Газета по-надвірнянськи
 

Фізичні особи можуть скористатися сервісами «Електронного кабінету»

7 червня 2019, 11:52 | Рубрика: Інформує Надвірнянське управління ГУДФС в області Версія для друку Версія для друку 17 переглядів

Інформуємо, що ДФС України на головній сторінці офіційного веб-порталу за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/380398.html повідомила наступне: із 31 травня 2019 року ДФС України запроваджено низку електронних сервісів, зокрема, щодо можливості сплати податку на майно з фізичних осіб (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортний податок та плата за землю) засобами «Електронного кабінету».

Для можливості користування «Електронним кабінетом» платникам податків необхідно отримати особисті ключі електронного цифрового підпису.

Також за допомогою «Електронного кабінету» платники податків – фізичні особи мають можливість перегляду даних, зокрема, щодо:

  • - об’єктів оподаткування (земельні ділянки, житлові будинки, квартири, садові (дачні будинки), гаражі, легкові автомобілі);
  • - сформованих податкових повідомлень-рішень та необхідних платіжних реквізитів органів місцевого самоврядування для сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю;
  • - розрахунків сум податкових зобов’язань по таких податках;
  • - стану розрахунків з бюджетом.

Одночасно зазначаємо, що при використанні «Електронного кабінету» платники податків матимуть змогу заощадити свої кошти та час, сплатити зазначені податки в будь-який зручний, у т.ч. неробочий час. Це також позбавляє необхідності відвідувати центри обслуговування платників, банківські установи тощо.

Платники податків відправлятимуть свої податкові декларації поштою за новими правилами

Кабінет Міністрів України своєю постановою від 22.05.2019 р № 419 скасував окремий порядок оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій.

Нагадаємо, що до цього часу діяла постанова Кабміну від 28 липня 1997 р. за N 799, яка передбачала окремий Порядок поштового відправлення податкових декларацій.

Відтак, починаючи з 28 травня 2019 року такі відправлення слід проводити на підставі загальних Правил надання поштового зв’язку.

Натомість звертаємо увагу: якщо платник податків вирішив відправити декларацію до фіскальної служби поштою, то таке відправлення потрібно зробити не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного терміну подання такої декларації (п. 49.3 ПКУ).

Податкову вимогу надсилають не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання

Відповідно до п. 59.3 ст.59 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов’язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПКУ).

Згідно із п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Довідково: загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.02).

Платникам єдиного внеску

Звертаємо увагу платників єдиного внеску, що згідно до статті 25 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, надсилається вимога про її сплату. Відповідно до пунктів 3, 4 розділу VI «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.

Трапляються непоодинокі випадки, коли платники податків змінюють фактичне місце проживання без повідомлення фіскальних органів та внесення змін, в зв’язку з чим не отримують вимогу про сплату боргу (недоїмки), яка відповідно до чинного законодавства вважається врученою та на підставі якої застосовується увесь комплекс заходів з погашення заборгованості.

З метою уникнення непорозумінь в частині вжиття заходів щодо примусового стягнення ЄСВ, звертаємо увагу платників податків на необхідність постійного моніторингу стану сплати ЄСВ та наявності (відсутності) заборгованості з вказаного платежу.

Отримати інформацію про стан заборгованості з ЄСВ можливо, безпосередньо звернувшись до відповідного органу ДФС або за допомогою електронного кабінету платника податків.

Змінено Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ

Постановою Кабінету міністрів України від 22.05.2019 № 423 затверджено зміни до «Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з нього» (далі – Постанова 423), затвердженого постановою КМУ від 13.07.2016 № 440.

Згідно змін, реєстраційна заява та документи, що додаються до неї для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій, розглядаються протягом трьох робочих днів з дня їх отримання.

У разі відсутності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, внести до Реєстру відповідний запис про включення (повторне включення) такої неприбуткової організації до Реєстру, присвоєння (зміну) ознаки неприбутковості.

Неприбуткова організація може звернутися до контролюючого органу із запитом про отримання витягу з Реєстру.

Запит про отримання витягу з Реєстру за формою згідно з додатком 3 до Порядку подається особисто представником неприбуткової організації чи уповноваженою на це особою або надсилається поштою контролюючому органу за основним місцем обліку неприбуткової організації.

