Надвірнянець, яким пишається Україна

З людиною, про яку розповідаю, товаришую і знаю не один рік. Ціную його приязнь, надійність друга, захоплююсь і подивовуюсь його небаченому потягу до науки. Переконався сам і в колі своїх друзів та колег, що ця людина є науковцем вищої проби не лише в Україні, але й за її межами. Судіть самі: Ярослав Николайчук є автором понад чотирьох сотень наукових праць, 56 патентів і авторських свідоцтв, 26 наукових праць, які індексуються науково-метричними базами.

Вражає наукова школа професора, доктора технічних наук, завідувача кафедри спеціалізованих комп`ютерних систем Тернопільського національного економічного університету Ярослава Миколайовича Николайчука. Під його керівництвом виконали і захистили дисертації добрих три десятки молодих науковців – кандидатів технічних наук і три доктори технічних наук. Четверо вихованців його наукової школи очолили кафедри комп`ютерних систем у вишах Тернополя й Івано-Франківська, двоє стали проректорами з наукової роботи у вишах Бучача й Тернополя, а один – декан факультету.

А починалося усе у Надвірній, де народився на свято Різдва Пресвятої Богородиці 21 вересня 1943-го. Вступав у Львівський політехнічний інститут, маючи уже дворічний стаж роботи слюсарем. Понад три десятки років його наукової діяльності пов`язані з Івано-Франківським інститутом нафти і газу, нині Національним технічним університетом. Протягом останніх 18 років завідує кафедрою Тернопільського національного економічного університету. Він – відомий в Україні та світі вчений у галузі інформатики та комп`ютерних технологій. Зробив значний внесок у розробки теорії джерел інформації, теорії та побудови високопродуктивних мультибазисних процесорів на основі теоретико-числових перетворень Крестенсона та Галуа, теорії методології та техніки побудови низових рівнів комп`ютерних мереж і розподілених комп`ютерних систем реального часу. Керівник та головний конструктор ряду наукових проектів, котрі реально впроваджені на Івано-Франківському приладобудівному заводі, цементно-шиферних комбінатах і нафтопереробних заводах, Хмельницькій і Рівненській атомних електростанціях, на підприємствах Куби, Бангладешу, Індії, Польщі, Росії. У вітчизняних та зарубіжних наукових колах його знають як організатора наукової роботи серед студентів, магістрів та аспірантів. Протягом десятків років організовує міжнародні наукові конференції з участю вчених США, Мексики, Болгарії, Польщі, Німеччини та Росії. Член редакційних колегій науково-технічних журналів «Комп`ютінг», «Оптико-електронні інформаційно-енергетичні технології» та ін. Науковий керівник Інституту мікропроцесорних систем керування об`єктами електроенергетики НАН України у Львові.

Два роки тому йому присвоєно почесне звання «Кращий винахідник Тернопільської області», отримав Подяку міністра освіти і науки України Лілії Гриневич та Почесну грамоту голови Івано-Франківської ОДА, удостоєний найвищої почесної відзнаки Георгія Переможця І ступеня УПЦ КП із благословіння Святійшого Патріарха Київської і всієї Руси-України Філарета.

Примітно, що наш ювіляр попри насичену і високорезультативну науково-викладацьку роботу (зокрема, читає курси лекцій з дисциплін «Спеціалізовані комп`ютерні системи», «Теорія автоматичного управління», «Цифрова обробка сигналів та зображень») знаходить час, щоб віддатися своєму улюбленому заняттю на дозвіллі – гірському туризму в рідних Карпатах. Він – умілий і вправний гірський лижник. Лише недавно, у серпні, мандрував, насолоджувався, приглядався і вникав у віковічну суть карпатських вершин – Говерли і Пожижевської. Знавці красного письменства дають високу оцінку його віршам.

Написав декілька книг, присвячених теорії походження Атлантиди. Філософ Платон описує Атлантиду як багатий острів, що знаходився у давнину за Геракловими стовпами, і яка нібито була квітучою державою, котрою правили могутні володарі, а з мешканцями острова – атлантами – воювали предки афінян. Ярослав Николайчук дійшов у своїх дослідженнях до висновку, що утворилась Атлантида на території сучасних Тернопілля і Хмельниччини, а не в Атлантичному океані, чи Середземному морі або острові Фарос, як стверджують досі у своїх версіях зарубіжні дослідники. Як патріоти-земляки мусимо вірити версії шановного пана професора-надвірнянця.

Знаючи наполегливість і переконавшись у високопродуктивній працездатності пана професора, вірю, що він і в четвертій чверті свого віку захоплюватиме і причащатиме нас, друзів, великий обшир наукової і студентської спільноти своїми новими, неординарними пошуками і відкриттями не лише у галузі комп`ютерних технологій і систем, але й у сфері туризму і науково-пізнавальної літератури. А ще маю добре позитивне передчуття, що й Атлантиду шановний професор-ювіляр наблизить до нас не лише її територією, істинним первинним її походженням, але й допоможе увійти їй в усій красі і гордості у наші душі і серця.

Довгих літ життя, працелюбності і нових наукових відкриттів Вам, Ярославе Миколайовичу!

Ярослав

Монастирецький,

м. Надвірна.