Газета по-надвірнянськи
 

Делятинська ОТГ: перші підсумки

23 серпня 2018, 13:23 | Рубрика: Новини Версія для друку Версія для друку 618 переглядів

Децентралізаційна реформа, що стартувала два роки тому, набирає обертів. Зараз цей процес перебуває у своїй «золотій» середині, а вже через рік-два повинен би сягнути свого «фінішу».

Сім місяців тому, 23 січня, відбулася перша сесія Делятинської селищної ради об`єднаної територіальної громади, якою власне й запустили весь механізм комплексних перетворень у житті громади. Делятинска ОТГ поступово стала районом у мініатюрі, продовжуючи вдосконалювати й зміцнювати свій статус. Володіючи прямим контактом із державною скарбницею, перед об`єднаною територіальною громадою відчинилося неабияке вікно можливостей. Водночас з отриманими повноваженнями і коштами настала відповідальність – власна відповідальність за свою долю.

Клим'юк

То ж, про те, як використовують надану державою можливість самостійно господарювати, розповідає новообраний очільник Делятинщини – Делятинський селищний голова ОТГ Богдан Клим`юк, який уже встиг заявити про себе як сучасний, небайдужий, освічений і прогресивний керівник нового типу. Харизму селищного голови своїм бажанням працювати, а також врівноваженим характером, професіоналізмом, мотиваціями гармонійно доповнює і добре злагоджена команда однодумців. Усі разом вони – єдиний колектив, який знає нові правила гри і готовий змінити життя громади на краще.

«Ми реально запускали нову структуру»

– Коли ми прийшли виграти вибори, це – одне. А коли почали працювати, то спершу й не знали з чого починати, за що братися, – твердить Богдан Клим`юк. – Ми реально запускали нову структуру. І нині, з огляду на 6 місяців спільної праці, команда стала ще тісніше спрацьованішою, згуртованішою. Знаємо проблеми громади і як їх вирішувати. І ще одна важлива риса – досвід роботи.

Секретар селищної ради Віра Кухтарук, магістр державної служби, працює уже друге скликання, заступник голови Михайло Обідняк – колишній начальник управління фінансів райдержадміністрації, другий заступник Петро Якимець працював більше двох років селищним головою, а також заступником селищного голови. Керуюча справами Делятинської селищної ради ОТГ Галина Вацик трудилася секретарем у Заріччі. До нас в апарат перейшли спеціалісти з управління економіки, відділу освіти РДА, відділення Пенсійного фонду.

На сьогодні у штаті (включно із селами Заріччя, Чорні Ослави та Чорний Потік, де залишилися в. о. старости, спеціаліст і діловод у кожному) працюють 39 людей, що є більше, ніж до об`єднання. Структурний підрозділ – відділ освіти; культури; молоді і спорту – функціонує як юридична особа і є розпорядником коштів. Це пояснюється тим, що в нас мережа насичена: 5 ліцеїв, одна початкова школа, одна гімназія, ще один ліцей (колишній НВК), до якого входить ДНЗ, також у кожному селі будинок культури, жоден не закрили і вчасно фінансуємо; ДНЗ у Заріччі та у військовому містечку.

Потужний і депутатський корпус: є і податківці, і підприємці, і військові, і керівники закладів освіти. Завжди стараємося прислухатися до думки кожного і в кожному питанні дійти взаєморозуміння й оптимального бачення проблем територіальної громади, зазначає Богдан Клим`юк.

Між іншим, керівник громади Делятинщини – безпартійний і вважає, що партійна приналежність недоцільна і зайва, коли треба займатися господаркою. І винятково господаркою, а не політикою, наголошує він, уточнюючи: – У нас, порівняно з іншими, із 26-и депутатів – тільки троє представляють партії, а решта, 23 – самовисуванці. У Делятинській селищній раді ОТГ немає жодної партійної фракції… Є повний консенсус. Деякі питання ще виникають інколи, але вдається досягти й ухвалити рішення завдяки пошуку спільних «точок» дотику й поглядів

Реалії минулого століття – старі проблеми

А невирішених проблем керівництву ОТГ не позичати, як мовиться, в інших. І всі вони – «класичні» й властиві майже кожній громаді: відсутність вуличного освітлення, незадовільний матеріальний стан шкіл, садочків, розбиті автошляхи.

