Студент групи П-31 Надвірнянського коледжу НТУ Костянтин Павлишин підкорив вершину Монблан – найвищу гору Європи. Група альпіністів – любителів гір – у складі 8 українців та 1 поляка з 19 по 30 серпня цього року здійснювала сходження на вершину Альп. Для цього довелось досконало володіти навиками альпінізму та пройти акліматизацію, яку й реалізували за декілька днів до сходження на Монблан на горі Гран Парадізо, що вивищується в Італії на 4061 метр.
Як засвідчує сайт Надвірнянського коледжу із сенсаційним і вітальним повідомленням про досягнення Костянтина, він готувався до сходження півроку, бігаючи крос з перепадами висоти. Студент дуже лаконічно ділиться враженнями: «Підкорювати вершину, звісно, виявилося нелегко, та завдяки злагодженій роботі команди і вмінню опановувати себе нам це вдалося. Відчуваєш на повні груди велич гір, захоплює дух від неземної краси вершини».
Знаходиться Монблан у Західних Альпах, на кордоні Франції та Італії. Висота шпилю – 4810 метрів. Довжина масиву – 50 км. Площа зледеніння ¬ понад 200 квадратних кілометрів, це великий льодовик Мер-де-Глас, центр альпінізму. Під Монбланом прокладено автомобільний тунель завдовжки 11,6 км, що з’єднує Францію з Італією. Біля західного та південного підніжжя гори відомі гірськолижні курорти Шамоні та Курмайор.
Цікавою є історія підкорення Монблану. У 1741 році англійці Річард Покок та Вільям Уиндхем знехтували попередженнями місцевих жителів і здійснили сходження на гору Монтенв’є – одну з вершин гірського масиву Монблан. Через 20 років їх сходження повторив молодий вчений Орас Бенедикт де Соссюр. Наукові прилади і речі де Соссюра несли 18 провідників. У своєму багажі швейцарський природознавець мав навіть пантофлі. А ще парасоля, намет, розкладне ліжко, матрац, ковдри, дві куртки, три піджаки, три жилета, шість сорочок, біла парадна одіж, дорожній одяг, чоботи, гетри і три пари черевик. Захопившись вивченням цих гір, він призначив грошову винагороду тому, хто підкорить найвищу гору масиву Монблан і розвідає способи підйому на вершину.
Звичайно, знайшлися сміливці. Вперше підкорили пік Монблану у 1786 році Жак Бальма і Мішель Паккар. Перша жінка – Марія Парадіс – здійснила підйом на вершину Монблану в 1808-му. Хоч Монблан – одна з найпопулярніших гір і всі її маршрути розроблено, однак вона забрала життя декількох тисяч людей, причому не тільки альпіністів. Та молодь не боїться ризикувати. Вона прагне віднайти себе, самоствердитись, всебічно розвиватись.
Хто може підкорити вершину? Сильні духом, фізично розвинені люди, які постійно самовдосконалюються і не зупиняються на досягнутому. У житті не раз доводиться долати труднощі, брати вершини, і кожен фініш – це, по суті, старт.
17-річний студент, уродженець Надвірної, навчався у ЗОШ І-ІІІ ст. № 2, уславив Надвірнянський коледж, насамперед, тим, що продовжив список хоробрих, відчайдушних людей, які увійшли в історію альпінізму, справжніх романтиків, любителів природи. До речі, слово альпінізм походить від назви гір Альп. Справді, Альпи захоплюють. Влітку сюди прагнуть велосипедисти, парапланеристи, взимку – сноубордисти, гірськолижники, а цілорічно – всі любителі гарної природи.
Костянтин «альпінізує» уже три роки. Знайшов однодумців, з якими в аматорській групі відточують свій новий фах. Заручився також підтримкою і професійними порадами батька, котрому також не байдужа альпіністська справа. Має з однодумцями найближчу амбітну мету – підкорити вершину Сіврідах у Туреччині. Ще цього року.
Ні словом сказати, ні пером описати, які почуття нахлинули у момент подолання вершини Монблан. Радість перемоги? Віра в себе? Оптимізм і наснага? А може, і дещо інше, несказанно величніше. Відчуття повноти щастя, жаги до життя, морального здоров’я.
Студент-третьокурсник Костянтин Павлишин, майбутній правознавець, влив у коледжівську родину новий струмінь, наповнюючи студентів Надвірнянського коледжу НТУ вірою в те, що наполегливим і мужнім у житті підкоряються вершини, а справжнє людське щастя і насолоду приносить здоровий спосіб життя, всебічний розвиток, відчуття незвичайної краси.
Тетяна Федак,
викладач Надвірнянського коледжу
Версія для друку
1,106 переглядів
