Батько наймолодшого полоненого моряка проживає у Надвірній

Дмитро Ейдер:

«Сподіваюся, що мій син та його побратими повернуться з московської неволі…»

На початку другої декади грудня Андрієві Ейдеру виповниться 19. Але свій день народження він зустріне… у неволі.

Андрій – наймолодший із 24-х членів екіпажів малих броньованих артилерійських катерів «Бердянськ» (якраз на ньому служив Андрій) і «Нікополь» та рейдового буксира «Яни Капу», проти яких 25 листопада прикордонні кораблі Російської Федерації вчинили агресивні дії під час їх планового переходу з порту Одеса в Маріуполь.

Позавчора, 28 листопада, підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя заарештував на два місяці 24 українських моряків за, начебто, незаконний перетин державного кордону. Під час обстрілу спецназівцями ФСБ суден у районі Керченської протоки Андрія поранили. Його прооперували.

«Народна Воля» 29 листопада поспілкувалася з батьком відважного юнака Дмитром Ейдером, який нині зі своєю новою сім`єю проживає у Надвірній, вони приїхали з Одеси півроку тому. Дмитро Євгенович – одесит з німецьким корінням. Він – коваль-зброяр, майстер народних ремесел. Із своєю дружиною Євгенією, яка є корінною надвірнянкою, вже 4 роки займається волонтерством.

Він розповів, що останні декілька років Андрій жив із бабусею в Одесі. Ще змалку полюбив море. Тому вступив до морського транспортного ліцею в Одесі. Після його закінчення відбув на військові навчання, де і підписав контракт на службу у ВМС. На флоті Андрій встиг прослужити зовсім небагато – 2 місяці, а на третьому місяці служби став бранцем…

Зараз батько дуже переживає за сина і тримає постійний зв’язок із Червоним Хрестом. Поки що не вдалося з`ясувати, яке саме поранення у нього. Водночас він вірить, що Андрій перенесе всі труднощі, бо за характером завжди – оптиміст, веселий і самостійний. Та найбільше Дмитро Ейдер сподівається, що вища державна влада задіє всі важелі впливу на російську сторону, щоб на волю вийшов його син та сотні побратимів-оборонців рідної землі.

У цю тяжку хвилину краяни поділяють тривогу родину Ейдерів і, висловлюючи свою підтримку, молять Всевишнього за визволення наших хлопців.

Наш кор.