Газета по-надвірнянськи
 

Надвірнянське управління ГУ ДФС повідомляє:

27 листопада 2018, 10:53 | Рубрика: Інформує оДПІ Версія для друку Версія для друку 17 переглядів

Змінився порядок надання довідки про відсутність заборгованості

Міністерство Фінансів України наказом від 03 вересня 2018 року № 733 (далі – Наказ № 733) затвердило Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи .

Цей Порядок розроблено з метою поліпшення обслуговування платників при наданні довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка)

Зокрема, для отримання Довідки платник подає відповідну заяву:

-  у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу. Якщо заяву подано до державної податкової інспекції, її передають до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу;

- в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину «Електронного кабінету» з дотриманням вимог Законів «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання заяви органом, до якого її було подано.

Надається Довідка безоплатно за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у заяві.

Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування.

Наказ № 733 набирає чинності з дня набрання чинності Законом України від 05 жовтня 2018 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги», тобто 07.11.2018 року.

Підприємці – платники єдиного податку зобов’язані вести книги обліку доходів та надавати товарні чеки покупцю за його вимогою

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 – 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Форми книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення (далі – Порядки) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579.

Згідно з п. 1 Порядків фізичні особи –- підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку першої і другої груп, а також платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів, у якій щоденно за підсумками робочого дня відображають отримані доходи; фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів і витрат, у якій щоденно за підсумками робочого дня відображають отримані доходи та понесені витрати.

Водночас, Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі – Положення № 148), передбачено, що підприємства та підприємці здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Відповідно до п.п. 13 п. 3 розд. І Положення № 148 книга обліку, зокрема це книга обліку доходів і витрат.

Книга обліку доходів і витрат/книга обліку доходів – документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки. Форми відповідних книг обліку доходів і витрат / книг обліку доходів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, відповідно до вимог ПКУ (п.п. 14 п. 3 розд. І Положення № 148).

Згідно з п. 11 розд. ІІ Положення № 148 готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки у повній сумі. Оприбуткуванням готівки в касах фізичних осіб – підприємців, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх товарними чеками (квитанціями) і веденням книги обліку доходів і витрат (або книги обліку доходів), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі обліку доходів і витрат (або книзі обліку доходів) на підставі товарних чеків (квитанцій).

Керівники суб’єктів господарювання несуть відповідальність за дотриманням порядку ведення операцій з готівкою. Особи, які винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності в установленому законодавством України порядку (абзац другий п. 47 розд. ІV Положення № 148).

Отже, для оприбуткування в день одержання готівки в повній сумі її фактичних надходжень записи у книзі обліку доходів / книзі обліку доходів і витрат виконуються фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої – третьої груп щоденно за підсумками робочого дня, протягом якого отримані доходи або отримані доходи та понесені витрати, на підставі товарних чеків (квитанцій).

При цьому, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку зобов’язані оформляти товарні чеки (квитанції) та відповідно до п. 15 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями надавати їх покупцю товарів (послуг) за його вимогою.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 107.11).

Неприбуткові організації можуть надіслати реєстраційну заяву за формою 1-РН засобами електронного зв’язку

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 (зі змінами) (далі – Порядок № 440).

Відповідно до п. 6 Порядку № 440 реєстраційна заява за формою 1-РН може бути подана (надіслана) неприбутковою організацією засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, якщо установчі документи оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами).

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками податків відповідно до норм законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 22 травня 2003 № 852-ІV «Про електронний цифровий підпис» (далі – Закон № 852), Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі – Порядок № 557), що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу.

Згідно з п. 1 розд. ІІ Порядку № 557 електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства та на підставі договору про визнання електронних документів (далі – Договір), що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу.

Відповідно до абзацу четвертого п. 3 розд. ІІ Порядку № 557 створення електронного документа завершується накладанням на нього електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) підписувача (підписувачів), електронної печатки (за наявності), як передбачено для аналогічного документа в паперовому вигляді.

