Газета по-надвірнянськи
 

Передаймо грядущим поколінням прапори великих історичних чинів

31 травня 2019, 12:26 | Рубрика: Нація Версія для друку Версія для друку 188 переглядів

Із 1944 по 1946 роки у селі Цуцилів знаходився постій Ланчинецького районного проводу ОУН, районним провідником якого був «Дух» Василь Маланюк. Місце постою обумовлено тим, що територія села Цуцилів знаходилася на межі двох надрайонів – Станиславівського та Надвірнянського, які разом із Тлумацьким (на той час Товмацьким) надрайоном творили Станиславівську округу ОУН.

цуцилів

Саме тому на території Цуцилова, в основному на Квасняковому хуторі за селом, неодноразово перебували Крайовий провідник Станиславівської округи ОУН «Всеволод» Михайло Хміль, референт СБ Крайового проводу «Яр», референт пропаганди Крайового проводу «Чорногора», господарчий референт окружного проводу «Ганді», які проводили зустрічі та наради з районними провідниками Надвірнянського і Станіславівського надрайонних проводів ОУН. На території села неодноразово перебували районні провідники, референти Крайового та надрайонних проводів ОУН і командири рейдуючих сотень УПА, що підтверджують архівні матеріали Галузевого архіву Служби безпеки України.

У липні 1945-го у Цуцилові під час військової операції енкаведисти виявили криївку, в якій перебували господарчий референт окружного проводу ОУН «Ганді» та господарчий референт Надвірнянського надрайонного проводу ОУН «Сірко» Михайло Кметюк родом із села Добротів. Спаливши документи, провідники пострілялись. Їхні тіла енкаведисти прив’язали до підвод і тягнули селом по дорозі до сільської ради, залишаючи за собою кривавий слід. Понівечені тіла чекісти виставили для опізнання й остраху під будівлею сільради під охороною солдатів гарнізону. Вночі мертві тіла провідників районна боївка СБ з районним провідником Ланчинецького проводу ОУН «Духом» Василем Маланюком забрали для захоронення. Нічну тишу розсік залп із повстанської зброї, як остання почесть загиблим побратимам. Наступного дня озвірілі чекісти виявили, що тіла вбитих зникли, а біля головної дороги появились дві свіжі могили з березовими хрестами. Згодом могили знищили та зрівняли із землею.

У 1960-их роках Василь Маланюк, колишній районний провідник Ланчинецького проводу ОУН, після повернення з таборів ГУЛАГу встановив невеликі металеві хрести на місці поховання референта окружного проводу ОУН «Ганді» та господарчого референта Надвірнянського надрайонного проводу ОУН «Сірка» Михайла Кметюка (їхні місця поховання збережені на Меморіальному комплексі), а також в інших місцях, де похоронені побратими, щоб зберегти місця їх захоронення з надією, що настане час і на цьому місці постане меморіал загиблих Героїв ОУН-УПА. Наприкінці 1980-их цей час прийшов.

У 1990-му в час національно-патріотичного відродження у нашому краї з ініціативи та за задумом Василя Маланюка жителі Цуцилова розпочали роботи з будівництва Меморіального комплексу ОУН-УПА за участі львівського скульптора, який виготовив барельєф повстанця УПА. У 1992-му завершено спорудження Меморіалу за кошти жителів села Цуцилів. На жаль, на сьогодні вже немає славної пам`яті Василя Маланюка, а також односельчан Василя Коржа, Федора Ткачука та Василя Коновалюка, котрі брали найактивнішу участь у його спорудженні.

6 вересня 1992-го урочисто освячено Меморіальний комплекс ОУН-УПА за участі Владики Павла Василика, священства Надвірнянського деканату, керівництва обласної й районної влади. На цьому роботу не припинили. Протягом багатьох років проводили пошукову роботу. За свідченнями колишнього районного провідника ОУН Ланчинецького району «Духа» Василя Маланюка, проводили розкопки місць поховань учасників визвольної боротьби ОУН-УПА жителів Цуцилова та перезахоронення тлінних останків на Меморіальному комплексі ОУН-УПА.

У 1999-му за розпорядженням Івано-Франківської ОДА від 26 травня1999 р. № 446 Меморіальний комплекс ОУН-УПА внесено до реєстру пам’яток історії місцевого значення. На жаль, місця захоронення 22-х вояків УПА і провідників ОУН – жителів с. Цуцилів на сьогодні залишаються невідомими, а їхні могили символічними.

Тож у 47-ми могилах на Меморіальному комплексі увічнено пам’ять 43-х учасників визвольних змагань – жителів Цуцилова. Це – вояки УПА, провідники ОУН районного проводу, референти Ланчинецького та Надвірнянського надрайонного проводів ОУН, станичні ОУН, санітарка і зв’язкова Станиславівського окружного проводу ОУН. Крім цуцилівчан, на Меморіалі похоронені: вояки УПА з сіл Грабовець та Красна, господарчий референт Надвірнянського надрайонного проводу ОУН «Сірко» Михайло Кметюк і референт Крайового проводу «Ганді». Прізвища референта Крайового проводу на псевдо «Ганді» й вояка УПА з с. Красна, на жаль, на сьогодні ще не встановлено.

З часу побудови Меморіального комплексу минуло 28 років. Тому виникла необхідність проведення ремонтних робіт. Сьогодні ми дякуємо Богу, що мали можливість продовжити справу, яку реалізував із громадою наш дід, колишній районний провідник ОУН Ланчинецького району Василь Маланюк. Але цю добру справу ми не змогли б реалізувати без підтримки голів Івано-Франківських обласної ради Олександра Сича та облдержадміністрації Олега Гончарука, голів Надвірнянських районної ради Івана Гурмака й райдержадміністрації Олександра Кеніза, а також своїх колег депутатів Надвірнянської районної ради.

Висловлюю слова вдячності керівництву області, району та депутатам від себе, свого брата Миколи Андрейчука і громади села Цуцилова за те, що підтримали наші клопотання. На ремонтні роботи Меморіального комплексу вояків ОУН-УПА виділено 280 тис. грн. з обласного бюджету та 330 тис. грн. із районного бюджету, що дало можливість провести необхідні ремонтні роботи. Окрема вдячність приватному підприємцю Василеві Туріву.

Пам’ять не має ціни, вона безцінна. Як підтвердження наводжу слова Дмитра Мирона «Орлика» громадського та військового діяча, члена ОУН, вбитого гестапівцями у Києві в 1942 році: «Держава зберігає та передає грядучим поколінням не лише матеріальні здобутки, але й твори духу і думки, прапори великих історичних чинів та пам’ять про великі подвиги й історичні постаті».

Сьогодні, коли, на жаль, через засоби масової інформації нівелюються духовні та національні цінності, знову особливо гостро постає питання збереження історичної пам’яті, що є запорукою національної ідентичності. Але вшанування пам`ті Героїв не перетворюймо у політичні змагання. Найкращим збереженням пам’яті про Героїв буде, якщо ми виховаємо нашу молодь достойною. Героїв визвольної боротьби ОУН -УПА 1940-1950-тих років і Героїв   сьогодення, котрі зараз у ці хвилини воюють та гинуть у боротьбі з московським окупантом на російсько-українській війні.

Василь АНДРЕЙЧУК,

депутат Надвірнянської районної ради.

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!