Газета по-надвірнянськи
 

Пам`ятний Хрест воскрес, освятився і стоятиме-служитиме духовності на віки

19 жовтня 2018, 11:51 | Рубрика: Ми - українці Версія для друку Версія для друку 243 переглядів

У неділю, 14 жовтня, святкували храмове свято Покрови Пресвятої Богородиці у мікрорайоні на вул. Руднєва у Надвірній. А в післяобідню пору центральна вісь свята змістилася в іншу частину міста на розі вулиць Мазепи та І. Франка. Тут відбулась посвята оновленого Пам’ятного Хреста на честь скасування панщини за участі духовенства, представників районної та міської влад, жителів міста. 

мер

Чин посвяти провів Правлячий Архиєрей Коломийської єпархії УГКЦ Преосвященний владика Василій Івасюк спільно з Протопресвітером Надвірнянського протопресвітеріату УГКЦ отцем Андрієм Бакотою та всечесними отцями.

Пам’ятний Хрест – пам’ятка історії та монументального мистецтва місцевого значення, встановлений силами громади міста у пам’ять про подію, яка відбулась 3-го травня 1848 року – скасування кріпацтва на території нашого міста. Про це засвідчує викарбуваний 170-річної давнини напис: «Память данной свободи року 1848 дня 3-го мая. Скасованє панщини». Доля цього Хреста пройшла непросту та нелегку історію. Комуністична влада намагалась його знищити, але небайдужі надвірнянці відновили святиню і зберегли її для своїх нащадків. У 1990-му Хрест відновили та встановили на попередньому місці. З плином часу пам’ятка зазнала руйнацій і за ініціативи міського голови Зіновія Андрійовича, депутатського корпусу міської ради, представників громадськості цього року провели її реконструкцію.

Преосвященний владика Василій Івасюк після проведеного чину посвяти подякував усім причетним до відновлення святині, яка переносить нас у той пам`ятний день, 170 років тому, коли наші земляки раділи, що здобули таку довгоочікувану волю. Скільки разів нас заганяли у рабство, скільки перетерпіли переслідувань, скільки випробувань випало на долю нашого народу, але в усі часи вірні сини і дочки України жертвували своїм життям заради нашої свободи. І це Хресне Знамено сьогодні продовжує нас усіх об’єднувати заради перемоги. Адже в єдності – сила. Преосвященний владика Василій Івасюк побажав, щоб фундамент розбудови нашої держави і нашого міста залишався вкладеним нашими добрими справами, а Господь кріпив, оберігав кожного з нас своєю безмірною, незбагненною людським розумом, любов’ю. Хай єдність і сила освяченого відновленого Хреста і Господнє Благословення сходить на Надвірну, на її щирих людей – такими словами поблагословив учасників освячення Владика Василій.

старий-хрестОсвячення відновленого Хреста на Зелені свята 4 червня 1990 року.

Міський голова Зіновій Андрійович (на світлині) зазначив, що біля Пам’ятного Хреста зібралось так само багато людей, небайдужих надвірнянців, як і 28 років тому на Зелені свята, коли Владика Павло Василик освячував відновлену пам’ятку. Цей Хрест пройшов нелегку історію, але він до сьогодні нагадує нам про ті визначні і доленосні події, які відбулись у житті нашої громади. Адже пам’ять нетлінна і її не стерти, історію не переписати, хоч як не намагався це зробити тоталітарний режим. І наше сьогоднішнє завдання – зберегти цю пам’ять для майбутніх нащадків. Саме тому спільними зусиллями ми відновили цю пам’ятку історії. Міський голова подякував всім, хто долучився до реалізації проекту, зокрема, духовенству, а саме: Преосвященному владиці Василію Івасюку та протопресвітерові Надвірнянського протопресвітеріату УГКЦ отцю Андрію Бакоті за благословення у відновленні святині; автору проекту Ользі Голуб, майстру з виготовлення Хреста з карпатського пісковика, який мав би своєю міцністю стати довговічним, Василеві Ісопенку, підряднику з виконання всіх робіт ФОП Василеві Туріву, меценату Іванові Міськевичу, керівництву РДА та районної ради, представникам громадськості – голові Ради старійшин м. Надвірної Богданові Мушаку, комунальним службам, всім, котрі не залишалися байдужими і приклалися до відновлення пам’ятки, всім надвірнянцям, котрі у радянські часи утисків та переслідувань зберегли і відновили святиню.

До слів подяки долучився і голова РДА Олександр Кеніз, який привітав усіх присутніх зі святом Покрови Пресвятої Богородиці, 76-ї річниці створення УПА та Днем захисника України, а також відзначив, що нинішнім шанобливим дійством мовби передаємо естафету молодим поколінням, аби вони берегли Хрест, як символ духовності, пам`яті, честі й духу нації та народу.

