Газета по-надвірнянськи
 

Для них незалежність – справа всього життя

27 листопада 2018, 11:15 | Рубрика: Новини Версія для друку Версія для друку 9 переглядів

У кожній справі важливим є початок. А в такій історично важливій як відродження української держави в умовах тоталітарної радянської дійсності особливо. Очевидним є те, що такі історичні зміни не можуть відбутися лише за рішенням у столиці. Тут потрібна могутня хвиля всенародної підтримки – у кожному місті і селі. Саме це і дозволило отримати результат 1 грудня 1991 року. Але у кожному місті чи селі це мало відбутися по-своєму. Якщо з відстані років подивитися на Надвірну, то, навіть, наші патріотичні люди вважали, що у Надвірній ніщо подібне до того, що сталося, є неможливим. І все ж Надвірнянський район є серед кращих в Україні. Так сталося тому, що за нашими успіхами стояли люди, для яких Незалежність – справа життя.

У рік досягнення поважного 90-річного віку, перш за все, згадую Стефанію Іванівну Гринішак. Вона стала душею і серцем українського відродження і просвітництва, починаючи від 1989-го. У минулому учасниця підпілля ОУН, відразу почала працювати для України вже у 1989 році. Вона – ініціатор багатьох патріотичних і духовних починань у середовищі людей, відданих українській ідеї. Усім нам, хто працював поряд, вона вселяла впевненість у необхідності і важливості того, що робилося. Контролювала також доведення кожної справи до завершення, вносила багато важливих пропозицій для пожвавлення українського просвітництва. Згадаю лише кілька справ, ініційованих Стефою Гринішак. Це – Коляда 1990-го, коли заколядовані гроші скеровували на допомогу політв’язням Дмитрові Синяку і Дмитрові Черевку, придбання українських книжок для бібліотеки «Просвіти», передавали до військової частини, дарували дітям зі сходу чи півдня України у час відвідання ними нашого району на Різдво або використовували для інших високих цілей. Саме вона ініціювала створення бібліотеки «Просвіти». Адже на той час у бібліотеках бракувало книг з історичної української класики, неспотворених радянською системою. Вона запровадила обов’язкове чергування у бібліотеці. Книги видавали читачам учням і викладачам шкіл, приймали громадян і реєстрували їхні звернення. Існували й інші не менш важливі справи. Для порівняння можу сказати, що подібну роботу в органах влади виконують кілька відділів. Чоловік Стефи Іванівни Степан упродовж 1940-1950-х років – підпільник ОУН, а з 1989-го разом із дружиною не покладаючи рук працювали для справи відродження української державності. Брав участь у поїздках на схід України у час Ланцюга Злуки, на Південь у серпні 1990 року на Всеукраїнське віче з нагоди 500-річчя Козаччини, до Верховної Ради України напередодні прийняття Декларації про державний суверенітет і 24 серпня 1991 року. Його активну життєву і патріотичну позицію завжди враховували при обговоренні важливих питань і проведенні численних заходів.

У такій справі як пробудження національної свідомості важливою є наявність лідера, здатного організувати людей, переконати їх в успіхові та повести їх за собою. Яскравою постаттю, яка це довела, став світлої пам’яті Микола Мацьків. Він ще 1989-го організував і очолив церковний хор. Кожен свій день він жив для України, для рідного міста і його людей. Люди йому вірили, поважали і йшли за ним. Довкола нього завжди гуртувалися особистості високої духовності, його однодумці, сприймаючи зразком людини з патріотичною громадянською позицією.

Повсякчас поруч із Миколою Мацьківим знаходилась його дружина Надія Омелянівна. Вони обоє працювали викладачами музичної школи, це – талановиті педагоги і митці. Пані Надія після чоловіка очолила церковний хор і є його незмінним керівником. А ще вона очолює міську організацію Союзу Українок. Тут згуртувалися жінки, котрі є однодумцями свого лідера. Більшість союзянок співають у церковному хорі. Упродовж багатьох років хор виступав майже на всіх відзначеннях патріотичних, державних і місцевих свят і є візитівкою нашого міста.