Богдан Клим`юк конкретизує: – Ремонт доріг – одне із найболючіших питань кожного населеного пункту. Ось, відрадно, що зараз ремонтують автошлях Делятин – Яблунів. Сподіваюся, це сприятиме розвитку «зеленого» туризму. Проте села Чорний Потік це не торкнулося через його розташування. А там – близько 4 км вкрай поганої дороги, яка стоїть на балансі Надвірнянського райавтодору і поки що не маємо достатніх можливостей цю дорогу полагодити. Ще одна кричуща і стара проблема Чорного Потоку – довгоочікувана школа, бо там майже півтисячі дітей змушені навчатися у чотирьох пристосованих приміщеннях, що належно не облаштовані навіть і для молодших школярів. У той час, коли територіальна реформа передбачає громадам доступ, у т. ч. і до новітніх технологій, це віддалене село живе ще в реаліях минулого, ХХ століття… Чорні Ослави потребують спортивного майданчика. У школі немає спортивного залу. А загалом я вважаю, що у кожному селі має бути як мінімум спортивний майданчик, а як максимум – спортивний зал, зокрема, як у Заріччі.

Там, у моєму рідному селі, будівництво спортзалу триває із …2013-го року. І аж тепер завдяки підтримці держави за 1 млн. 300 тис. грн. плануємо розпочаті роботи завершити.

Крім того, в усіх населених пунктах треба по-максимуму зробити вуличне освітлення. Також належним чином організувати збір та вивіз твердих побутових відходів, що, до речі, залишається проблемою №1 після ремонту доріг.

«Ми отримали 3 млн. 300 тис. грн. інфраструктурної субвенції»

Аналізуючи «плюси» реформи з децентралізації, Делятинський селищний голова констатує: – Із чотирьох населених пунктів, які увійшли в об`єднану громаду, три були несамодостатніми. Крім Делятина, який мав до 2 млн. грн. доходів у рік. У Заріччі, Чорному Потоці й Чорних Ославах із допомогою районного бюджету вистачало лише на заробітну плату. Зокрема, у Чорних Ославах та Чорному Потоці, маючи значно менші доходи, сільським головам важко вдавалося розв`язувати проблеми. Вони ж залишалися дотаційним. Зараз надходження до бюджету зросли. На місця, як відомо, віддали 60 відсотків ПДФО. І, якщо до об`єднання бюджет цих чотирьох сіл складав до 6-ти мільйонів грн., то зараз 22 млн. грн. Щоправда, освіту (техпрацівники), культуру і ДНЗ фінансуємо із місцевого бюджету. Виходить так: повноваження передали, але фінансових ресурсів недостатньо. Але жодне село не обділене увагою.

Цьогоріч є потужна підтримка з обласного бюджету, звідки на розвиток нам виділили понад 10 млн. грн. Така суттєва підмога відчутно вплинула на пожвавлення нашої господарки. Приміром, розпочато роботи з добудови корпусу Делятинського ліцею №1, де цьогоріч плануємо освоїти майже 2,5 млн. грн. Також за понад 2 млн. грн. з області тривають роботи із забезпечення питною водою у мікрорайоні Делятинського лісокомбінату. З обласних ресурсів 680 тис. грн. скерували на покриття для спортмайданчика та 150 тис. грн. – на перекриття адмінприміщення у с. Чорні Ослави. Ще 170 тис. грн. використали на перекриття корпусу старого приміщення Чорнопотоківської ЗОШ І-ІІІ ст. Є достатньо коштів на вуличне освітлення (робимо у смт Делятині, с. Заріччя). А, зокрема, на с. Чорний Потік, с. Заріччя та с. Чорні Ослави виділено 140 тис. грн. На три електропідстанції у смт. Делятині – майже 3 млн. грн. Для зміцнення матеріально-технічної бази ліцею – 200 тис. грн. За 460 тисяч обласних коштів перекриємо дах і відремонтуємо всередині адмінприміщення Зарічанської сільської ради, де нині розташовується відділ освіти ОТГ. Чимало робіт заплановано виконати в освітніх закладах ОТГ. За 120 тис. грн. реконструювати внутрішнє водопостачання ліцею №2, за 100 тис. грн. замінити теплообмінник у басейні цього ж закладу. А також ми отримали 3 млн. 300 тис. грн. інфраструктурної субвенції як громада, яка добровільно об`єдналася. Цю субвенцію держава виділяє у залежності від кількості сільських жителів (а в нашій ОТГ їх 9 тисяч) і містян (8 тисяч жителів Делятина). Тож ми і відповідно розділили субвенцію між Заріччям, Чорними Ославами і Чорним Потоком справедливо, по-чесному і всі відчули себе задоволеними. Отже, для початку, як на мене, «плюси» є: набагато більше можливостей, фінансових ресурсів і з області, і з місцевого бюджету, що із 22 млн. грн. власних надходжень 2 млн. грн. складає бюджет розвитку.

