Пам`ятаймо про Великого Сина українського народу

24 грудня – 81-а річниця з дня народження В`ячеслава Чорновола

«Він – Чорновіл і причина тому – Україна»

Народився 24 грудня 1937 р. у селі Єрки Звенигородського району (тепер Катеринопільський р-н) Черкаської області. Родина зазнала переслідувань від комуністичного тоталітарного режиму. 1937-го заарештований і загинув у в`язниці рідний брат батька Чорновола Петро Йосипович. Зазнавав переслідувань і батько. Сім`ї доводилось переїжджати із села у село, змінюючи місце роботи. Середню школу у селі Вільхівці закінчив у 1995-му із золотою медаллю. Попри всі негаразди в тому ж році молодий В`ячеслав вступив у Київський державний університет.

Під час випускного вечора в університеті пішов на Володимирську гірку і дав клятву, що все життя боротиметься за Україну.

Із 1960 до 1963 років працював на Львівському телебаченні редактором молодіжних програм. В 1963-му повернувся до Києва. Працював у пресі та зайнявся літературною діяльністю, готував до захисту кандидатську дисертацію, присвячену творчості забороненою тоді Бориса Грінченка. За публічний протест проти політичних арештів, виголошений у кінотеатрі «Україна» 4 вересня 1965 р., звільнили з роботи, виключили з аспірантури, позбавили можливості публікувати свої праці.

Почав друкуватися у «Самвидаві». Перебував безробітним, перебивався випадковими заробітками. Нелегально видавав журнал «Український вісник». 1972 його заарештували і згодом засудили за антирадянську пропаганду й агітацію, його хотіли зламати. Кинули в камеру смертників, але зламати не вдалося, а 1980-го позбавили волі на 5 років за участь в Українській Гельсінській Спілці..

Після відбуття тюремного терміну знову повернувся до Львова, де влаштовується кочегаром міськрембудтресту школи-інтернату.

1987 р. відновив випуск позацензурного журналу «Український вісник». Учасник й організатор львівських мітингів, демонстрацій та інших акцій 1988-1990 років. У 1990 р. обраний головою Львівської обласної ради, співголова УГС та НРУ і Львівського «Меморіалу». 1990 р. обраний народним депутатом України. Входив до «Народної Ради». Від грудня 1992 р. – голова НРУ. На цю посаду переобирався на всіх наступних З`їздах партії. 1992 р. заснував першу національно-демократичну газету «Час-time».

«Втрата В. Чорновола для України є втраченим шансом швидко стати розвинутою європейською державою» (М. Степаненко).

Революція Гідності продемонструвала всьому світові сукупність позитивних рис та моральної якості нашого народу, але, на жаль, нинішня влада – це далеко не наш народ, про що свідчить матеріальне і моральне розшарування сучасного українського суспільства.

Ідея єдності для українського народу, для патріотів України у всі часи була, мабуть, не менш важливою, ніж ідея державності. Зараз вона, здається, просто тяжіє над кожним із нас. Цьому сприяє не лише гіркий досвід попередніх поразок, а й нависла над Україною загроза… утрати територіальної цілісності внаслідок зазіхань великодержавного сусіда.

Дай, Боже, нам мудрості не втратити з великими труднощами тут набутого. Дай, Боже, нам любити Україну понад усе сьогодні – маючи, щоб не довелося потім пізно любити – утративши.

Микола СТЕЛЬМАЩУК,

член Івано-Франківської крайової ради

Народного Руху України.