По дорозі батьків пішов і їхній син Євген. Він є чудовим скрипалем. Успадкував від батьків високу громадянську позицію. Євгена обрали депутатом районної ради першого демократичного скликання. Разом із викладачами музичної школи підготував концертну програму патріотичних пісень в основному часів Січового стрілецтва. Із цією програмою колектив виступив у 1989-му в Народному домі в Івано-Франківську, а також у Коломиї і Надвірній.

Молодший син Орест Мацьків – теж творча особистість. Тривалий час працював на районному радіо. Підтримав він і родинну традицію – утворив та очолює естрадний дитячо-молодіжний колектив, який користується популярністю у надвірнянців, у першу чергу, молодих. Репертуар колективу сучасний, популярний і патріотичний.

Світлої пам’яті Дмитро Будзак – учасник підпілля ОУН. У 1930-ті – активний діяч читальні «Просвіти» у Надвірній. Із 1989-го постійно приходив до «Просвіти», брав участь у всіх просвітніх заходах, у т. ч. у коляді 1990 року, а також у просвітницьких заходах на сході та півдні України. Його пропозиції становили основу планування таких заходів нашого міста.

Окремо скажу про жінок – просвітянок м. Надвірної.

Світлої памяті Анна Костик. У час другої більшовицької окупації разом із чоловіком перебувала в УПА і в підпіллі, тобто на нелегальному становищі. Чоловік загинув у бою з НКВСівцями, а вона з маленькою дитиною на руках скиталася по селах. Коли син підріс і настав час віддавати його до школи, вона повернулася додому. У просвітній діяльності брала участь від 1989 року. Завжди її позиція із різних питаннь визначалася важливістю для Незалежності, для розвитку та зміцнення «Просвіти». Такий підхід для неї властивий ще з часів підпілля. Брала участь у виїздах на 500-річчя Козаччини. Всі ми знали її як скромну, виважену і розумну людину.

Світлої пам’яті Ольга Бойко – активна діячка читальні «Просвіти» у Надвірній. У сорокові роки минулого століття – підпільниця. Її заарештували, засудили на десять років. Ув’язнення відбувала у Сибіру. Після повернення з ув’язнення не змінювала своєї позиції, переймалася тяжким становищем України у СРСР. Із 1989-го долучилася до просвітницької праці у місті, вступила до Руху, до Братства вояків УПА та до товариства «Меморіал». Всюди і завжди – активна та ініціативна. У ставленні до людей керувалася почуттям справедливості. Робила все, що в її силах. Входила до ініціативної групи з підготовки Віча на Пнівському замку. Є учасницею всіх Всеукраїнських заходів, починаючи від Ланцюга Злуки 22 січня 1990 року. Високий патріотизм і любов до України – її головні життєві принципи.

Світлої пам`яті Стефанія Маківничук також підпільниця. Репресована. У багатьох відношеннях подібна до Олі Бойко, але спокійніша. У житті – виважена, чесна. Готова все віддати, все зробити для України. Учасниця багатьох всеукраїнських і місцевих заходів та акцій. До міського осередку Руху вступила відразу після його створення. Одна з організаторів Віча на Пнівському замку.

Стефанія Скора відноситься до тих людей, які живуть не для себе, а для України, для свого міста, для людей. Всіх вона любить і поважає. Дбайлива господиня. Берегиня національних і релігійних традицій та українських звичаїв. Разом зі Стефою Гринішак, Олею Бойко, Стефою Маківничук й Анною Костик займалися просвітницькою діяльністю. У повсякденних справах є відповідальною, спокійною і виваженою.

Дарія Кочержук – із патріотичної родини Свідруків. Борцям за волю України Миронові і Марті Свідрукам встановлено пам’ятник у центрі Надвірної. Дарія Михайлівна долучилася до просвітницької праці з 1989-го. Вся її родина – патріотична. Вона постійно надавала всяку можливу підтримку і допомогу як своєю участю, так і матеріально.

Згадані надвірнянці присвятили життя справі просвітництва і державного будівництва. Вони стали до лав борців за волю України молодими людьми у час збройної боротьби, а здійснилася їхня мрія через багато років мирним шляхом, у т. ч. їхніми стараннями та працею. Багато інших жителів нашого міста теж присвятили своє життя Україні. Про них згадаємо згодом.

Богдан Березицький,

голова Надвірнянського

районного об’єднання

«Просвіта»

ім. Тараса Шевченка.

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!