Велика людина з великим серцем

Світлій пам’яті о. Івана Качанюка присвячується

Скрізь Великдень ішов, ніс усюди величну новину,

Що сьогодні із мертвих Син Божий, Месія, Воскрес.

Ну а десь плакав дощ і ридала земля, як дитина,

І ніяк не пускала отця назавжди до Небес…

Він уперто терпів і страждав, і боровся щоднини,

Добрий пастир, учитель, порадник і всім духівник.

Тож до нього в потребі тягнулася кожна людина

І на поміч Він кожному вже прибігати був звик.

Він підтримував всіх, кого гріх чи недоля притисне,

Комусь віру вселяв, комусь вказував істинний путь.

І на Сході, де стогне війна стільки літ ненависна,

Отця Йвана солдати усі з допомогою ждуть.

Він хотів свій народ від байдужого сну розбудити,

Він так прагнув усім нам у ближніх відкрити Христа.

Як навчав, так жив, і хотів ще багато зробити,

Щоби кожен не в грошах, а в Божій любові зростав…

Скрізь Великдень ішов, ніс усюди величну новину,

Що сьогодні із мертвих, Син Божий, Месія, Воскрес.

Ну а десь плакав дощ і ридала земля, як дитина,

І ніяк не пускала отця назавжди до Небес…

На 58-му році життя відійшов у Вічність отець Іван Качанюк.

Він був уродженцем с. Лісна Тарновиця, парохом с. Фитьків, але насправді став достойним воїном у війську Христовому, адже його знали далеко за межами району. Його слово підбадьорювало, підтримувало, настановляло, надихало і змінювало не одну людину. Він був вчителем для багатьох священиків, лікарем заблукалих душ і взірцем християнського служіння Богові.

З нами залишаються мудрі настанови о. Івана, його сильний християнський дух, переконливе слово, безкорислива праця і приклад скромного життя людини з великим серцем.

З глибоким сумом

волонтери і громада с. Пнів.