Газета по-надвірнянськи
 

В Ясіні вшанували колядою творців Гуцульської республіки

18 січня 2019, 12:00 | Рубрика: Суспільство Версія для друку Версія для друку 129 переглядів

Після перемоги 1 листопада 1918 року національного повстання у Львові жителі Буковини і Закарпаття на багатолюдних народних вічах у Чернівцях і Хусті висловилися за входження цих віковічних українських земель до складу ЗУНР. 21 січня 1919-го у Хусті відбувся Всекарпатський Конгрес, делегати якого вирішили возз’єднати закарпатські землі у складі єдиної Української держави. У цей же час на Рахівщині утворилась Гуцульська республіка з центром у селі Ясіня.

гвізд

На початку листопада 1918-го в Ясіні створили загін місцевої міліції («Народної оборони»), щоб не допустити грабежів із боку австро-угорських солдатів, котрі поверталися додому через село після закінчення війни зі Сходу. Її (близько 250 вояків) очолив демобілізований офіцер австро-угорської армії Степан Клочурак, один із небагатьох ясінських українців, який мав вищу освіту. 8 листопада того ж року народні збори жителів Ясіні та навколишніх сіл проголосували за возз’єднання закарпатської Гуцульщини з Україною та обрали Гуцульську Народну Раду (ГНР), яку очолив Степан Клочурак. До неї ввійшли 42 депутати.

Школи у республіці діяли українські, а також народний хор, у Народному домі громадянам читали лекції на різні цікаві теми. Дипломатичні зв’язки міні-держава підтримувала лише із Західно-Українською Народною Республікою.

Така позиція роздратувала угорський уряд К. Карої. 22 грудня 1918-го до Ясіні прибув угорський жандармський батальйон. У селі встановили окупаційний режим. Гуцульська Народна Рада пішла у підпілля й на Різдво підняла повстання. У ніч проти 8 січня 1919 року близько 500 військовиків-угорців майже без бою захопили у полон. 10 січня багатотисячне віче підтвердило прагнення закарпатської Гуцульщини до возз’єднання із ЗУНР.

13 січня Гуцульське військо, підсилене загоном УГА, розпочало наступ із метою визволення Мараморощини від угорської адміністрації та її військ. Він проходив уздовж залізниці Ясіня – Сигіт. Піхоту прикривали два потяги, озброєні гарматами та кулеметами. За декілька днів, у боях за Білин, Рахів, Великий Бичків, угорські війська розбили і визволили всі українські населені пункти сучасної Рахівщини та лівобережжя Тиси (нині – на території Румунії). У Вишові (нинішня Румунія) визволителів зустріли урочистою процесією на чолі зі священиком під синьо-жовтими прапорами. У визволених населених пунктах обирали старост, призначали військових комендантів.

У травні 1919-го поляки витіснили УГА з Прикарпаття і Гуцульська Республіка втратила прикриття зі сходу. Тоді ж румунські війська рушили на її територію, яку, за рішенням ГНР, здали без бою. Це себе виправдало, бо спершу румуни не застосовували репресій. Більшість керівників ГР та Головної управи заарештували. Однак авторитет цих людей виявився таким високим, що румуни змушені їх звільнити (окрім Степана Клочурака), і вони працювали в місцевій адміністрації.

10 вересня 1919 року за Сен-Жерменським договором територія Гуцульської Республіки увійшла до складу Чехословаччини.

У неділю, 13 січня ц. р., після проведення Богослужінь у церквах селища Ясіня гуцули зібралися на площі біля адмінбудику селищної ради. Під керівництвом селищного голови Едуарда Зелінського колядники і гості урочистостей попрямували на площу імені Героїв Гуцульської Республіки. Біля пам’ятника її Президенту Степанові Клочураку відбулося велелюдне Віче. Для участі у заході прибули керівники області, Рахівського району, представники гуцульських товариств із різних куточків України та сусідньої Румунії. Відбулося покладання квітів до пам’ятника Президенту Гуцульської Республіки. Під час Віче голова Рахівської РДА Павло Басараба зачитав вітальний лист з нагоди 100-ї річниці утворення Гуцульської Республіки від Голови українського Парламенту Андрія Парубія. Символічно, що саме в Ясіні – на батьківщині Президента Гуцульської Республіки – голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль презентував книгу спогадів Степана Клочурака «До волі».

Голова Всукраїнського товариства «Гуцульщина» Дмитро Стефлюк привітав учасників урочистостей зі славним ювілеєм Гуцульської республіки і провів присягу молодих надвірнянців у вступ до гуцульського товариства. Опісля центром селища пройшла хода до місцевого стадіону, де відбувся щорічний фестиваль «Велика гуцульська коляда». На високому художньому рівні виконали коляди молоді надвірнянські гуцули і колектив колядників села Гвізд. Колядники Надвірнянщини відзначені пам’ятними ювілейними медалями, а молоді гуцули отримали у подарунок трембіти. Ясіня стало живою збіркою колядок – із Закарпаття і Прикарпаття.

Поїздка на урочисті святкування в Ясіні відбулася за підтримки Надвірнянської райдержадміністрації й відділу культури РДА.

Ігор АНДРУНЯК,

заступник голови Надвірнянського відділення

ВУТ «Гуцульщина»,

член Спілки краєзнавців України.

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!