Відповідно до п. 11 розд. ІІ Порядку № 557 перша квитанція надсилається автору протягом двох годин з часу отримання електронного документа контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у п. 10 розд. ІІ Порядку № 557, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Друга квитанція направляється платнику податків за результатами розгляду реєстраційної заяви за формою 1-РН та прийнятого контролюючим органом рішення про: включення, повторне включення, відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру; виключення неприбуткової організації з Реєстру; зміну ознаки неприбутковості. Відповідно до пункту 8 Порядку № 440, таке рішення приймається контролюючим органом протягом 14 календарних днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви за формою 1-РН.

Відповідно і друга квитанція направляється платнику податків протягом 14 календарних днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви за формою 1-РН.

В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого контролюючим органом рішення про: включення, повторне включення, відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру; виключення неприбуткової організації з Реєстру; зміну ознаки неприбутковості або зазначаються причини не прийняття реєстраційної заяви за формою 1-РН в контролюючому органі.

Згідно з п. 1 розд. ІІ Додатку 1 до Порядку № 557 автор зобов’язаний вести архів надісланих до контролюючого органу файлів електронних документів із накладеними на них ЕЦП автора та отриманих електронних документів з ЕЦП контролюючого органу, а також зберігати цей архів протягом строку, передбаченого законодавством для зберігання відповідних документів на паперових носіях.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 102.04).

До уваги суб’єктів електронного декларування!

Надвірнянське управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області інформує, що з 01 січня 2019 року розпочнеться черговий етап електронного декларування в Україні (е-декларування).

Слід зауважити, що 07 листопада 2018 року набирає чинності Закон України від 05 жовтня 2018 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155), а Закон України від 22 травня 2003 року  № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» із змінами втрачає чинність. Це потрібно врахувати при отриманні послуг електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП).

Так, п. 2 ст. 22 Закону № 2155 встановлено, що ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи, відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.

Отже, починаючи з 07.11.2018 отримати послуги з формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів за довіреністю (у т.ч. посвідченою нотаріально) буде неможливо.

Разом з тим п. 5 розділу VII Закону № 2155 визначено, що електронний цифровий підпис та посилений сертифікат відкритого ключа, що його підтверджує, видані відповідно до вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис» до набрання чинності цим Законом, використовуються користувачами електронних довірчих послуг, кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг, які продовжують їх обслуговувати, відповідно як кваліфікований електронний підпис та кваліфікований сертифікат електронного підпису до закінчення строку дії посиленого сертифіката відкритого ключа, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Звертаємо увагу, що з метою завчасної підготовки до чергового етапу е-декларування в Україні потрібно перевірити:

¨ адресу електронної поштової скриньки, яка вказана у вашому персональному кабінеті Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — Реєстр);

¨термін дії та працездатність вашого ЕЦП для роботи з Реєстром.

Виконавши запропоновані дії, суб’єктам електронного декларування це дозволить завчасно підготуватись до чергового етапу е-декларування в Україні, чим полегшить роботу з Реєстром.

РРО, КОРО, РК: дізнайтесь про зміни у реєстрації та застосуванні

Наказом МФУ вiд 20.09.2018 року №773 внесено зміни порядку :

- реєстрації та застосування РРО,

- реєстрації та ведення розрахункових книжок (РК), книг обліку розрахункових операцій (КОРО),

- опломбування РРО.

Змінами спрощуються процедури реєстрації та застосування РРО на підставі однієї заяви без додатків, яка може бути подана в паперовій або електронній формі, а також запроваджується обмін електронними документами між виробниками, Центром сервісного обслуговування, суб’єктом господарювання та ДФС засобами інформаційної систем ДФС.

Умовою для такого спрощення є створення двох нових електронних реєстрів: – Реєстру екземплярів РРО та Реєстру центрів сервісного обслуговування РРО (Реєстр ЦСО).

