав вчений ступінь «професора». Приблизно у 1938-1939 роках Симеон Лукач спільно з єпископом Іваном Лятишевським освятив наріжний камінь під будівництво храму у Надвірній.

Коли ж радянська влада, захопивши Захід України, розпочала планомірне знищення греко-католицької церкви, духовну семінарію і церкви закрили, а священики змушені таємно відправляти богослужіння та зазнавали повсякчасних гонінь, тортур і висилок. Так сталося із Симеоном Лукачем, якого таємно висвятив на єпископа у 1945-му єпископ Григорій Хомишин. Його за підпільні богослужіння протягом 1945-1948 рр. у Надвірній заарештували органи НКВС 26 жовтня 1949-го. У цей час проживав на вулиці 1 травня (сучасна Мазепи) у Магдалини Кочержук, часто бував на богослужіннях разом із братом Василем у Лісній Тарновиці у підпільної греко-католицької монахині Марії Ментинської. Допити цілодобово проводили у відділі НКВС, яке розташовувалося у будівлі, де тепер знаходиться Музей історії Надвірнянщини. За рішенням Народного суду міста Станіслава Симеона Лукача засудили на 10 років тюрми суворого режиму в Красноярському краю.

Лукач-і-владики

У судовій справі, зокрема, вказано: «Підсудний Лукач наряду з керівництвом нелегальною релігійною діяльністю уніатських священиків на Станіславщині, складав рукописи релігійного змісту для розповсюдження їх серед уніатських священиків і віруючих уніатської церкви та монахів з метою зміцнення католицизму на Станіславщині… При обшуку у Лукача вилучено рукописи релігійного змісту під назвами «Фатима», «Молитви на кожний день», «Поява антихриста», «Голос Ісуса до серця священика», 14 зошитів із рукописами релігійного змісту, релігійні календарі на українській та польській мовах, «Требник», а також предмети для відправлення релігійних обрядів: епітрахиль, хрест металічний 15 см. довжини, коробками з частками для причастя, «святі мощі», 7 пляшок вина «Столове».

У 1955-му єпископ Симеон Лукач, звільнений із місць позбавлення волі через хворобу, повертається в Україну, де й продовжує свою душпастирську діяльність. У 1962-1964-му – повторне ув’язнення у Станіславській тюрмі, а в березні 1964-го – внаслідок важких тюремних умов та каторг помер у рідному селі Старуня.

Із настанням Незалежності України ім’я і праведне служіння у Божому винограднику Симеона Лукача повертається до нащадків. У 1991-му освячено пам’ятник у с. Старуня; у червні 2001-го – у Львові Папа Римський Іван Павло ІІ визнав його, а також єпископів Григорія Хомишина й Івана Слезюка святими мучениками; у 2002-му – у Римі видано книжку «Нові українські мученики». У 2003-му освячено ікону єпископом УГКЦ Павлом Василиком, яка зберігається й донині у соборі Благовіщення Пресвятої Діви Марії у Надвірній (передана від сім’ї Михайла Лукача) та перенесено мощі із Старуні до кафедрального собору в Івано-Франківську; 2004-му – іменовано вулицю у Надвірній; у 2005-му – видано книгу «Святі мученики УГКЦ»; у 2010-му – занесено мощі у Собор Пресвятої Діви Марії у Надвірній з благословення єпископа Миколи Сімкайла, освячено могилу та відкрито пам’ятник у Старуні митрополитом Івано-Франківським УГКЦ Володимиром Війтишиним і видано книгу «Через терни до зірок»; у 2012-му – із благословення владики Володимира Війтишина мощі занесено у церкву Петра та Павла у Старуні, освятив – о. Йосафат Бойко; у 2017-му – презентовано фільм колективом ТРК «Надвірна» «Учитель мудрості».

А цьогоріч 29 квітня відбулися численні заходи із вшанування пам’яті блаженного Симеона Лукача під час візиту Патріарха і Глави УГКЦ Святослава Шевчука у Старуню, зокрема, освячено музей, названий на честь єпископа. Над його оформленням трудився і передав багато речей племінник, житель Надвірної Михайло Лукач, якого поблагословив Патріарх. Тоді ж презентовано фільм про Симеона Лукача, у створенні якого посприяло «Живе телебачення Патріаршої курії УГКЦ» (режисер Валентин Дігтяренко).

Наш кор.

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!