Богдан Клим`юк вважає, що, без перебільшення, це – заслуга керівництва обласної ради на чолі з головою Олександром Сичем, а також двох депутатів обласної ради від Заріччя, Чорного Потоку й Чорних Ослав Ольги Федишини ї Михайла Ерстенюка та усього депутатського корпусу облради, який розуміє проблеми громади.

«За кошти місцевого й обласного бюджетів не в змозі добудувати школу»

Одначе добудова школи у Чорному Потоці вимагає консолідації фінансових зусиль і з боку держави. За словами селищного голови, цьогоріч на цей довгобуд скеровано понад мільйон гривень інфраструктурної субвенції та 200 тис. грн з місцевого бюджету. У разі перевиконання бюджету гроші також додатково туди спрямовуватимуть. Тож роботи тривають у міру надходження фінансових ресурсів.

– Відколи розпочали будову, то встигли вимурувати два поверхи, – розповідає він про хід справ. – Зараз піднімають третій поверх, заливають бетонні перекриття. Хотілося би у цьому році витягнути третій поверх і накрити, бо споруда реально руйнується. Але все залежить від коштів. Зокрема, щоб вимурувати третій поверх і перекрити, потрібно понад 4 млн. грн. Звичайно, за кошти місцевого й обласного бюджетів ми не в змозі відбудувати школу. Вкрай необхідно залучити кошти державного фонду регіонального розвитку, з програми соціально-економічного розвитку Держбюджету. А якщо власними силами, то ще років із 10 будуватимемо її і то при умові, що кожного року вкладатимемо туди по мільйону гривень. Кошторисна вартість об`єкту в Чорному Потоці складає понад 12 млн. грн., а з врахуванням інфляційних процесів й інших перерахунків сягає взагалі під два десятки мільйонів…

«Комунальні підприємства освоюють господарські механізми»

Наявність у громаді комунальних підприємств просто приречена на ефективну працю та якісні послуги кожному жителю ОТГ. Рішенням сесії створено два комунальні підприємства: «Центр первинної медико-соціальної допомоги» і «Делятинська міська лікарня планового лікування та реабілітації». Обидва КП стали доказом проведення у громаді та й державі загалом ще однієї важливої реформи – медичної, що зобов`язана відбуватися паралельно з адміністративно-територіальною.

Члени ОТГ активно підписують декларації із сімейними лікарями. Список їх, а також педіатрів із зазначенням вузу і спеціалізації розміщено на офіційному веб-сайті та у коридорі селищної ради ОТГ. Лікарів вистачає. Люди мають з кого вибирати, переконаний Богдан Клим`юк. А в КП «Делятинська міська лікарня» жителям об`єднаної громади надаватимуть вторинну медичну допомогу.

Ефективні господарчі механізми властиві і КП «Комунгосп», яке займається прибиранням територій, благоустроєм, вивезенням ТПВ. На балансі «Комунгоспу» – водопровідні мережі мікрорайону Делятинського лісокомінату, центральної частини міста. Є водопровід Делятин – Любіжня, що також треба обслуговувати.

ТПВ вивозять у с. Рибне Тисменицького району. У кожному селі ОТГ – свій графік вивезення, підлаштований під потреби горян. Скрізь встановлено стаціонарні контейнери. І, якщо в Делятині сміття вивозять двічі на тиждень за майже 10 грн. з людини у місяць, то у Заріччі, Чорних Потоці й Ославах – раз-двічі щомісячно відповідно за 60 грн. у рік (Заріччя) та по 50 грн. із двора (Чорні Ослави та Потік).

