- Народна Воля - http://volya.if.ua -

П’ять років Революції Гідності: віримо у перемогу нації

Posted By Модератор On 16.11.2018 @ 14:38 In Тема дня | No Comments

гідність [1]Саме 21 листопада 2013 року ознаменувало для українського народу певну історичну віху, коли вони вирішили не миритися із поверненням до лона Російської імперії і рішуче заявили про своє прагнення до європейського вектору розвитку та побудови подальшого життя країни у дусі демократизму, соціальної значимості кожної людини й увіковічнення в життя ідеалів багатьох поколінь українців, які, передусім, мріяли про те, щоб Україна була українською і в ній панував економічний порядок та стабільність.

Та тодішня влада на чолі із Віктором Януковичем вирішила знехтувати волею народу і припинила підписання асоціації з Європейським Союзом, заявивши про тотальне зближення з Росією та її країнами-сателітами. Іскрою, яка запалила революційний вогонь, стало побиття студентів «беркутами» вночі 30 листопада 2013 р., а вже 1 грудня того ж року мільйонне віче ознаменувало новий етап переродження української нації.

На превеликий жаль, мирної революційної перемоги тоді не склалося: у легіоні Героїв Небесної Сотні – більше сотні патріотів рідної української землі, які загинули від вогнепальних поранень та побиття владоохоронцями і проплаченими тітушками.

Саме ці події, а також Помаранчева революція 2004-2005 років, коли мирним шляхом вдалося досягти проведення чесних і прозорих виборів та перемоги проєвропейського кандидата Віктора Ющенка, який тоді разом зі своїми прихильниками, більшість із яких і сьогодні при владі, заявляли про побудову країни – нової, європейської і соціально значимої. Та політичні чвари і міжусобиці тоді так і похоронили це стремління.

У ці листопадові дні ми повинні оглянутися назад і переусвідомити важливість багатьох речей.

Наша держава, як і її громадяни, ще й не наблизилися саме до Європейського Союзу, європейського рівня життя і тим більше до соціальних стандартів. У ті важкі для нашого народу дні 2013-2014 років, коли витало у повітрі і вчувалося у думках людей – ось поженемо ми цю московську банду і буде Європа тут… У рідних Карпатах, на териконах Донбасу, у південних вільнолюбивих степах… Та банду погнали… Але… Можливо, розв’язана Російською імперією війна не дає розправити крила, але при цьому, ми не повинні забувати по відсутність дієвого реформування в країні, особливо, безкомпромісного і тотального винищення та викорінення корупції. Бо, як можемо спостерігати зараз – корупція не тільки після революційного удару відновилася, але й розрослася.

Повинні враховувати той факт, що наш народ завжди прагнув соціальної значимості, але, як не гірко це констатувати, люди змушені вистоювати у чергах, щоб отримати ту бажану субсидію, бо інакше без неї ніяк не виживеш. Але ж у той час власники газових, енергетичних компаній і далі багатіють, навіть не приховуючи зростання своїх і так суттєвих статків. А чи так мало бути?.. Після жертв Майдану, після вмитого кров’ю Донбасу, ну врешті-решт, коли люди буквально змушені їхати в сусідню Польщу чи Чехію, щоб на найважчих роботах заробити копійку і прогодувати свої сім’ї.

І ще однією революційною вимогою стало покарання організаторів та виконавців розстрілів мітингарів. Та й досі не почуто ствердних й остаточних відповідей щодо того, хто дозволив використовувати вогнепальну зброю, хто безпосередньо організовував банди тітушок і хто їх озброював… Врешті-решт, хто ті снайпери, які, знехтувавши всіма моральними принципами, почали стріляти, що саме основне, по молоді, по цвіту нації…

Український народ за всю історію творення і торування непростого шляху до Незалежності, саме в борні і в непростому гарті здобував свої перемоги та звитяги. Вже за історію Незалежності численними мітингами, акціями протесту, страйками він домагався покращення життя. Революція на граніті у 1990-му, Помаранчева революція, а потім уже Євромайдан, який переріс у Революцію Гідності, повинні були б завершити певний етап переродження і формування держави Україна нового типу та української нації з сильним громадянським суспільством і з відповідальною владою, яка житиме за принципами чесності. Чи так воно сталося і чи станеться?.. Питання ще досі відкрите, але в ньому аж забагато невідомих чинників і підводних каменів.

День Свободи та Гідності, який ми відзначатимемо 21 листопада, привід ще раз запитати і визначитися для кожного з нас, у кого в душі жевріє вогонь патріотизму і любові до своєї держави: коли ж, нарешті, на напоєній сонцем і скропленій кров’ю Героїв українській землі запанують мир, достаток, економічне зростання та дієве реформування владних структур.

До цього має змагати громадянське суспільство, яке народжується у народних надрах і котре повин­но постійно нагадувати, що Революція Гідності має хвилювати наші серця, що своїми державотворчими справами ми зобов`язані зміцнювати Державу. Борючись – пам’ятаймо, шануймо і цінуймо подвиги тих, котрі вже за Незалежної України віддавали своє життя за наше краще майбуття і вірмо, що ще настане час, коли відродиться справжня Україна від Криму і до Карпат та гордо віятиме синьо-жовтий стяг у Донбасі.

Василь ІВАСЮК «Народна Воля»


Article printed from Народна Воля: http://volya.if.ua

URL to article: http://volya.if.ua/2018/11/pyat-rokiv-revolyutsiji-hidnosti-virymo-u-peremohu-natsiji/

URLs in this post:

[1] Image: http://volya.if.ua/wp-content/uploads/2018/11/гідність.jpg

© 2010 Narodna Volya. Всі права застережено.