Газета по-надвірнянськи
 

Із Делятина через Львів з думками про Краків

2 листопада 2018, 12:32 | Рубрика: Історія і сучасність Версія для друку Версія для друку 48 переглядів

Хто б не був ти, то коли раз бачив ту лінію контурів гір Карпатських – вже ніколи її не забудеш. І в житті згадаєш як найкращий свій спомин, і на постелі смертній, як жаль невсипущий…

Гнат Хоткевич.

Цього року минуло шістдесят вісім літ із дня смерті уродженця містечка Делятин Надвірнянського повіту, видатного польського художника, педагога, ректора Краківської академії мистецтв Фридеріка Паутча (1877-1950).

Фридерік

Здавалося, весь карпатський світ перелив він у свої сонячні полотна, охопив красу наших гір, різнобарв’я гуцульських ярмарків, глибокий сум похоронних процесій, перестороги церков і хрестів, веселу музику троїстих музик. Окремі роботи художника вражають монументальними формами композиції – «Гуцульське весілля» (4,00×3,38 м), «Утопленик» (3,67×3,58 м), «Свячення трав і овочів» (3,00×2,30 м).

Дочка художника, доктор-палеонтолог Марія-Ельжбета Паутч (1923-2008 рр.) подарувала збірку батькових полотен Папі Римському Іванові-Павлу II, і тепер вони зберігаються в Архідієцезійному музеї кардинала Кароля Войтили у Кракові. Недавно вийшов у світ ґрунтовний альбом отця-доктора Андрія-Йосипа Новобільського, директора згаданого музею, під назвою «Фридерік Паутч. Сцени гуцульські». У 2010 році надруковано життєпис видатного художника авторства Софії і Тадеуша Бернадських «Краківським шляхом Фридеріка Паутча», перший розділ якого має назву «З Делятина через Львів з думками про Краків».

Фридерік Паутч народився 22 вересня 1877 року в Делятині у Надвірнянщині у родині Фридеріка і Ельжбети з чеської родини Спрідлік. Батько теж чеського походження і працював лісничим у надлісництві міста Делятина, згодом у Суходолі біля міста Долини. Тут юний Фридерік захопився красою Карпат, старовинних церков, неординарними типами людей у традиційному народному одязі. Саме у Станіславщині формувалось його уявлення про красу, правду і добро. Час не притупив захоплення Ф. Паутча Карпатами, стежки дитинства не обірвалися, не стерлися з пам’яті у зрілому віці. Навіть, коли він не міг відвідувати «край років дитячих», на його полотнах з’являлись гуцульські мотиви. Польський мистецтвознавець Петро Лукашевич зазначив: «Тематика гуцульська окреслила від початку до кінця творчості маляра його засадничі позиції».

Ф. Паутч здобув ґрунтовну освіту. В 1897-му закінчив класичну гімназію у Львові. Тут він зустрівся і заприятелював із двома майбутніми знаменитими художниками К. Сеульським і В. Яроцьким. Згодом юнак студіює право в університеті Яна-Казимира у Львові. Через рік переїжджає до Кракова, де продовжує вивчати право в Яґеллонському університеті й одночасно з 1900 до 1906 року навчається в Академії мистецтв під керівництвом Леона Вичулковського. Обдарований студент отримав стипендію фундації ім. А. Голюховського для навчання в Академії Жуліан у Парижі. Тут він займався у майстерні Жана-Пауля Лауренса.

гуцулФридерік Паутч «Трембітарі».

Гори стали його Меккою. Він любив горян, їхню мову, традиції, простий уклад життя.

Повернувшись із Франції, Ф. Паутч разом із двома приятелями, Владиславом Яроцьким (1879-1965) і Казимиром Сіхульським (1879-1942), приїхав до курортного села Татарова біля Яремного, і тут вони замешкали у старій лісничівці на півроку, малюючи краєвиди, сюжетні полотна, портрети гуцулів. Молодий художник творив красу, яка захоплювала, заворожувала, підштовхувала до роздумів і вивчення народних традицій.

Згодом Ф. Паутч проживав у Львові, де у 1911 році відбулась його перша велика виставка картин (близько двохсот), що здобула позитивні відгуки в тодішній пресі. У 1912-1919 роках молодий педагог працюва професором академії мистецтв і промислу у Вроцлаві, а в 1919-1925 роках – директором Школи декоративного мистецтва в Познані.

У 1925 році Ф. Паутча запросили на посаду професора Академії мистецтв у Кракові та керівника кафедри рисунка. Тут він отримав високу оцінку як педагог, художник і організатор. Промовистим є той факт, що Ф. Паутча двічі обирали проректором – у 1930-1931 і 1932-1933 роках і тричі ректором Краківської академії мистецтв – у 1931-1932, 1939-1940, 1940-1941 роках.

на-коні

Фридерік Паутч «Гуцул на коні».

Доробок знаменитого художника надзвичайно вагомий. За своє творче життя маестро створив декілька тисяч полотен. Йому притаманна витонченість рисунка, стрункість сюжету, здатність вдало вирішувати просторові композиції. Ф. Паутч виконав кількасот портретів видатних осіб, зокрема, президента Кракова Мечислава Капліцького, митрополита краківського кардинала Адама Сапеги, ректора Яґеллонського університету о. Костянтина Міхальського. Як згадувала дочка художника, доктор Марія Паутч, батько малював швидко, замовники поспішали забрати «ще мокрі» полотна.

Ф. Паутч оформив обкладинку до альбому «Гуцульщина. Повіт Косів». Цей альбом склала Михайлина Грекович для матеріалів доктора Аполінарія Тарнавського. Його видала повітова рада у Косові у 1932 році. На обкладинці, вдекорованій гуцульськими вишивками, художник помістив свою відому композицію «Дараби карпатські» (сплав лісу на швидкоплинному Черемоші).

Ф. Паутч брав участь у багатьох виставках польських митців, його твори експонувались на персональних виставках в Амстердамі, Берліні, Чикаґо, Дюссельдорфі, Гельсінкі, Києві, Лондоні, Москві, Парижі, Пітсбурзі, Празі, Ризі, Римі, Стокгольмі, Венеції, Відні й інших містах. І вражені відвідувачі часто зупинялись біля полотен маестро з гуцульської тематики – «Молода пара», «Трембітарі», «Гуцул на коні», «Гуцульський шлюб», «Перед церквою в неділю», «Дроворуб», «Свято Йордану».

Закоханий у незбагненний, проте близький і хвилюючий світ Гуцульщини, Ф. Паутч у своїх творах передав найхарактерніші образи гуцулів, живі погляди, красномовні жести жінок, дівчат, дітей та всезнаючих статечних ґаздів, які колись тут жили і раділи життю. Кожна його картина є не просто зафіксованим моментом-фактом, а своєрідною сповіддю про минуле карпатського краю, чарівною казкою, освідченням у любові до Гуцульщини.

Світлана ФЛИС,

старший науковий співробітник Музею

етнографії та екології Карпатського краю м. Яремче,

член НСЖУ.

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!