Газета по-надвірнянськи
 

Згадали школу, рідний клас і вдячність учителям дарували

3 серпня 2018, 13:15 | Рубрика: Свята, Суспільство Версія для друку Версія для друку 422 переглядів

Добру традицію підтримують учні-випускники Білоославської середньої школи 1968 року, класним керівником яких був Ізидор Володимирович Антонович. Тоді у 10-му класі навчався 21 учень із Білих Ослав, Чорного Потоку, Чорних Ослав. Цьогоріч у суботу, 14 липня, провели свою зустріч через … півстоліття. Перед цим двічі зустрічалися на 43 і 45 років після завершення десятирічки. Та й цьогорічну зустріч вирішили вважати не останньою, бо через п`ять років знову запланували спільно поринути у неблизькі шкільні літа, дні, уроки у 2023-му.

церква

Переповісти хвилюючі, емоційні спогади, враження, побажання цьогорічних учасників ювілейної зустрічі непросто. Бо кожен із 11 присутніх випускників 1968-го – Михайло Лейбюк, Ярослав Левкун, Ганна Товпашко, Петро Козьмин, Марія Поштар, Василь Поварчук, Василина Кравець, Антон Федорчук, Ольга Данилюк, Ганна Грещук та Марія Вертипорох – намагалися дати волю своїй уяві і відновити ауру тих шкільних буднів – роки веселих, жартівливих, а коли і задуманих, зосереджених, відповідальних на уроках та із задумою про свій завтрашній самостійний день. Є серед наших однокласників медики, водії, інженери лісової і нафтогазової галузі, державні працівники, фахівці галузі профтехосвіти, ветеринарної сфери і соціального обслуговування. Та найголовніше, що усі витримали життєвий іспит – стали не просто кваліфікованими спеціалістами в Україні і за її межами, але й виконують свій батьківсько-материнський обов`язок, втішаються і виховують онучат.

А ще зринули в пам`яті приємні відгуки про свою участь у шкільному драмгуртку. Тоді виставою «Фараони» за п`єсою Олексія Коломійця під орудою вчительки Ярослави Петрівни Слезінської порадували глядачів не лише рідних Білих Ослав, але й жителів Чорного Потоку і Чорних Ослав. За зібрані кошти за свої виступи змогли насолодитися триденною із двома ночівлями у школах екскурсією по мальовничому Закарпатті та Львівщині на автомобілі «ГАЗ», яким кермував учитель Дмитро Ілліч Неільчук.

Особливу приємність отримали від сердечного вітання директора школи, депутата Білоославської сільської ради Степана Івасюка. Відрадно, що тепер наша рідна школа носить ім`я славетної землячки дитячої поетеси Марійки Підгірянки.

Тієї другої липневої суботи учасники ювілейної зустрічі у Білоославському греко-католицькому храмі молилися за здоров`я сущих однокласників та учителів, а також за упокій душ шістьох шкільних друзів, котрі відійшли у Вічність.

Звичайно, у кожній такій справі потрібен організатор, своєрідний промотор. Таку допомогу і сприяння у нашій зустрічі ми відчули від однокласника-білоославчанина Василя Йосиповича Поварчука. Він проживає і працює зараз в Архангельській області. Закінчив тамтешній лісотехнічний вуз. І хоча доля закинула його далеко від рідної домівки, та в думці він повсякчас пам`ятає рідне село, однокласників, рідну школу, односельчан і зичить їм щедрої долі, злагоди і добра. Мовби непомітно злетіли хвилини і години нашої ювілейної зустрічі-душевної розмови. Залишилися враження, емоції, відеоальбом, зафільмований односельчанином Василем Панівником. Дякуємо за щирість, сердечність і чекаємо зустрічі у році 2023-му.

Від імені вдячних

випускників 10-го класу Білоославської

десятирічки 1968 року

Петро Козьмин.

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!