Газета по-надвірнянськи
 

Степан Дунець – очільник ОУН у Надвірнянщині

22 лютого 2019, 12:48 | Рубрика: Нація Версія для друку Версія для друку 99 переглядів

Борець за волю України Степан Дунець народився в 1909 році у сім’ї малоземельних міщан Дунця Івана і Магдалини в м. Надвірна, вул. Куток, буд. 2 (вул. Кілінського, буд. 17), недалеко від річки Бистриці Надвірнянської.

Дунець-Степан

Степан навчався у початковій школі у Надвірній і проживав із батьками до 1924 року. Закінчив навчання у Станіславській гімназії в 1930 році. Мати Дунець Магдалина Михайлівна, 1887 р. н., домогосподиня. Брати Володимир, 1911 р. н., працював столяром на лісокомбінаті, Михайло, 1914 р. н., – робітник. Сестра Марія Іванівна, 1919 р. н., домогосподиня.

У 1929 році у Надвірній відродилась молодіжна націоналістична організація «Пласт» під опікунством лікаря Дмитра Селепея. Сподвижники відродження «Пласту» – Василь Свідрук, Степан Дунець, Володимир Андрійович і Володимир Костик.

У 1932-му Степан закінчив курс юридичного права у Краківському університеті. За рекомендацією адвоката Костянтина Бачинського вступив в Організацію Українських Націоналістів (ОУН). Його обрали членом правлінння «Просвіта» у Надвірній. За завданням Станіславського окружного проводу ОУН йому доручили організувати Надвірнянську повітову організацію. За приналежність до націоналістичної діяльності засуджений польською владою у 1933, 1934 і 1939 роках. Останній раз покарання відбував разом із надвірнянцями Костянтином Бачинським, Михайлом Дем’янчуком, Володимиром Костиком та Юрієм Дунцем.

Із приходом у Галичину Червоної Армії у вересні 1939-го у Надвірній почалося впровадження радянських «методів» управління. Надвірнянська повітова організація ОУН перейшла на нелегальне становище. Степан Дунець влаштувався на роботу в Надвірнянський райфінвідділ на посаду касира-бухгалтера. За доносом у районі почалися арешти членів ОУН і громадських діячів.

Степана заарештували 6 листопада 1940 року й утримували в слідчому ізоляторі Станіслава. Батько Степана до його арешту помер.

У постанові Управління державної безпеки України по Станіславській області від 5 листопада 1940 року на арешт Дунця Степана Івановича, 1909 р.н., відзначається, що він – учасник української націоналістичної організації «ОУН», яка готувала збройне повстання проти радянської влади.

Одночасно з цим Дунець С. І. серед жителів розповсюджував провокаційні чутки про загибель радянської влади й утворення «Самостійної України» з буржуазними формами управління. Його притягнули до кримінальної відповідальності за ст. 54, п. 2, п. 11 КК УРСР.

У Надвірній членами ОУН були вісім чоловік. У Надвірнянську повітову організацію входили сільські відділення, а саме: селище Делятин – п’ять членів (керівник Коленковський), село Битків – три (керівництво вели через кур’єра Михайла Іроденка), с. Цуцилів – три (керівництво – через кур’єра Володимира Хроменка), с. Лоєва – п`ять (комендант села Йосип Наливайко, керівництво – через кур’єра Володимира Андрійовича), с. Пнів – три (керівництво – через кур’єра Михайла Іроденка). Протокол допиту від 10 грудня 1941 р. вів заступник начальника відділу Управління Державної Безпеки (УДБ), молодший лейтенант Держбезпеки Степануха. На запитання слідчого: «В який округ належала ваша організація і з ким ви були зв’язані?» Степан Дунець ствердно відповів: «Як я раніше говорив, що Надвірнянська організація ОУН входила в окружну організацію ОУН м. Станіслав. Я був зв’язаний з представником окружної організації ОУН, але його фамілії не знав і не знаю». Слідчий підвищив голос і сказав: «Ви слідству говорите неправду. Ви скриваєте з ким ви були зв’язані з окружної організації ОУН?». Відповідь патріота: «Ні, я говорю правду, я його фамілії не знаю».

Постановою УДБ від 19 травня 1941 року встановлено, що Дунець С.І. є учасником організації ОУН. Цей висновок підтверджується показами свідків. Тому з пропозиціями УНКВС Станіславської області справу Дунця С.І. вирішено направити на розгляд «Особого совещания» НКВС СРСР. Згідно з випискою з протоколу «Особого совещания» №57 від 3 червня 1941 року Дунця С.І. за участь в антирадянській націоналістичній організації вирішено ув’язнити у виправний трудовий табір на 8 років. Цей вирок винесли за 18 днів до початку Другої Світової війни. Подальша його доля невідома.

Справу Степана Дунця переглядала УКДБ в Івано-Франківській області. Реабілітований 5 серпня 1989 р.

Ігор АНДРУНЯК,

член Національної спілки краєзнавців України.

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!