Лідер громади вважає, що в Делятині зі стихійними сміттєзвалищами проблема вирішена краще, бо там централізовано вивозять сміття уже 8-й рік. Нині по всьому Делятину розмістили понад три десятки контейнерів. А в Заріччі, скажімо, до 2015-го понад два роки ТПВ взагалі не вивозили, що й спричинило до виникнення кількох стихійних несанкціонованих сміттєзвалищ. Та поступово із налагодженням діяльності «Комунгоспу» кількість сміттєзвалищ почала зменшуватися і на сьогодні, як стверджує Богдан Клим`юк, таких серйозних захаращених відходами місць на території об`єднаної громади немає. А повній ліквідації сміттєзвалищ сприятиме й заплановане цьогоріч придбання за 2 млн. 500 тис. грн. з екологічного фонду спеціального автотранспорту для перевезення ТПВ.

Військове містечко: співпраця – нормальна

Так стисло охарактеризував стосунки із селом Луг, що входить в ОТГ і з початком АТО, а зараз ООС, одержало своє друге дихання. – Ми – одне ціле, – наголосив Богдан Клим`юк. – Усі проблемні питання формуємо в один список, щоб опісля, у межах фінансових надходжень, вирішити їх. Бо, чи Луги, чи Чорні Ослави – різниці для нас немає. Налагодженню взаєморозуміння сприяють і два депутати селищної ради ОТГ: командир та заступник командира військової частини.

Серед виокремлених проблем військового містечка – 2 км поганої комунальної дороги, вул. Лугівська, яку за кошти селищного бюджету поремонтувати нереально. Із колись заасфальтованого автошлях перетворився у розбиту грунтову з гострими ямами дорогу. Адміністрація ОТГ зверталася по допомогу до області і сподівається, що влада Прикарпаття зверне увагу на такий стратегічний об`єкт як військова частина.

Власниками всіх приміщень у Лузі є Івано-Франківська КЕЧ Міністерства оборони України, а Делятинська рада ОТГ фінансує утримання ДНЗ «Сонечко» та Ліцею №3, які розміщені там.

Відродження військової частини у Лузі не вплинуло на збільшення чисельності жителів ОТГ, уточнює Богдан Клим`юк, обумовлюючи, що тут вирує життя, відновлюють казарми, вкладають кошти. У Лузі базуються тепер два батальйони 10-ї бригади, офіційно зареєстровані у Коломиї. Зараз ведуть перемовини, щоб ПДФО військовики сплачували за фактичним місцем праці, у Делятинську селищну раду ОТГ. На сьогодні цей важливий податок сплачує до місцевого бюджету тільки військова частина. Перші зустрічі керівництва територіальної громади з командуванням уже відбулися і слід очікувати їх продовження.

У контексті цього актуальною залишається і комунікація з учасниками бойових дій на східному фронті. Громадську організацію учасників АТО Делятинщини очолює Любомир Яворський. Ветерани-захисники територіальної цілісності держави проявляють активність у питаннях життя громади, беруть участь практично у кожному сесійному засіданні, вболівають за громаду. Спільно з учасниками АТО в ОТГ проводять різноманітні заходи.

Виділення земельних ділянок воїнам російсько-української війни не знято з порядку денного роботи і залишається на контролі у селищного голови. – Ще до об`єднання, працюючи сільським головою у Заріччі, ми надали 30 земельних ділянок на території села учасникам АТО, – каже Богдан Клим`юк. – До кінця цього року вони вже мали б виготовити державні акти на право власності. Делятин на сьогодні не має масиву для надання земельних ділянок під будівництво та обслуговування житлових будинків. Нині триває процес передачі нам землі за межами населених пунктів. Є попередньо згода частину їх скерувати учасникам АТО для ведення особистого сільського господарства. Вже продовжують надходити заяви, у т. ч. і з військової частини. Але ми пояснюємо про цільове, сільськогосподарське, призначення землі і в цьому нас розуміють всі захисники державного суверенітету.

