Газета по-надвірнянськи
 

«Скорий» і «Кельт» зустрілися з пластунами Білих Ослав

5 жовтня 2018, 13:07 | Рубрика: Новини Версія для друку Версія для друку 110 переглядів

Позаминулої вересневої неділі у рамках відзначення 100-річного ювілею ЗУНРу юні білоославські пластуни 101-го куреня ім. Назарія Яремчука (виховники Леся Бойко і Ганна Мочкодан) у Музеї Марійки Підгірянки зустрілися зі своїм 93-річним земляком Дмитром-Олесем Гуменюком і його 62-річним сином – художником Андрієм.

Старший Гуменюк з упівським псевдо «Скорий», яке вдало йому підходить і в такому поважному віці, уже півтора десятиліття очолює Львівське Крайове Братство ОУН-УПА, у колі дорослих і менших односельчан згадав своє дитинство у рідному селі, роки навчання у Коломийській гімназії, молодечі бойові стежини-дороги в Українській Дивізії «Галичина» та Українській Повстанській Армії, за які відбував покарання у Норильських концтаборах.

білі-ослави

У національно-визвольних змаганнях також воювали дивізійники – його батько Микола і стрийко Дмитро, які загинули від ворожої кулі. А ще тоді присутні дізналися від поважного гостя, що його патріотичний тато був і вояком Української Галицької Армії. У своїй хаті він одну кімнату віддав під «Рідну школу», до того ж ще й оплачував працю двох учителів, а також активно допомагав будувати хату-читальню для сільського осередку «Просвіти».

А щоб більше дізнатися, то порадив прочитати його книгу «Спогади про буремні роки визвольних змагань», яка вийшла друком шість років тому у Львові.

Час від часу в розмову втручався молодший Гуменюк – Андрій. «Кельт» – його нинішній фронтовий позивний на сході України. Він допомагав нагадувати батькові призабуті події, про які не раз наслухався і чудувався його героїзмом. Про себе мало розповідав і про свій добровольчий батальйон «ОУН» на вогненному воєнному сході України, мотивуючи тим, що біль неньки України виспівав у книжці «Пісні війни», яка щойно вийшла у львівському видавництві «Сполом», і відразу авторський примірник подарував книгозбірні Музею.

Цьогорічний традиційний приїзд нашого односельчанина Дмитра Гуменюка із древнього Львова у рідне село осінньої пори, на яку припадає день його народин, відбувся не тільки за покликом серця вірного сина своєї землі, але й на прохання автора цих слів, щоб дофільмувати кадри у Музеї Марійки Підгірянки та в околицях гірської місцевості до вже майже завершеної художньо-документальної стрічки «Покоління повстанців» режисера-журналіста Ольги Терешкун з Івано-Франківська. А ще не міг натішитися довголітній ветеран визвольних змагань і праці та як водій із багаторічним досвідом, що цього разу приїхав до Білих Ослав направду сучасною європейською дорогою.

 Василь ЛЕВИЦЬКИЙ,

член НСЖУ, с. Білі Ослави.

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!