Світлій пам’яті о. Івана Качанюка присвячується
Скрізь Великдень ішов, ніс усюди величну новину,
Що сьогодні із мертвих Син Божий, Месія, Воскрес.
Ну а десь плакав дощ і ридала земля, як дитина,
І ніяк не пускала отця назавжди до Небес…
Він уперто терпів і страждав, і боровся щоднини,
Добрий пастир, учитель, порадник і всім духівник.
Тож до нього в потребі тягнулася кожна людина
І на поміч Він кожному вже прибігати був звик.
Він підтримував всіх, кого гріх чи недоля притисне,
Комусь віру вселяв, комусь вказував істинний путь.
І на Сході, де стогне війна стільки літ ненависна,
Отця Йвана солдати усі з допомогою ждуть.
Він хотів свій народ від байдужого сну розбудити,
Він так прагнув усім нам у ближніх відкрити Христа.
Як навчав, так жив, і хотів ще багато зробити,
Щоби кожен не в грошах, а в Божій любові зростав…
Скрізь Великдень ішов, ніс усюди величну новину,
Що сьогодні із мертвих, Син Божий, Месія, Воскрес.
Ну а десь плакав дощ і ридала земля, як дитина,
І ніяк не пускала отця назавжди до Небес…
На 58-му році життя відійшов у Вічність отець Іван Качанюк.
Він був уродженцем с. Лісна Тарновиця, парохом с. Фитьків, але насправді став достойним воїном у війську Христовому, адже його знали далеко за межами району. Його слово підбадьорювало, підтримувало, настановляло, надихало і змінювало не одну людину. Він був вчителем для багатьох священиків, лікарем заблукалих душ і взірцем християнського служіння Богові.
З нами залишаються мудрі настанови о. Івана, його сильний християнський дух, переконливе слово, безкорислива праця і приклад скромного життя людини з великим серцем.
З глибоким сумом
волонтери і громада с. Пнів.