Саме явище наставництва для суспільства – не нове. Щоправда, стосувалася воно раніше здебільшого наставництва на виробництві. Коли, скажімо старший досвідчений фахівець опікувався молодим спеціалістом, передаючи йому практичні професійні навики тощо.

Ілюстрація
Нині ж в українську дійсність державні соціальні інституції активно впроваджують наставництво в найкращих інтересах дітей, зокрема тих, чия доля виявилася не надто прихильною до них.
Про сучасне наставництво та його основні аспекти читачам часопису «Народна Воля» погодилися розповісти директор райцентру соціальних служб для сім`ї, дітей і молоді Назарій Глуханюк і начальник відділу соціальної роботи РЦСССДМ Ольга Томин.
Наставник – повнолітня дієздатна особа, яка здійснює діяльність з надання дитині, яка проживає у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, іншому закладі для дітей, індивідуальної підтримки та допомоги, насамперед, у підготовці до самостійного життя, каже Назарій Глуханюк.
Наставництво – добровільна безоплатна діяльність наставника з надання дитині індивідуальної підтримки та допомоги. Договір про наставництво укладають письмово між центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання дитини, наставником та адміністрацією закладу, в якому проживає дитина.
Для укладення цього договору потрібна згода дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити, а також письмова згода її батьків, інших законних представників. Згоду дитини надають у формі, що відповідає її вікові та стану здоров’я.
Договір про наставництво може бути розірваний за згодою сторін; за ініціативою однієї із сторін у разі невиконання обов’язків за договором іншими сторонами або за рішенням суду в разі невиконання сторонами своїх обов’язків за договором; порушення прав та законних інтересів дитини наставником; виникнення загрози для життя та здоров’я дитини з вини наставника.
Ольга Томин наголошує, що договір про наставництво припиняється у разі повернення дитини на виховання до батьків, інших законних представників, її усиновлення, встановлення над нею опіки чи піклування, влаштування її на виховання в сім’ю громадян (прийомну сім’ю чи дитячий будинок сімейного типу) або переведення до іншого закладу для дітей, а також у разі відмови дитини від здійснення наставництва стосовно неї, досягнення дитиною повноліття, смерті дитини чи наставника.
Особа, яка виявила бажання стати наставником, до укладення договору про наставництво зобов’язана пройти курс підготовки з проблем соціальної адаптації дітей та їх підготовки до самостійного життя за програмою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань сім’ї та дітей.
Наставниками не можуть бути особи, зазначені у ст. 212 Сімейного кодексу України.
Організацію наставництва здійснюють центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання дитини.
Спеціалісти Надвірнянського райцентру соцслужб для сім`ї, дітей і молоді адресують соціально активним жителям району такий месидж: «Якщо ви і ваша сім’я, яка має позитивний досвід виховання власних дітей (дорослих або підліткового віку), проживаєте на території району на спільній (власній чи орендованій) житловій площі, небайдужі до долі дітей, котрі залишилися без батьківського піклування, чи сім`ї яких опинились у складних життєвих обставинах, зверніться до нас за адресою: м. Надвірна, м-н Шевченка, 39; тел. 2-92- 52. Ми надамо усі необхідні роз’яснення та скеруємо Вас на навчання для патронатних вихователів та наставників.
Леся ДУТЧАК «Народна Воля»
a