Зміни, внесені наказом № 773, набирають чинностi в два етапи.

З 01 жовтня 2018 р. діють зміни, що не пов’язані з веденням Реєстру екземплярів РРО, Реєстру ЦСО та запровадженням електронного обміну документами між ДФС і ЦСО.

А саме, з 01.10.2018 р. суб’єкти господарювання можуть вести КОРО за спрощеним порядком, який не передбачає щоденне пiдклеювання фiскальних звiтних чекiв (Z-звітів) та ведення обліку ремонтів.

Водночас, необхідно забезпечити збереження щоденних фiскальних звiтних чекiв (щоденних Z-звiтiв) в електроннiй формi.

З 01.10.2018 р. можливо вiдмовитися від використання КОРО на РРО та РК у разі прийняття рішення про те, що у разi виходу з ладу РРО або вiдключення електроенергії, проведення розрахункових операцiй не здійснюється до моменту пiдключення резервного РРО або включення електроенергії.

Також з зазначеної дати перереєстрація РРО/КОРО у разі зміни даних, які зазначаються у реєстраційному посвідченні/КОРО та пов’язанні з перейменування районів, вулиць тощо, здійснюється на підставі заяви без додатків.

Решта змін наберуть чинності після набрання чинності наказом про затвердження порядків ведення Реєстру екземплярів РРО та Реєстру ЦСО.

Зокрема:
- реєстрація РРО та КОРО на підставі однієї заяви без додатків, у тому числі, поданої в електронній формі;

- обмін документами між ДФС і ЦСО через електронні повідомлення;

- надання права підпису заяви про реєстрацію РРО, КОРО та журналу використання РРО, отримання реєстраційних документів представнику суб’єкта господарювання.

Договора про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування: порядок укладення

Державна фіскальна служба України листом від 19.10.2018 № 32462/7/99-99-13-02-01-17 «Про надання роз’яснення» (далі – Лист № 32462) щодо укладення договорів про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Договір) повідомила наступне.

Відповідно до абзацу шостого п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» із змінами та доповненнями позитивне рішення комісії про призначення житлової субсидії може бути прийнято лише у разі, коли особи на момент призначення житлової субсидії сплачують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) у розмірі, не меншому ніж мінімальний, протягом двох місяців підряд перед днем звернення за призначенням житлової субсидії або сплачують єдиний внесок у розмірі, не меншому ніж мінімальний, протягом двох місяців підряд перед місяцем, в якому житлова субсидія призначається без звернення громадянина.

Водночас відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку ЄСВ, регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених Законом № 2464, або в частині, що не суперечить Закону № 2464 (частина 1 ст. 2 Закону № 2464).

Порядок укладення Договору врегульовано ст. 10 Закону № 2464 та розділом V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 (далі – Інструкція).

Частиною першою ст. 10 Закону № 2464 визначено категорію платників, які мають право на добровільну сплату ЄСВ.

Особа, яка виявила бажання брати участь у системі добровільного страхування, подає до органів доходів і зборів за місцем проживання заяву за формою згідно з додатком 3 до Інструкції (далі – Заява), копію трудової книжки (за наявності), виписку з системи персоніфікованого обліку (ОК-5) та копію документа, що посвідчує особу, а члени особистого селянського господарства надають також документ, що підтверджує їх членство в такому господарстві (пп. 1 п. 2 розділу V Інструкції).

Відповідно до частини сьомої ст. 10 Закону № 2464 та пп. 2 п. 2 розділу V Інструкції орган доходів і зборів відмовляє в укладенні Договору у разі, якщо особа підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, не відповідає вимогам щодо осіб, які мають право на добровільну сплату ЄСВ, надала неповні або недостовірні відомості, раніше уклала Договір, дія якого не припинена або за яким не виконано передбачені Договором умови, бажає укласти Договір на строк менше одного року (крім Договорів одноразової сплати).

В інших випадках відмова в укладенні Договору не допускається.

