Згадаймо нині маму

День матері – подія, яка не залишає нікого байдужим. Малий і старий прагне сьогодні привітати чи згадати найріднішу людину – маму.

Згадаймо нині: маму, яка щодня у домашніх клопотах, підтримує господарку, порається на городі, переробляє всі хатні роботи, яким немає кінця, яку ніхто не цінить, не рахує. Хай Бог їм помагає.

Маму, яка виношує в собі мале дитя і береже його; маму, яка бавить дітей, співає колискової; маму-вчительку, котра допомагає дітям з уроками; маму-лікарку, яка готує сиропи, компреси, робить масажі; маму-виховательку, яка своїм прикладом життя виховує дітей порядними людьми; маму, в якої дитина прикута до ліжка, хворіє, у лікарні, сповнена тривогами; маму, в котрої діти далеко на чужині, давно вже не навідувались додому і вона не знає, що з ними; маму, яка нині гірко плаче, бо діти її пішли блудними дорогами; маму, яка нині на заробітках недоїдає і недосипає, щоб дітей прогодувати та вивчити; маму, котра чекає сина із війська чи війни і не спить ночами, бо не знає, що завтра буде; маму, яка має дітей, але живе одна-самісінька, бо діти її не провідують, здається, що нікому не потрібна і забута; мама, котра молодою залишилась вдовою і мусила для дітей бути і за тата; маму, яка похоронила свою дитину і горю її ніхто не може зарадити; маму, яка терпить чоловіка, який зловживає алкоголем, але так сподівається, що він навернеться заради дітей; маму, котра часто хворіє, але не скаржиться, терпить, бо треба жити заради дітей; маму, яка ласкава, привітна, шанує Бога, любить Україну і свій край, співає українських пісень, носить вишиванку, підтримує традиції та обряди і передає це своїм дітям; маму, яка молода, розумна і найкрасивіша у світі; маму, в котрої на обличчі зморшки, а на голові сивина, але вона така мила і рідна; маму, яка відійшла в інший світ, але світло її доброти і досі горить у серцях дітей та онуків.

Дорогі наші Матері! Ми любимо Вас, дякуємо за все і пробачте за неслухняність.

Ваші діти.

Отець Іван ГЕДЗИК,

адміністратор церкви

Преображення Господнього с. Гвізд.