Вдячність і повага старшому поколінню
Міжнародний день людей похилого віку відзначають щорічно 1 жовтня з 1991 року. День літньої людини – це чисте і світле свято. Свято наших батьків, бабусь та дідусів, день, коли ми віддаємо їм свою любов і повагу. Але мало замислюємось над тим, хто ж такі особи похилого віку, чим маємо завдячувати їм. Передусім, це люди, які піднялися на найвищі вершини життя, з яких воно бачиться реальнішим, без оман.
Наближаючись до останньої межі, багато хто з них відчув серйозність, чи навпаки, марність життя. До них прийшли хвороби, самотність, втрати… Але ж душа не старіє і здається їм, що так недавно ще ходили вони до школи, закохувались, училися, мріяли, будували плани на майбутнє… і думали, як багато у них попереду…
Поки ми молоді, старість бачиться нам такою далекою і навіть неможливою. Нам здається, що ми завжди будемо молоді, але… Роки минають швидко і в якусь мить людина починає розуміти, що вона поповнює ряди бабусь та дідусів. Обминути старість не можна, але й коритися без опору не потрібно. Людина сама здатна відсунути її на один-другий десяток років. Одні відчувають старість у 40-50 років, а інші і в 80 відчувають себе молодими – все залежить від нас самих.
На сьогодні є тенденція до підвищення значимості Дня людей похилого віку, як щорічного свята, яке має позитивний суспільний відгомін і підбиває підсумки досягнутого. Дбайливе ставлення до осіб з інвалідністю, пенсіонерів, одиноких громадян – загальнодержавна справа.
У наймудрішій книзі на землі, у Біблії, Святому Писанні, відкрито мовиться про те, що від нашого ставлення до наших батьків і матерів безпосередньо залежить наша власна тривалість життя на землі. Зневагою до проблем літніх людей ми сіємо свої власні майбутні проблеми. Генеральна Асамблея ООН закликає уряди і влади, громадські організації та бізнес структури, а також всіх людей на землі звернути і зосередити увагу на сприянні у вирішенні проблем літнього покоління. Наше цивілізоване суспільство – це суспільство для всіх віків. Нашими спільними зусиллями цілком можливо забезпечити не тільки, щоб ми жили довше, але й щоб наше життя ставало якіснішим та повноціннішим, різноманітнішим і приносило задоволення.
День людей похилого віку – це добра нагода ще пильніше поглянути на проблеми літніх людей, а також ще раз засвідчити всенародну повагу ветеранам національно-визвольних змагань та війни і праці, нашим батькам і матерям, старшим друзям, за чиїми плечима нелегкі життєві дороги. Люди старшого покоління – джерело народної мудрості, а їх практичний життєвий досвід, невичерпна енергія та оптимізм – нерозривний місток, який з’єднує покоління. За даними Держкомстату України, кожен 5 житель нашої держави – це особа похилого віку, шоста їх частина – самотні люди. Їм потрібна допомога у повсякденному житті, особливо сьогодні, коли для пенсіонерів основним джерелом доходу є пенсія, розмір якої не забезпечує нормального життя. А сторонньої допомоги у більшості випадків немає, крім допомоги соціальних служб.
А ще в Україні з 2005 року 1 жовтня відзначаємо День Ветерана. Наші ветерани війни і праці та національно-визвольних змагань на фронтах і в мирний час віддавали своє життя та здоров’я, самовіддано працювали на благо України.
Шановні краяни! Не забувайте ветеранів, котрі свою молодість, свої сили віддали праці поряд із вами. Привітайте їх, надайте посильну допомогу і вони будуть Вам щиро вдячні! Своїм благодійним вчинком Ви принесете радість і надію в їх оселі, зігрієте душу своєю добротою.
Дорогі пенсіонери та ветерани Надвірнянщини!
Від усього серця бажаю Вам миру, добра і щастя, всім міцного здоров’я, радості, довголіття, злагоди та Божої ласки і захисту. Нехай у цьому стрімкому світі завжди по-особливому світиться родинний теплий вогник – вічне джерело наснаги і любові. Зі святом Вас!
З повагою до всіх людей поважного віку Надвірнянщини!
Роман ОГЕРУК,
директор Надвірнянського територіального центру
соціального обслуговування (надання соціальних послуг).