Також змінено форму реєстраційної заяви, яка подається для реєстрації, змін або виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Постанова № 423 набула чинності 29.05.2019 (опублікована у виданні «Урядовий кур’єр» від 29.05.2019 № 99).

Маєте сумніви щодо нарахування податку на нерухомість? Запрошуємо звірити дані!

Нагадуємо, що Податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, надсилають платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси до 1 липня (п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

У зв’язку з наближенням термінів надсилання податкових повідомлень – рішень про сплату сум податку на нерухомість та відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання для проведення звірки даних щодо: об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості; загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає йому нове повідомлення – рішення. Попереднє повідомлення – рішення вважається скасованим.

Про податкову соціальну пільгу

Відповідно до п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), на суму податкової соціальної пільги, якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Згідно з п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100 відс. суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2017 році – 800,00 грн., у 2018 році – 881,00 грн., у 2019 році – 960,50 грн.), у розрахунку на кожну таку дитину.

Підпунктом 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ визначено, що право на податкову соціальну пільгу у розмірі, що дорівнює 150 відс. суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2017 році – 1200,00 грн., у 2018 році – 1321,50 грн., у 2019 році – 1440,75 грн.), має право платник податку який:

а) є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

б) утримує дитину-інваліда – у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років.

При цьому, податкова соціальна пільга, передбачена п.п. 169.1.2 та підпунктами «а», «б» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, надається до кінця року, в якому дитина досягає 18 років, а у разі її смерті до досягнення зазначеного віку – до кінця року, на який припадає смерть (п.п.169.3.3 п.169.3 ст.169 ПКУ).

Надвірнянське управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області інформує про легалізацію заробітної плати

Незадекларована праця знижує доходи державного бюджету, а отже і можливість фінансування державних програм соціального спрямування, адже виплачуючи «тіньову зарплату» найманого працівника позбавляють багатьох соціальних гарантій: гарантованого розміру заробітної плати, права на оплачувану відпустку, відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, права на оплату лікарняного, права на допомогу по безробіттю, права на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань, права на зарахування виробничого стажу, права на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості.

Суб’єктам господарювання слід пам’ятати, що використання нелегальної робочої сили, не оформлення трудових відносин або несвоєчасна реєстрація трудових відносин з найманим працівником – це порушення трудового законодавства, відповідно, роботодавцям, які порушують законодавчі вимоги при нарахуванні заробітних плат, загрожують штрафи за такі порушення.

ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ РОБОТАДАВЦІ НЕСУТЬ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Нагадуємо, що посадові особи підприємств, установ та організацій, які порушують норми законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Так, юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі:

  •  фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
  •  порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
  •  недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
  •  недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
  •  недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
  •  вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, – у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Норми визначені ст. 265 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VІІ із змінами та доповненнями.

Яку сільськогосподарську продукцію звільнено від ПДФО

Відповідно до норм пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ України не оподатковуються доходи, отримані громадянами від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена самостійно на земельних ділянках, наданих їм у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення:

  • - садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), та/або для індивідуального дачного будівництва. При цьому якщо власник сільськогосподарської продукції має ще земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), але не використовує їх (здає в оренду або обслуговує), отримані ним доходи від продажу сільськогосподарської продукції не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
  • - особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці другому цього підпункту, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються. Якщо ж розмір земельних ділянок перевищує 2 гектари, то дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах. Такі доходи підлягають відображенню у декларації про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, оподатковуються за ставкою 18 % ПДФО та 1,5 % військовий збір.

Зверніть увагу, що при продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подавати податковому агенту копію Довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок за формою №3ДФ. Така довідка безоплатно видається громадянам сільською, селищною або міською радою за місцем їх проживання в термін протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви.

Зауважимо: довідка видається строком на п’ять років.

Отже, якщо продавець сільгосппродукції надав підприємству, яке є податковим агентом, копію довідки і її дані свідчать про наявність у такої фізичної особи права на застосування пільги, встановленої пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, то підприємство-покупець не утримує податок з доходів, що виплачуються за сільськогосподарську продукцію.

Надвірнянське управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області.

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!