«Стараємося залучати кошти із різних джерел»

Саморозвиток об`єднаної громади залежить і від того, наскільки успішно вдається залучити кошти із різних джерел. І в Делятинській ОТГ це зрозуміли одразу, активно взявшись за написання різних проектів та беручи участь у різноманітних програмах. Зокрема, вирішальним і результативним обіцяє стати проект Програми ПРООН «DOBRE», завдяки чому можна одержати кошти на придбання оргтехніки й меблів, а з іншого проекту – приміщення. Адже уже у найближчій перспективі ОТГ – створити свій ЦНАП, який поки що – у структурі апарату селищної ради. Успіх у конкурсах уможливить виграти фінанси, зекономити власні кошти, вивести ЦНАП як окрему структуру.

До кінця цього місяця, 31 серпня, завершується подача проектів на конкурс обласних проектів і програм розвитку місцевого самоврядування. І тут делятинська громада має напрацьовані два проекти, один з яких спрямований залучити кошти на розвиток лікувально-оздоровчого та рекреаційного туризму, інший – «Краща етнокультурна громада», за кошти якого, у випадку здобуття перемоги, планується закупити автентичні для нашої громади костюми.

Зараз загальний бюджет громади (з уточненнями) складає приблизно 93 млн. грн. Із них 51 млн. грн. – для відділу освіти; 36 млн. грн. складає освітня; 15 млн. грн – медична субвенції; базова – 8 млн. грн.; додаткова субвенції – 10 млн. грн. Власних надходжень у скарбниці – 22 млн. грн. Як і 90 відсотків формування Держбюджету, так і місцевих, зокрема, основне джерело надходжень Делятинської ОТГ складає ПДФО; відчутними є також податок на землю, єдиний податок, акцизний збір.

У громаді твердо впевнені, що це вже їх кошти і ніхто в них не забере, бо захист забезпечує децентралізація. Тому є натхнення працювати і примножувати. А ще – постійно підвищувати свій професійний рівень. Для цього працівники апарату на чолі з керівником використовують найменшу нагоду – від систематичної комунікації з колегами інших ОТГ району, області й країни до ознайомчих поїздок в аналогічні громади Європи. Зовсім нещодавні – до Відня, де вивчали питання облаштування сміттєсортувальної лінії та сміттєпереробних заводів, а також – на Рівненщину – за досвідом використання коштів державного фонду регіонального розвитку.

Налагоджено якнайтіснішу грунтовну співпрацю із представницькою владою області, Асоціаціями міст, ОТГ та Центром розвитку місцевого самоврядування.

Богдан Клим`юк переконаний, що єдиного абсолютного підходу до вирішення проблем просто не існує. На вирішення кожної окремо повинен бути свій, особливий підхід. Цього принципу керівник ОТГ дотримується защораз, не нехтуючи водночас і досвідом колег, і порадою батька, який є для Богдана Богдановича авторитетом, бо має багаторічний стаж роботи на службі у громади району.

Також очільник Делятинщини зауважив, що для нього особисто важливою є довіра. Бо, якщо є довіра, то є і підтримка. Тоді легше працювати. У цьому вже переконався керівник делятинської громади. Попри свій молодий вік і статус неодруженого він каже, посміхаючись, що все-таки більше працює на ОТГ, ніж на себе, маючи на увазі влаштування особистого життя. Ось і на час нашої розмови (наприкінці липня) зауважив, що планує відпустку після всіх працівників апарату ОТГ. Перевагу надає активному відпочинку: влітку – футбол, походи, на карпатські вершини, взимку – гірські лижі.

Повертаючись до винятково робочих справ, зазначає, що всі проблеми ОТГ неможливо вирішити ні за одну, ні за другу каденції. Який би бюджет місцевий не був, все одно його не вистачатиме. І лише спільними зусиллями можна досягнути того результату, який покликана забезпечити реформа з децентралізації. А це – висока якість життя у громаді (навіть, коли там і слабші села), комфорт, чистота, доступ до необхідних благ цивілізованого суспільства.

Делятинська громада вже зробила для цього перші кроки і відчула себе господарем, довівши свою спроможність. Головне, щоб не підвела держава там, «наверху», виконуючи свою обіцянку про 5-річний особливий період фінансування, доки об`єднані громади не стануть на «тверді» ноги, щоб упевнено почуватися у самостійному житті.

Леся ДУТЧАК «Народна Воля».

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!