27 листопада 2018, 11:28 | Рубрика: Новини Версія для друку
343 переглядів
Голодомор 1932-1933 років став актом геноциду українського народу. Його організували керівництво ВКП(б) та уряд СРСР шляхом створення штучного масового голоду, який призвів до смерті від голоду більше як 4 мільйонів людей. Найбільшого удару цей геноцид завдав Українській СРР та Кубані, переважну більшість жителів якої становили українці. Вище керівництво Радянського Союзу й Української СРР на чолі зі Сталіним, розраховували на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.
Спланована конфіскація врожаю зернових та інших продуктів харчування у селян представниками радянської влади впродовж Голодомору 1932-1933 років безпосередньо призвела до вбивства селян голодом у мільйонних маштабах. При цьому тодішня радянська влада мала значні запаси зерна у резервах та здійснювала його експорт за кордон під час Голодомору, забороняла та блокувала виїзд голодуючих за межі України, відмовлялася приймати продовольчу допомогу з-за кордону. Попри те, що дії представників сталінсько-комуністичної влади, які спричинили смерть мільйонів людей голодом, кваліфікувалися згідно з нормами тогочасного радянського кримінального законодавства як вбивство, причини цього масового злочину ніколи в СРСР не розслідували та ніхто з можновладців, причетних до злочину, не зазнав кримінального покарання при тому, що навіть найвище керівництво СРСР, включаючи Сталіна, знало про факти загибелі людей від голоду.
Упродовж десятиліть масове вбивство людей штучним голодом не лише навмисно замовчувала радянська влада, а й взагалі забороняла про нього будь-де згадувати. З відомих на наш час документів випливає висновок про свідому організацію керівництвом Радянської Росії (пізніше — СРСР) винищення голодом саме українців. Голод організовувала більшовицько-сталінська влада на всіх їх етнічних землях, а не лише у межах УСРР. Організаційні дії та відкритий грабунок селян, який спричинював голод серед селянства, із застосуванням війська, розпочалися не пізніше 1920 року, із часу, коли Україна була, як зараз відверто пишуть, – «завоевана Красной армией в 1920» І першими організаторами й керівниками цих дій були В. Ульянов-Ленін і Л. Троцький.
І на завершення пропонуємо щирі християнські слова зі звернення до українського народу Варфоломія – Архиєпископа Константинополя – Нового Риму та Вселенського Патріарха: «Як і кожного року, історична та страждаюча Константинопольська Церква-Матір, спілкується з усіма вами з тягарем на серці, в молитві згадуючи Голодомор українського народу, трагічну та нелюдську подію 1932-1933 років, коли безліч людей загинули від навмисного та жорстокого голоду. Ця трагедія говорить сама за себе, серед інших жортоких вчинків проти людства та Божого творіння здійснених у двадцятому столітті, як найбільш насильницька трагедія в історії, досі відома».
Наш кор.