Волонтерський Благодійний фонд «Свобода. Гідність. Перемога» просить трудові колективи підприємств, установ та організацій, релігійні громади, громадськість Надвірнянщини долучитися до збору допомоги (харчові продукти, теплі речі, засоби гігієни тощо) для поїздки волонтерів Фонду на фронт 30 грудня ц. р. [Далі...]

До завершення передплатної кампанії на прийдешній рік залишилося 2 тижні.

[Далі...]

[Далі...]

Із поміж майже трьох десятків питань порядку денного ХХІV сесії районної ради під орудою голови районної ради Івана Гурмака 12 грудня н.р. обранці Надвірнянщини ухвалили, основний фінансовий документ – бюджет, за яким район функціонуватиме впродовж наступного, 2019-го року. Остання, ХХІV цьогорічна сесія районної ради тривала безперервно понад 4,5 години, що свідчить про відповідальний підхід депутатів до кожної порушеної проблеми та до ухвалення ними дієвих ефективних рішень. [Далі...]

Захисники, я знаю – ви втомились

Щодня й щоночі захищати нас,

В тривозі жити ви навчились,

Хоробре серце і душа у вас.

Оберігаєте ви вірно Україну

Й на хвильку не стуляєте очей,

Щоб вороги не кривдили країну

І не вбивали дорогих людей.

Ваш страх не передать словами,

Ціною ж власного життя

Ви боретесь із ворогами,

Щоб стало мирним майбуття.

Захисники, вами радію і горджуся

Й безмежно дякую я вам,

За вас до Господа молюся,

Що спокій ви даруєте всім нам!

 Уляна КЛЕПАЦЬКА,

педагог-організатор

Ліснотарновицького НВК.

Із Юрієм Гнатовичем Остапчуком ми розмовляли напередодні Всесвітнього дня волонтерів, що відзначали 5 грудня н. р., у Центрі допомоги учасникам АТО при Надвірнянській РДА. Він – військовий волонтер і йому добре відомі всі сторони цієї непростої справи, яка на початку московсько-української війни, у 2014 році, об`єднала всіх українців заради однієї мети – допомогти нашим воїнам на східному фронті. На запитання, чому вирішив стати волонтером, Юрій Гнатович відповів, не задумуючись: – Бо знаю на власному досвіді, як це важливо для наших бійців. Адже і мені привозили на фронт передачі з дому, зокрема, Олег Туєшин.

[Далі...]

У п’ятницю, 7 грудня, відбулося перше пленарне засідання 26-ої сесії обласної ради. Перед початком роботи голова обласної ради Олександр Сич привітав своїх колег-депутатів та працівників органів місцевого самоврядування з професійним святом – Днем місцевого самоврядування, яке щорічно відзначають 7 грудня. Олександр Сич спільно з головою облдержадміністрації Олегом Гончаруком вручив прикарпатцям державні та обласні відзнаки і нагороди до Дня місцевого самоврядування. [Далі...]

У четвер, 6 грудня, голова районної державної адміністрації Олександр Кеніз та голова районної ради Іван Гурмак офіційно представили нового керівника управління соціального захисту населення (УСЗН) РДА Марію Іванівну Юрчило, призначену на посаду начальника цього управління розпорядженням голови РДА від 5 грудня 2018 р. за результатами конкурсного відбору. [Далі...]

Минулого четверга, 6 грудня, коли в Україні відзначили День Збройних сил, у Пнівській ЗОШ І-ІІІ ст. відкрили пам’ятну дошку учаснику АТО, колишньому учневі цього навчального закладу Юрію Головченку, який загинув у бою з російським агресором 13 жовтня 2017 року.

[Далі...]

Роки, роки, наше життя,

То нами пройдені дороги,

Де є минуле й майбуття,

Є радість, щастя і тривоги.

Здається, вчора все було,..

Дитинство й молодії роки…

Як швидко це усе минуло,

Полинуло десь в світ широкий.

За днями дні, за ними і роки…

Раділи, коли стали ми батьками,

Як наші діти підростали,

Уже й вони батьками стали.

А в нас на скронях сивина,

Бо вороття рокам назад нема.

У кожного життя одне,

Ним треба вміти дорожити.

А Богу дякувать за те,

Що нас навчив Його любити.

Життя прожити – не поле перейти,

Життя прожити – треба вміти…

Я в Бога прошу одного:

– Щоби здорові були діти!

Мово рідна!

Слово рідне! Мово рідна! Мово солов`їна!

Ти крила дістала, удаль полетіла.

По цілому світу понеслась, рідненька,

Чому не спитаєш: «Як там твоя Ненька?».

А в твоєї Неньки дітки підростали,

Мову, рідну серцю, вже позабували.

Діти твої, Україно, перевертні стали,

Бо чужому научились, свого відцурались.

Славний сину України, батьку наш Тарасе,

За тобою Україна і донині плаче.

Плаче, стогне Україна, вмиваєсь сльозами,

Хочуть взяти верх в країні москалі над нами.

У сесійній залі, концертах святкових

Гримить і донині нам чужинська мова.

А чи ви забули, якого ви роду?

Цураєтесь мови рідного народу?

Не співали мами вам пісню колискову,

Не навчили вас любити, серцю рідну,

українську мову.

Ні! Не згине України Козацькая слава,

Мова наша українська і наша держава!

Емілія ЗЕЛИК.