Газета по-надвірнянськи
 

У переддень ювілею Валентини Лисюк

24 травня 2019, 11:51 | Рубрика: Культура, Людина та її справа Версія для друку Версія для друку 23 переглядів

Кажуть, що люди, народжені у травні, назавжди зберігають ніжний погляд душі, лагідну вічно весняну усмішку, доброту і здатність співчувати ближнім. На наш погляд, такою і є надвірнянка Валентина Лисюк, яка у травні зустрічає свій славний ювілей. На світлині вона перша ліворуч у святковому товаристві колег РБК у День вишиванки.

Лисак

Такої ж позитивної думки про неї колеги по роботі. Зокрема, директор районного будинку культури Іван Романюк, якого професія поєднує з ювіляркою близько 35 років, навіть не задумуючись, відразу підкреслив її високу відповідальність, вміння активно контактувати з людьми, за що заслужила поваги як серед працівників культури району, так і багатьох краян. А ще вкладає душу у написання сценаріїв, проведення масових заходів. Словом, відповідає своїй посаді – провідного методиста РБК.

«Валентина Лисюк – це наш оптимістичний енергетик, тому що вона завжди генерує ідеї, сподівання, різноманітні задуми. Знаю її здавна і тільки з позитивної сторони, поруч з нею ніхто не може дозволити собі депресивного настрою. Професійно зарекомендувала себе як здібний менеджер, фаховий методист-організатор, який враховує все до дрібниць і виконує до точності. Керує хореографічним жанром. Надає відповідні поради і консультації як практикуючий методист, адже має досвід роботи як з юними танцюристами у райцентрі дитячої творчості, так і з одинадцятикласниками перед випускними балами. Таким чином ніколи не зраджувала своїй спеціальності хореографа. Бажаю нашій Валентині Василівні, котра є ще зразковою матір’ю двох дітей, вміє любити-голубити і водночас дисциплінувати онуків, міцного здоров’я, щоб і надалі тішилася ними і добрими справами у галузі культури», – так задушевно відгукнулась про ювілярку свого часу начальник відділу культури РДА, а нині провідний методист РБК Ганна Халак.

Не менш щирі і доброзичливі відгуки звучали від колег – голови профспілки працівників культури району Дарії Гринішак і заслуженого працівника культури України Любові Орел.

Сама іменинниця – скромно небагатослівна, та все ж деякими спогадами-роздумами поділилася з нами. Згадала про школярську мрію стати учителькою іноземних мов. Не судилося. Тоді згодилася на пропозицію своєї подружки разом навчатися у Снятинському культосвітньому училищі, яке закінчила з відзнакою і здобула спеціальність «Клубний працівник, керівник самодіяльного хореографічного колективу». Полюбила свою професію всім серцем, а основи до неї очевидно ще заклалися у рідній Срібненській школі (Чернігівська область), де активно брала участь у драматичному, танцювальному, хоровому, художнього читання та інших гуртках.

Дуже вдячна долі, що розпорядилася саме так із здобуттям професії, тому що саме у Снятинському культ­освітньому училищі зустріла свого судженого, з яким побралися після третього курсу. Уже подружжям за направленням прибули у Надвірнянський район. Як молоді спеціалісти невдовзі отримали квартиру у м.Надвірна. Спочатку працювала у клубі Надвірнянського лісокомбінату, а з 1980 р. – у районному будинку культури.

Вдячна долі також за те, що дала змогу працювати саме у такому колективі, де панують дружні стосунки, взаємоповага і взаєморозуміння, готовність допомогти за необхідності. Рада, що останнім часом завдяки вмілому керівництву начальника відділу культури РДА Олександра Зварчука, директора РБК Івана Романюка при фінансовій підтримці районної влади вдалося частково покращити матеріально-технічну базу клубних установ.

Сенс життя Валентини Василівни пов’язаний, звичайно, не тільки з роботою, а й сім’єю, родиною. Шкодує, що передчасно відійшов у Віч­ність чоловік і не тішиться дочками, внуками. Старша дочка Мар’яна разом із сім`єю мешкає у Лондоні, але тепер прибула до Надвірної, щоб розділити ювілейну радість матері. Молодша Вікторія вчителює у Пнівській школі. Тож є можливість усім зібратись за родинним столом.

Внуки – особлива гордість і втіха. Найстаршому Назарові 23 роки, після навчання у коледжі та НТУ проживає з батьками в Англії. Ростислав – успішний ліцеїст, а наймолодша Юлечка – другокласниця Надвірнянської ЗОШ І-ІІІ ст. № 3.

Різні у дочок життєві дороги, але разом зі своїми половинками зуміли знайти спільний знаменник сімейного щастя.

Наступного тижня усі матимуть чудову нагоду побажати ювілярці щастя на многії літа. Приєднуємось і ми.

Орися СПІВАК «Народна Воля».

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!