З особою, яка подала Заяву, після перевірки викладених у ній відомостей органами доходів і зборів у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання Заяви укладається Договір відповідно до типового Договору, наведеного у додатку 4 до Інструкції, а у разі бажання особи сплатити ЄСВ за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), Договір укладається за формою, наведеною в додатку 5 до Інструкції.

Особи, які мають право на добровільну сплату ЄСВ, беруть участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного у Договорі, але не менше одного року (крім Договорів про одноразову сплату) (частина друга ст. 10 Закону № 2464).

Враховуючи викладене, нормами Закону № 2464 передбачено укладення Договорів з:

► членами особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню, – за всіма видами соціального страхування (на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та пенсійне страхування) укладених, з такими особами на строк не менше одного року;

►особами, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними п. 1 частини першої ст. 4, та не належать до платників ЄСВ, визначених пунктами 4, 5 та 51 частини першої ст. 4 Закону № 2464, у тому числі іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, – на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на строк не менше одного року, крім Договору одноразової сплати, термін дії якого 10 календарних днів з дня його підписання.

Крім цього, приписами абзацу третього частини третьої ст. 10 Закону № 2464 чітко визначено терміни розгляду таких Заяв – не більше 30 календарних днів.

Нормами частини восьмої ст. 10 Закону № 2464 визначено, коли Договір може бути достроково розірваний.

Сплачені суми ЄСВ у разі дострокового розірвання Договору поверненню не підлягають, при цьому період, за який сплачено ЄСВ, враховується до страхового стажу тільки за умови подання Звіту про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та суми доплати до органів доходів і зборів згідно з додатком 6 (далі – Звіт) до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (підпункт 3 пункту 3 розділу V Інструкції).

Якщо укладений Договір достроково припинено або не виконано умови договору, штрафні санкції за такі порушення не передбачено, а Звіт подається за періоди, за які сплачено страхові кошти.

При цьому особам, які не виконали умов Договору та виявили бажання знову брати участь у добровільному страхуванні, у подальшому в укладенні Договору буде відмовлено.

Лист № 32462 розміщено у розділі «Нормативні та інформаційні документи» сервісу «Загально-доступний інформаційно-довідковй ресурс» ДФС України.

Електронний кабінет платника: тепер є можливість перевірки фіскального чека

У Надвірнянському управлінні ГУ ДФС в Івано-Франківській області розповіли. ДФС на веб-порталі запроваджено електронний сервіс «Пошук фіскального чека». За допомогою цього сервісу платники мають змогу оперативно отримати інформацію про здійснені розрахункові операції у будь-якій торгівельній точці будь-якого населеного пункту країни.

За час тестування сервісу встановлені випадки невідповідності отриманих споживачами розрахункових документів при здійсненні готівкових розрахунків електронним копіям цих розрахункових документів, які передані відповідними РРО до ДФС. Для з’ясування причин такої невідповідності органами ДФС організовано проведення контрольно-перевірочних заходів.

Можливість перевірки чеку через електронний сервіс, встановлення достовірності його даних та факту передачі до ДФС, є запорукою захисту прав громадян як споживачів, а також запобіжником зловживань під час здійснення розрахункових операцій.

Просимо споживачів у разі відсутності або невідповідності реквізитів чеків на сервері ДФС наявному розрахунковому документу направляти до ДФС письмові звернення із цих питань з додаванням копій отриманих розрахункових документів для організації та проведення відповідних контрольно-перевірочних заходів.

Крім того, у разі отримання користувачами фіскального чеку, який викликає сумнів, вони теж можуть надіслати до ДФС електронний лист із прикріпленим фото чеку.

Нагадаємо, що сервіс знаходиться у відкритій частині Електронного кабінету, доступ до якої здійснюється в режимі реального часу (24/7/365) без ідентифікації особи за посиланням: cabinet.sfs.gov.ua/cashregs/check.

Пошук електронного чеку здійснюється за його фіскальним номером та датою.

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!