На завершення всі спільно виконали Молитву за Україну – духовний гімн нашої держави – «Боже великий, єдиний, нам Україну храни».

Ось таку інформацію прес-служби Надвірнянської міської ради хочемо доповнити кількома історично-краєзнавчими штрихами. Передусім, як згадував у своєму виступі міський голова Зіновій Андрійович, на теренах міста Надвірної старожителі налічують-згадують про 16 таких пам`ятних Хрестів і варто їх усіх, а також каплиці, відновити зусиллями небайдужих містян, вірян, світської влади, духовенства. Як згадувалось, восени 1949 року за вказівкою районної комуністичної влади Хрест зруйнували і вивезли за місто, через півроку вночі люди таємно його віднайшли і повернули на місце. Проте пам`ятник знову тодішні владні лиходії демонтували, та надвірнянці вдруге встановили його у 1958 році. Та менше, як через рік, комуністичні служаки-атеїсти трактором вирвали із землі Хрест і вивезли за місто. Але небайдужі надвірнянці знайшли його біля річки Стримба і зберегли для нащадків.

священики

Як засвідчує публікація «Воскрес і освятився» журналіста світлої пам`яті Василя Байляка у першому в Надвірнянщині демократичному часописі «Вісник Надвірнянщини» у числі 3 від 16 червня 1990 року, навесні того року надвірнянці під керівництвом пластуна-ветерана Михайла Федоришина (він очолював тривалий час Раду старійшин м. Надвірної) відновили Хрест-пам`ятник. Серед тих, котрі взяли активну участь у відновленні, надвірнянці Ярема Андрійович, Лев Гриценко, Юрій Дем`янчук, Роман Цівкач, Володимир Андрійович, Олекса Буній, Степан Іроденко, Роман Іроденко, Степан Йосипенко, Михайло Заяць, Григорій Скорупський, Олег Андрійович, Лев Мушак, Юрій Загайкевич, Йосип Леочко, Іван Кінаш, Руслан Шибістий, брати Цьомки. У подячному слові міський голова Зіновій Андрійович на цьогорічному святі Покрови згадав у відновленні Хреста у 1990-му також надвірнянців Богдана Костика, Дмитра та Юрія Гречків й інших, перепрошуючи наперед за можливу неповну інформацію про це.

На той час, тобто у червні 1990-го року, автор згаданої публікації Василь Байляк зауважив, що добрій справі допомогли й інші люди, але з цілковито сучасних на той час причин їх імена тоді ще розкрити не було доцільним. У понеділок Зелених свят, 4 червня 1990 року, відбулося свято новоосвячення воскреслого із мертвих Хреста-пам`ятника, яке відправив єпископ УГКЦ Павло Василик зі священством. Людей зібралося дуже багато, оціночно можна казати про 3 і більше тисяч осіб, незважаючи на тодішній робочий день. Після освячення відбувся короткий мітинг, на якому виступили секретар Надвірнянського міського осередку НРУ Богдан Николайчук, невтомний відшукувач і відновлювач Хреста Михайло Федоришин, голова міської ради Богдан Березицький, депутат обласної ради Федір Ковтун, голова осередку товариства «Меморіал» Роман Кисілевський та журналіст Василь Байляк. Того ж дня єпископ Павло Василик здійснив обряд благословення газеті «Вісник Надвірнянщини», яка з 1 січня 1991 року виходить під назвою «Народна Воля».

Що ж має нас навчити і які уроки маємо винести із цієї своєрідної духовно-християнської і національно-державницької сув`язі, початком якої є третій травневий день 1848 року, згодом четвертий червневий день 1990-го і 14 жовтня – Святопокровський день 2018-го? Передусім, маємо кожен усвідомити, що є великим християнським гріхом, вірніше, диявольською витівкою, намагання заперечити Христову науку і святі місця, пов`язані з Ним і Матір`ю Божою, а також піднімати руку і зазіхати на Храми і Знамення Господні. Бо історія учить і переконує, що відплата за гріх все одно наступає, якщо не безпосередньо для грішника, то для його наступних поколінь. Далі: тримаймося тієї віри, котрою молилися батьки і діди і котра їх вивела з неволі панщини, іноземного поневолення та більшовицько-комуністичної атеїстичної доби. Подаваймо руку любові, руку віри, аби не загубитися у сучасному мінливому і не завжди праведному світі. Пам`ятаймо: кожна людина дає від щирого серця те, що має. Цінуймо і виховуймо нашу молодь і маймо упевненість, що переможемо ворога, рана від злодіянь якого кровоточить на сході, тільки зі знаменням Христовим і Господньою молитвою. На цих важливих цінностях наголосив у своїй проповіді владика Василій Івасюк. Такі поради і життєві істини мають стати дороговказом нам на кожен день.

Іван ГРИДЖУК «Народна Воля».

Світлини Михайла ЛУКАЧА.

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!