- Народна Воля - http://volya.if.ua -

Тенорова зоря української діаспори

Posted By Модератор On 31.05.2019 @ 12:44 In Людина та її справа | No Comments

Цьогоріч у червні одному з яскравих представників української діаспори (Англія), співаку-бандуристу зі світовим ім’ям (виступав у США, Канаді, Австралії, Німеччині, Італії, Нідерландах, Бельгії, Австрії, Швеції та ін.), уродженцю і Почесному громадянину (з 1993 року) м. Надвірна Володимирові ЛУЦІВУ виповнюється 90 літ.

Володимир-Луців-у-музеї [1]

Народився 1929 року у м. Надвірна у родині українського купця Гавриїла Луціва. Був наймолодшим із 4-х дітей. Від матері Юлії Луців, котра дуже гарно співала і грала на гітарі, успадкував голос, який супроводжував його по світі. У 1944-му 14-літнім юнаком опинився у Польщі, а вже восени того ж року працював в Німеччині, поблизу м. Госляр.

Після війни п. Луців вступив до української гімназії. У 1946-му грав у капелі бандуристів під керівництвом відомого кобзаря Григорія Назаренка, який зродив у нього любов до бандури. У 1948-му переїхав до Англії. Три роки працював на текстильній фабриці та брав приватні лекції співу. Після трьох років праці за контрактом поїхав до Лондона і вступив до консерваторії «Трійці», де отримував стипендію для навчання. Вечорами працював кельнером у ресторані, заробляючи собі на життя.

Після двох років навчання переїхав у Рим, де, після успішної здачі вступних іспитів, став студентом консерваторії Св. Кекилії з призначенням стипендії. Від Високопреосвященного Архієпископа Івана Бучка отримав матеріальну допомогу. Протягом 5-ти років навчання виступив із близько 16-ма концертами у Римі, Неаполі, Таранто (Катанії) тощо, по радіо і телебаченню, а також у Римській Академії Св. Кекилії. Під час навчання два роки працював в українському відділі італійського національного радіо. Оволодів англійською, німецькою, італійською, польською, російською та частково французькою мовами.

З Риму повернувся до Лондона, де знову виступав із концертами як на радіо, так і на телебаченні. У 1958-му Володимир Луців – на Всесвітній виставці у Бельгії. Там же через три роки здобув Першу премію на Міжнародному конкурсі співаків. Демонстрував свій талант на всіх великих сценах Великобританії, а також перед королівською родиною. Із гастролями їздив по світу – США, Канада, Австралія, Німеччина, Італія, Нідерланди, Бельгія, Ізраїль, Австрія, Франція, Швейцарія, Швеція та інші. Скрізь отримував нагороди – грамоти штату Массачуссетс від губернатора, «Золотий ключ» м. Клівленда, почесну грамоту Відділення культури Світового Конгресу вільних Українців тощо.

У цей же час п. Володимир проявив себе прекрасним організатором та координатором майже 20-ти міжнародних мистецьких турне українських ансамблів по Європі і Північній Америці. У рамках діяльності Союзу Українців організовував низку імпрез та художніх виставок українського мистецтва у британських галереях.

Від 1986 до 1988 років у Лондоні очолював мистецьку комісію підготовчого комітету святкування 1000-ліття Хрещення України. На початку 1987-го – координатор мистецьких та інших програм у рамках загальних святкувань хрещення Руси-України у Римі. Підготував в Апостольській столиці два великих концерти, а також спільні хори для Архієрейської Служби Божої у Соборі св. Петра.

У 1989-му в тісній співпраці з ректором Українського Католицького Університету отцем проф. Іваном Хомою та працівниками при Соборі Святої Софії в Римі допомагав створити систему висилання релігійної літератури для вірних, священиків, сестер в Україні.

У 1990-му при співпраці зі Львівським відділом Українського фонду культури (голова проф. Емануїл Мисько) та професором Львівської консерваторії Яремою Якуб’яком організував концертні гастролі «Візантійського хору» з Голландії (до складу цього колективу входять тільки голландці, але репертуар його україномовний) під керівництвом д-ра Мирослава Антоновича, що відбулися у Львові, Дрогобичі, Києві. На цих концертах виступав як гість. Того ж року поїхав в Україну з о. др. Іваном Дацьком для підготовки повернення блаженнішого Мирослава Івана Кардинала Любачівського, Глави УГКЦ, в Україну у 1991 році.

Як співак записав п`ять платівок у 1960-х, 1970-х роках. Виступав часто на найбільших туристичних кораблях світу з оркестрами і під акомпанемент бандури.

Під час своєї співочої й організаційної діяльності співпрацював зі Світовим Конгресом Вільних Українців, Українським Конгресовим Комітетом Америки, Комітетом українців Канади, Народним Союзом у США, Центральним Представництвом Українців Німеччини, Бельгії, Голландії, а найбільше із Союзом Українців у Великобританії (СУВБ) та Об’єднанням Українців у Великій Британії.

Ось перелік лише деяких ансамблів в Європі, США та Канаді, з якими Володимир Луців організував і координував мистецькі гастролі: хори «Гомін», «Візантійський хор», «Думка», «Веснівка», «Прометей», «Чайка», «Верховина»; танцювальні ансамблі «Орлик», «Булава», «Чупляк», «Черемош». У рамках культурної діяльності СУВБ організовував виставки українського мистецтва в англійських галереях Лондона, Брадфорду, Кіхлей. Курує також найбільшу ретроспективну виставку скульптора Григора Крука у галереї «Кліфтон Кастель» у Північній Англії.

За дорученням проводу УГКЦ організував ряд великих концертів у Львівській Опері та Філармонії для відзначення 100-ліття з дня народження Патріарха Йосифа Сліпого та для вшанування перенесення праху Патріарха Йосифа з Риму до Львова (1992 р.). Під час цього заходу став заступником Голови громадського комітету у Львові із перенесення праху Патріарха. Написав сценарій для цієї події, яка відбулася за участі Президента України Леоніда Кравчука і визначних особистостей України та Західного світу у серпні 1992 року, і координував її перебіг. У березні 1993-го отримав звання першого Почесного громадянина м. Надвірна, де народився та виріс. У травні того року став лауреатом Премії ім. Володимира Винниченка у Києві – за пропагування української пісні та культури у світі. Автор десятків статей про художників, митців, різних художніх ансамблів тощо.

Володимир-Луців-з-Папою-Рим [2]

У 1999 р. з’явилася велика книга про Володимира Луціва «Від Бистриці до Темзи». У 2001-му перевіз свою культурно-мистецьку спадщину в місто Надвірну – у Музей історії Надвірнянщини. З її матеріалів користають жителі міста, району й України.

У 2002-му разом із групою культурно-освітніх діячів м. Надвірна заснував Культурно-мистецький фонд ім. В. Луціва, метою якого є допомога українській студіюючій молоді м. Надвірна та району. Два роки тому відзначив 15-ту річницю своєї діяльності. Чимало лауреатів премії стали відомими науковцями та митцями в Україні і світі.

15 серпня 2001-го відзначений Орденом «За заслуги» ІІІ ступеня від Президента України Леоніда Кучми, котрий вручив Міністр закордонних справ Андрій Зленко у Лондоні 25 жовтня 2001 р. у присутності посла України у Великій Британії проф. Володимира Василенка. 17 січня 2008 р. Президент Віктор Ющенко вручив В. Луціву Орден «За заслуги» ІІ ступеня.

Від початку 1990-х рр. виступає як імпресаріо різноманітних хорових і танцювальних колективів, сприяючи їхнім гастролям в Україні та світі.

У 2007 р. у фірмі «УКР-Мюзік» вийшов у світ компакт-диск «Володимир Луців. Кращі пісні». Ці записи зроблено в Лондоні та Швейцарії на початку 1970-х років з оркестрами Стіва Норберта та Швейцарсько-Італійського радіо «Люгано». А роком пізніше у Києві у видавництві «Наш формат» – ще один СD «Володимир Луців. Пісні та Думи». Обидва диски побачили світ завдяки допомозі львівського співака Ореста Цимбали.

Із 21 по 28 вересня 2008 р. за спів­праці з Івано-Франківською облдерж­адміністрацією та Чортківською РДА (Тернопільська обл.) організував турне Голландського хору ім. М. Лисенка під керівництвом Ірини Горванко та Пауля Геккенеса Західною Україною.

26 червня 2011-го у залі Львівської філармонії відбувся концерт-вшанування «Від Бистриці до Темзи» Володимира Луціва. Із 7 по 15 вересня 2012 р. він разом із тим же Голландським хором ім. М. Лисенка (Нью-Вейген, Голландія) під кер. Анни Азернікової вперше поїхав по містах Східної України. Того ж року концертному залу, що в Долинській музичній школі (Івано-Франківщина), присвоїли ім’я Володимира Луціва, який, попри свій поважний вік, відзначається активною громадською позицією, сприяючи розвитку української культури.

У 2014-му Культурно-мистецький фонд ім. В. Луціва вирішив нагородити не лише обдаровану молодь Надвірнянщини, а й вояків, які боронять Україну від російської агресії.

29-31 травня 2015 р. у Львові за підтримки Міністерства культури України та Світового Конгресу Українців відбувся фестиваль ретро-музики ім. Богдана Весоловського (з нагоди 100-річчя з дня народження митця). У його рамках відбувся І Міжнародний конкурс української ретро-музики ім. Б. Весоловського, покликаний популяризувати пісні цієї епохи, а також відкривати нові пісенні таланти. Головою журі пісенного конкурсу став Володимир Луців, котрий особисто був знайомий із Б. Весоловським та ще за життя композитора записав декілька його пісень.

23-24 серпня 2016-го Володимир Луців взяв участь в урочистостях до Дня прапора та 25-ої річниці Незалежності України у Надвірній.

Кожного року Володимир Луців не лише відвідує Україну, а й активно займається громадською, культурно-просвітницькою роботою, поповнює фонди Музею історії Надвірнянщини новими експонатами, літературою тощо. Також щиро вболіває за суспільно-політичну ситуацію в Україні і старається робити все залежне від себе для розбудови і процвітання Української держави.

Бажаємо шановному маестро здоров’я та подальших успіхів на ниві популяризації української культури у світі.

Наталія СЕРБЕНЮК,

директор Музею історії

Надвірнянщини.


Article printed from Народна Воля: http://volya.if.ua

URL to article: http://volya.if.ua/2019/05/tenorova-zorya-ukrajinskoji-diaspory/

URLs in this post:

[1] Image: http://volya.if.ua/wp-content/uploads/2019/05/Володимир-Луців-у-музеї.jpg

[2] Image: http://volya.if.ua/wp-content/uploads/2019/05/Володимир-Луців-з-Папою-Рим.jpg

© 2010 Narodna Volya. Всі права застережено.